ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2005 Справа N 5/347
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 08.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши матеріали касаційної скарги Закарпатського
територіального відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на постанову від 01.03.2005 р. Львівського апеляційного
господарського суду
у справі N 5/347 господарського суду Львівської області
за позовом Закарпатського територіального відділення Фонду
соціального захисту інвалідів
до Воловецького районного споживчого товариства
про стягнення 2297 грн. штрафу
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від
16.11.2004 р. у справі N 5/347 позов задоволений повністю.
Стягнуто з Воловецького районного споживчого товариства на користь
Закарпатського територіального відділення Фонду соціального
захисту інвалідів 2297 грн. штрафу. Стягнуто з Воловецького
районного споживчого товариства в дохід державного бюджету 51 грн.
держмита та на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з даним рішенням відповідач подав апеляційну
скаргу в якій просив рішення господарського суду Закарпатської
області від 16.11.2004 р. у справі N 5/347 скасувати, прийняти
нове, яким в позові відмовити.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
01.03.2005 р. апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського
суду Закарпатської області від 16.11.2004 р. скасовано та прийнято
нове, яким в позові відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою Закарпатське територіальне
відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить
скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 01.03.2005 р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм
процесуального права, а рішення господарського суду Закарпатської
області від 16.11.2004 р. залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судами
попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню,
виходячи з наступного.
Стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
встановлює для підприємств
(об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) нормативи
робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій,
незалежно від форми власності і господарювання у разі
незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у
встановленому законом порядку.
Як встановлено судом першої інстанцій, середньооблікова
кількість працівників відповідача за 2003 р. склала 32 чоловіка.
Отже норматив числа інвалідів, яких необхідно було
працевлаштувати, складає 1 чоловік. Як зазначив відповідач в звіті
на адресу позивача (форма N 10-ПІ ( v0049202-02 ) (v0049202-02)
), розділ II,
фактично на підприємстві відповідача в 2003 році інваліди не
працювали.
Судом апеляційної інстанції на підставі доказів, поданих
відповідачем в апеляційну інстанцію, встановлено, що у 2003 році
на Воловецькому районному споживчому товаристві працював один
інвалід, що підтверджується наказом про прийом на роботу від
01.04.1997 року посвідченням про призначення пенсії інваліду III
групи та випискою з трудової книжки, з якої вбачається, що інвалід
був звільнений з товариства відповідача 03.12.2003 року, таким
чином Львівським апеляційним господарським судом було встановлено,
що на Воловецькому районному споживчому товаристві у 2003 році
працював один інвалід.
Відповідачем помилково не було відмічено про працевлаштування
інваліда у звіті форми N 10-ПІ ( v0049202-02 ) (v0049202-02)
.
Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем
дотримано, встановлений ст. 19 Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
, норматив
робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, на
нього не може бути покладена відповідальність, передбачена ст. 20
Закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
постанова Львівського апеляційного господарського суду прийнята з
порушенням норм процесуального права виходячи з наступного:
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування
рішення господарського суду та про відмову в позові на підставі
доказів, які були подані відповідачем разом з доповненнями до
апеляційної скарги - 24.01.05, та не розглядалися судом першої
інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
додаткові докази приймаються судом якщо заявник обґрунтував
неможливість їх подання суду першої інстанції, з причин, що не
залежали від нього.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача
був присутній в судовому засіданні господарського суду
Закарпатської області - 16.11.2004 року та мав можливість подати
додаткові докази.
Суд апеляційної інстанції не врахував той факт, що в звіті
про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2003 рік на адресу
позивача, який є державною статистичною звітністю, відповідач
подав відомості про відсутність у нього на підприємстві у
2003 році працюючих інвалідів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
в Постанові суду апеляційної інстанції відсутні посилання на
причини, що не залежали від відповідача , та обґрунтування
неможливості подання додаткових доказів суду першої інстанції,
відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин, Колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла до висновку, що касаційна скарга Закарпатського
територіального відділення Фонду соціального захисту інвалідів
підлягає задоволенню, постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 01.03.2005 р. у справі N 5/347 підлягає
скасуванню, а рішення господарського суду Закарпатської області
від 16.11.2004 р. залишенню без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Закарпатського територіального відділення
Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 01.03.2005 р. у справі
N 5/347 задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
01.03.2005 р. у справі N 5/347 скасувати. Рішення господарського
суду Закарпатської області від 16.11.2004 р. у справі N 5/347
залишити без змін.