ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2005 Справа N 8/507
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П., Семчука В.В. за участю
представника відповідача - Єфіменко Л.І.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "АХТОЛ" на ухвалу
Харківського апеляційного господарського суду від 6 квітня
2005 року у справі за позовом ТОВ "АХТОЛ" до ВАТ "Укрнафта" в
особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз"
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
23 жовтня 2003 року ТОВ "АХТОЛ" звернулось до суду з позовом
до ВАТ "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління
"Охтирканафтогаз" про стягнення боргу і збитків за договором про
науково-технічне і виробниче співробітництво.
Посилаючись на невиконання відповідачем договірних
зобов'язань, просив стягнути з ВАТ "Укрнафта" в особі
нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" 2298821 гривню
79 коп. боргу за виконані роботи з урахуванням індексу інфляції та
трьох процентів річних та збитки: 5966 гривень 81 коп. відсотків
за користування банківським кредитом, 20109437 гривень 20 коп.
втраченої вигоди і 10 мільйонів гривень вартості винаходу, а
всього - 32450142 гривні 48 коп.
Рішенням господарського суду Сумської області від 17 березня
2004 року позов задоволено частково.
З відповідача на користь ТОВ "АХТОЛ" стягнено 567805 гривень
32 коп. боргу за виконані роботи і 20109437 гривень 20 коп.
збитків у вигляді упущеної вигоди, а всього - 20677242 гривні
52 коп.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
22 вересня 2004 року апеляційна скарга ТОВ "АХТОЛ" залишена без
задоволення.
Апеляційна скарга ВАТ "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного
управління "Охтирканафтогаз" задоволена.
Рішення суду скасовано. ТОВ "АХТОЛ" в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 7 грудня
2004 року постанову суду апеляційної інстанції залишено без зміни.
Верховний суд України відмовив в порушенні касаційного
провадження ухвалою від 3 лютого 2005 року.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від
6 квітня 2005 року позивачу відмовлено в задоволенні заяви про
перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського
апеляційного господарського суду від 22 вересня 2004 року.
Зазначену постанову залишено без зміни.
В касаційній скарзі ТОВ "АХТОЛ" просить скасувати ухвалу і
постанову Харківського апеляційного господарського суду, рішення
місцевого господарського суду залишити без зміни, посилаючись на
порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 35 і 112 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заявник вважає нововиявленою обставиною постанову Вищого
господарського суду України від 26 жовтня 2004 року у справі
N 5/156-04, якою скасовано рішення суду про визнання неукладеною
угоди між сторонами, оскільки зазначене рішення було покладене в
основу оскарженої постанови Харківського апеляційного
господарського суду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про
причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги
сторони повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути
касаційну скаргу у відсутність представника позивача.
Вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши
доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 151 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в силу зобов'язання одна
особа зобов'язана вчинити на користь іншої особи певну дію, а
кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з договору або інших підстав,
зазначених у статті 4 цього Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
цивільні права і
обов'язки виникають, зокрема, з угод, хоч і не передбачених
законом, але таких, які йому не суперечать.
Як встановлено судом, 8 травня 1998 року між сторонами
укладено угоду N 354, а 1 серпня 2000 року додаткову угоду
N 3/259 - НТП, за якими відповідач взяв на себе зобов'язання
надавати фонд свердловин, призначений для дорозробки
важковидобувних запасів нафти; проводити роботи по підвищенню
нафтовіддачі пластів та інтенсифікації видобутку на ділянках
спільної роботи; надавати геофізичні дані про фонд свердловин та
інші зобов'язання загального характеру.
За п. 2.2.1 позивач взяв на себе також загальні зобов'язання,
зокрема, розробляти плани підземних та капітальних ремонтів
свердловин, поставляти технологічне обладнання, здійснювати
технічне обслуговування та ремонт обладнання, забезпечувати
контроль за видобутком нафти.
Оплата за виконані позивачем роботи встановлювалась в розмірі
30 відсотків вартості додаткового об'єму нафти і газу, добутих в
результаті співробітництва, і повинна була здійснюватись
щомісячно.
Розрахунок базових та додаткових рівнів видобутку вуглеводнів
проводився згідно з "Методикою визначення ефективності
впровадження заходів науково-технічного прогресу в ВАТ "Укрнафта",
введеною в дію наказом N 212 від 8 грудня 1999 року.
Починаючи з 1999 року відповідач замінив насоси позивача на
інше обладнання.
1 серпня 2000 року сторони погодили вартість виконаних
позивачем робіт на суму 4962406 гривень 20 коп. Відповідач
зобов'язався розрахуватись до 1 жовтня 2000 року, але розрахувався
частково.
За ст. 161 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк.
Відповідно до ст. 80 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
закінчення строку
позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в
позові.
Суд відмовив в частині стягнення боргу за виконані роботи в
зв'язку з закінченням строку позовної давності.
Згідно ст. 203 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
в разі невиконання або
неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний
відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
В стягненні збитків судом відмовлено з огляду на те, що
зобов'язання сторін за договором про співробітництво носили
загальний характер і відсутні підстави для стягнення упущеної
вигоди.
Згідно ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд може
переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної
сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для
справи і не могли бути відомі заявникові.
Відхиляючи заяву про перегляд постанови суду апеляційної
інстанції за нововиявленими обставинами, Харківський апеляційний
господарський суд встановив, що постанова Вищого господарського
суду України від 26 жовтня 2004 року у справі N 5/156-04 містить
висновок про те, що вказану угоду не можна визнати укладеною,
оскільки в ній відсутні умови, необхідні для цього виду угод, а
скасування рішення суду пов'язане з його приведенням у
відповідність до вимог ст. 6 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в частині
визначених законом способів захисту цивільних прав.
В зв'язку з тим, що зазначена постанова Вищого господарського
суду України є новим доказом, а зазначені в ній обставини були
відомі на час вирішення спору у даній справі і не мають для неї
істотного значення, суд апеляційної інстанції прийшов до
правильного висновку про відсутність підстав для перегляду
судового рішення за нововиявленими обставинами і обгрунтовано
відхилив заяву.
Враховуючи наведене, ухвала суду відповідає вимогам закону і
обставинам справи, тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "АХТОЛ" залишити без задоволення, а
ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 6 квітня
2005 року - без зміни.