ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2005 Справа N 2-7/3463-2005
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі: [...]
розглянув касаційну скаргу Кримського республіканського
відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь
(далі - відділення Фонду)
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 21.04.2005
зі справи N 2-7/3463-2005
за позовом відділення Фонду
до редакції газети "Керченский рабочий", м. Керч Автономної
Республіки Крим (далі - Редакція)
про стягнення 4276 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Відділення Фонду звернулося з позовом про стягнення з
відповідача 4276 грн. заборгованості зі сплати штрафних санкцій за
недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
08.02.2005 [...] позов задоволено. Рішення мотивовано тим, що у
звітному періоді відповідач не виконав норматив працевлаштування
інвалідів, що є підставою для застосування до Редакції заходів
майнової відповідальності в порядку статті 14 Закону України "Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
(далі - Закон).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21.04.2005 [...] рішення місцевого господарського суду з даної
справи скасовано, у задоволенні позову відмовлено з підстав
відсутності у відповідача облікованого прибутку у звітному
періоді, що виключає можливість стягнення з Редакції штрафу
відповідно до частини третьої статті 20 Закону ( 875-12 ) (875-12)
.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
відділення Фонду просить скасувати постанову суду апеляційної
інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити без
змін, посилаючись на неправильне застосування апеляційним
господарським судом норм матеріального права. Зокрема, скаржник
зазначає, що відповідно до статті 20 Закону ( 875-12 ) (875-12)
у разі
відсутності прибутку у відповідача сплату штрафних санкцій може
бути здійснено за рахунок його майна. Крім того, в обґрунтування
касаційних вимог позивач посилається на невжиття відповідачем у
2003 році необхідних заходів для забезпечення дотримання названого
нормативу, а саме - нестворення робочих місць інвалідів в
установленій кількості та неповідомлення відповідних органів про
наявність таких вакантних посад.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду
касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши
пояснення представника відповідача, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- у 2003 році середньооблікова чисельність штатних
працівників Редакції становила 25 осіб;
- чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні
працювати на робочих місцях, створених відповідачем згідно з
чотиривідсотковим нормативом, у 2003 році становила 1 особу, в той
час коли у звітному періоді відповідачем фактично не було
працевлаштовано жодного інваліда;
- у 2003 році середньорічна заробітна плата штатного
працівника на підприємстві відповідача складала 4276 грн.;
- за результатами фінансово-господарської діяльності
у 2003 році Редакція не одержала прибутку.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про
правомірність стягнення з відповідача передбачених статтею 20
Закону ( 875-12 ) (875-12)
штрафних санкцій за недотримання установленого
нормативу працевлаштування інвалідів.
Статтею 19 Закону ( 875-12 ) (875-12)
для підприємств, установ і
організацій незалежно від форм власності і господарювання
встановлюється норматив робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від
загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25
чоловік - у кількості одного робочого місця.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону ( 875-12 ) (875-12)
підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від
форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів
менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою
статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням
Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких
визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на
відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації
за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Разом з тим, відповідно до частин третьої, четвертої
статті 20 Закону ( 875-12 ) (875-12)
сплату штрафних санкцій підприємства
(об'єднання), установи і організації провадять відповідно до
закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні
після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У
разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані
шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання),
установи і організації в порядку, передбаченому законом.
Виходячи з системного аналізу наведених норм Закону
( 875-12 ) (875-12)
, звернення стягнення на майно підприємства може бути
здійснено лише за наявності одночасно двох умов, а саме, коли у
цього підприємства:
- відсутні кошти на поточних рахунках у банківських установах
станом на визначений законодавством строк сплати нарахованих
штрафних санкцій за звітний період;
- за даними податкової звітності обліковано наявність
прибутку після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових
платежів) у звітний період.
Наведене дає підстави вважати, що навіть у випадку невжиття
Редакцією передбачених чинним законодавством необхідних заходів
для забезпечення працевлаштування інвалідів у разі відсутності у
підприємства облікованого прибутку за звітний період не
допускається звернення стягнення суми нарахованих штрафних санкцій
на його майнові активи та, відповідно, штрафні санкції за
недотримання законодавчо встановленого нормативу забезпечення
працевлаштування інвалідів не сплачуються.
Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду
України від 15.01.2003 N 012/03 зі справи N 4292/1-36
( v1-36700-03 ) (v1-36700-03)
, в якій з огляду на частину третю статті 20 Закону
( 875-12 ) (875-12)
Верховний Суд України вимагав обов'язкового з'ясування
того, чи був прибуток у конкретного підприємства.
Отже, суд апеляційної інстанції з огляду на встановлені ним
обставини справи правомірно відмовив у задоволенні позову
відділення Фонду про стягнення з Редакції 4276 грн. за
недодержання нормативу працевлаштування інвалідів, а тому
передбачених законом підстав для скасування оскаржуваної постанови
апеляційного господарського суду не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-7 - 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21.04.2005 зі справи N 2-7/3463-2005 залишити без змін, а
касаційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду
соціального захисту інвалідів - без задоволення.