ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2005 Справа N 25/115-05-4143
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Дар" на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2005 року
у справі N 25/115-05-4143 за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Сан-Кор" до товариства з обмеженою
відповідальністю "Дар"
про стягнення суми
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Сан-Кор" звернулось до господарського суду Одеської області з
позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дар" про
стягнення 558104,18 грн., посилаючись на відмову відповідача від
оплати поставленого та отриманого відповідачем товару.
В процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних
вимог до 100000 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 1 червня
2005 року позивачу відмовлено в задоволенні позову про стягнення
558104,18 грн., стягнуто з позивача в доход державного бюджету
3881,04 грн. державного мита.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
2 серпня 2005 року вказане рішення скасовано, уточнені позовні
вимоги задоволені. Стягнуто з відповідача на користь позивача
100000 грн., витрати по сплаті держаного мита в сумі 1850 грн. та
118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Постановлено видати позивачу довідку про повернення позивачу
з державного бюджету 700 грн. зайво сплаченого державного мита за
платіжним дорученням від 8 квітня 2005 року N 191.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
суду другої інстанції, посилаючись на те, що постанова прийнята з
порушенням норм процесуального і матеріального права, та залишити
без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти
них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення про відмову в позові, місцевий суд виходив
з того, що позивачем не надані докази в підтвердження виконаних
поставок продукції відповідачу, що виключає зобов'язання
відповідача оплатити дану продукцію.
При цьому, не задовольняючи клопотання позивача про зменшення
розміру позовних вимог до 100000 грн., суд послався на те, що ці
дії суперечать законодавству та порушують права і охоронювані
законом інтереси відповідача.
Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо права
позивача зменшити розмір позовних вимог, суд другої інстанції
дійшов правильного висновку про те, що зменшення позивачем розміру
позовних вимог є процесуальним правом сторони і його дії не
суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних
законом інтересів відповідача.
Правильним є висновок суду другої інстанції про те, що надані
позивачем докази в підтвердження поставки та отримання
відповідачем пшениці на суму 100000 грн. згідно укладеного
сторонами договору купівлі-продажу від 2 березня 2004 року є
належними та достатніми.
Дані обставини давали суду другої інстанції підстави для
скасування рішення суду першої інстанції.
Проте, приймаючи нове рішення про задоволення позову, суд
другої інстанції припустився порушень вимог ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, в позовній заяві позивач посилався на те, що в
підтвердження своєї заборгованості за поставлену пшеницю
відповідач видав йому 15 березня 2004 року простий вексель
N 7532870413102 на суму 100000 грн., копія якого знаходиться у
справі (а.с. 13).
Дані обставини судом другої інстанції залишені поза-увагою.
Між тим, з'ясування та перевірка даних обставин має істотне
значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи викладене, постанову апеляційного господарського
суду не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм
законодавства, а тому вона підлягає скасуванню, а справа -
направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене,
встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та
обов'язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог
закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Дар" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 1 червня
2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 2 серпня 2005 року у справі N 25/115-05-4143 скасувати, а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий В.С.Перепічай
Судді І.В.Вовк
П.А.Гончарук