ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
08.12.2005                                      Справа N 7/165
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді   Дерепи В.І.,
суддів               Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши  у  відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю “Агросервіс –ДК”
На         ухвалу господарського суду Чернігівської області  від
           26.07.2005  року та постанову Київського апеляційного
           господарського суду від 21.09.2005 року
у справі   № 7/165
за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю
            “Агросервіс –ДК”
До          сільськогосподарське товариство з обмеженою
            відповідальністю “Свидовецьке”
 
про   стягнення 93 416,39 грн.,
 
за скаргою  товариства з обмеженою відповідальністю “Агросервіс
            –ДК” на бездіяльність відділу Державної виконавчої
            служби Чернігівського обласного управління юстиції
за участю представників сторін:
від позивача  Монастирський В.О.
відповідача   не з’явився
ВДВС          не з’явився
 
                       В С Т А Н О В И В: 
 
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.07.2005
року   (суддя  Л.Лавриненко),  залишеною  без  змін   постановою
Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2005  року
(судді  Л.Кондес, С.Куровський, А.Тищенко) відмовлено товариству
з  обмеженою  відповідальністю “Агросервіс  –ДК”  у  задоволенні
скарги  на  бездіяльність  відділу Державної  виконавчої  служби
Чернігівського  обласного  управління  юстиції   у   зв’язку   з
правомірними діями державного виконавця при веденні  виконавчого
провадження.
 
В  касаційній  скарзі  товариство з  обмеженою  відповідальністю
“Агросервіс  –ДК”,  не  погоджуючись  з  прийнятими  по   справі
судовими   актами,   просить   їх  скасувати,   посилаючись   на
неправильне  застосування  судами  норм  процесуального   права,
зокрема,   статей   63,   64  Закону  України   “Про   виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
        .
 
Заслухавши    пояснення   представника   позивача,   розглянувши
матеріали   справи  і  доводи  касаційної  скарги,   перевіривши
правильність   застосування  господарським  судом  Чернігівської
області  та  Київським  апеляційним  господарським  судом   норм
процесуального права у вирішенні даного спору, і  з  урахуванням
меж  перегляду  справи  в касаційній інстанції,  колегія  суддів
вважає,  що  касаційна скарга не підлягає  задоволенню  з  таких
підстав.
 
Як   вбачається   з   матеріалів  справи,  господарським   судом
Чернігівської  області було видано наказ на примусове  виконання
рішення  суду  у  справі  №  7/165, який  було  пред’явлено  для
виконання  у  встановленому законодавством  порядку  до  відділу
Державної  виконавчої служби Чернігівського обласного управління
юстиції.
 
Постановою  від  21.01.2005  року державний  виконавець  відкрив
виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду  від
19.07.2004  року  у  справі  №  7/165,  якою  надав  строк   для
добровільного виконання рішення до 28.01.2005 року.
 
У  зв’язку  з невиконанням рішення суду в добровільному  порядку
постановою  від  31.01.2005 року ВДВС  Чернігівського  обласного
управління  юстиції  з відповідача стягнуто виконавчий  збір,  а
виконавче   провадження   приєднано  до  зведеного   виконавчого
провадження.
 
В  липні  2005  року  товариство  з  обмеженою  відповідальністю
“Агросервіс –ДК” звернулося до господарського суду із скаргою на
бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Чернігівського
обласного управління юстиції по виконанню рішення суду у  справі
№ 7/165.
 
Згідно  з  частиною  1 статті 24 Закону України  “Про  виконавче
провадження”   ( 606-14  ) (606-14)
          державний  виконавець  зобов’язаний
прийняти  до виконання виконавчий документ і відкрити  виконавче
провадження,  якщо не закінчився строк пред’явлення  виконавчого
документа  до  виконання  і  цей  документ  відповідає  вимогам,
передбаченим  цим  Законом,  ( 606-14  ) (606-14)
          та  пред’явлений   до
виконання  до  відділу державної виконавчої  служби  за  належним
місцем виконання рішення.
 
За  змістом статті 25 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
         державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі
дії  по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення
постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто в  даному
випадку до 21.07.2005 року.
 
Як  вбачається  з  матеріалів справи, державним  виконавцем  для
з’ясування  відомостей  про  наявність  у  боржника   на   праві
власності  техніки,  автотранспорту  та  нерухомого  майна   про
заставу  рухомого  майна,  про  наявність  банківських  рахунків
протягом   виконавчого   провадження  направлялись   запити   до
відповідних державних установ.
 
Крім  того,  державний виконавець користуючись  правом,  наданим
статтями  5,  50, 55 Закону України “Про виконавче  провадження”
( 606-14  ) (606-14)
         постановами від 02.02.2004 року та 12.05.2004  року
накладав арешт на кошти боржника, постановою від 12.05.2004 року
та  28.07.2004 року накладав арешт на майно боржника, постановою
від  22.06.2005  року  накладав арешт  на  майно  та  посіви  на
загальну суму 569 554 грн.
 
В  подальшому Чернігівською філією СПД “Укрспец’юст”  арештоване
майно  було  виставлене  на аукціон, але  не  реалізоване  через
відсутність покупців.
 
За  цих  обставин,  колегія суддів вважає  правомірним  висновок
місцевого  та  апеляційного господарського  судів  про  вчинення
відділом  Державної  виконавчої служби Чернігівського  обласного
управління  юстиції  виконавчих дій,  спрямованих  на  виконання
рішення  суду  по справі № 7/165 та у зв’язку з цим  відсутність
підстав для визнання її дій незаконними.
 
Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також
не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками
судів   та   не   доведені  відповідно  до   вимог   статті   33
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Отже,    посилання   скаржника   на   неправильне   застосування
господарським   судом   Чернігівської   області   та   Київським
апеляційним  господарським  судом норм  матеріального  права  та
процесуального   права   при   прийнятті   судових    актів    є
безпідставними.
 
З  урахуванням викладеного, колегія суддів вважає,  що  під  час
розгляду  справи фактичні її обставини були встановлені місцевим
та  апеляційним  господарськими судами на  підставі  всебічного,
повного  і  об’єктивного дослідження поданих сторонами  доказів,
висновки  судів  відповідають цим обставинам і їм  дана  належна
юридична  оцінка з правильним застосуванням норм  процесуального
права.
 
Керуючись   статтями   111-5,  111-7,  111-9,   111-11,   111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                       П О С Т А Н О В И В: 
 
Ухвалу  господарського суду Чернігівської області від 26.07.2005
року  та  постанову Київського апеляційного господарського  суду
від  21.09.2005  року  у справі № 7/165  залишити  без  змін,  а
касаційну   скаргу   товариства  з  обмеженою   відповідальністю
“Агросервіс –ДК” - без задоволення.