ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2005 Справа N 5/396-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В., Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -
Левченко О.Є. (дов. від 25.01.05 N 56/10);
від відповідача -
Ященко В.В. (дов. N 13/25 від 04.01.2005 р.);
Лисенко О.Ю. (дов. N 13/20 від 04.01.2005 р.);
розглянувши матеріали касаційної скарги НАК "Нафтогаз
України" ДК "Газ України"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 12.01.2005 р.
у справі N 5/396-04 господарського суду Сумської області
за позовом НАК "Нафтогаз України" ДК "Газ України"
до ВАТ "Сумигаз"
про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений
природний газ
В С Т А Н О В И В:
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м. Київ звернулось з
позовом до ВАТ "Сумигаз" м. Суми про стягнення 490443,92 грн. в
т.ч. 345220,26 грн. основного боргу, 49494,23 грн. пені,
24165,42 грн. штрафу, 42195,82 грн. інфляційних та 29368,19 грн.
річних.
Рішенням господарського суду Сумської області від 29.11.2004
у справі N 5/396-04 позов задоволено з підстав доведеності
позивачем наявності зазначеного боргу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
12.01.2005 зазначене рішення місцевого господарського суду
скасовано з підстав неповноти дослідження обставин справи.
Позов залишено без розгляду.
У поданій касаційній скарзі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" м. Київ просить скасувати цю постанову як таку, що
прийнята без врахування правомірності дій господарського суду при
розгляді позову за наявними матеріалами справ (ст. 33, 75 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
); рішення господарського суду Сумської області від
29.11.2004 по даній справі залишити без зміни.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи,
вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в
судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими
інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування ними норм матеріального і процесуального
права прийшла до висновку про наявність правових підстав для
часткового задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується наступне.
12.12.2001 між ВАТ "Сумигаз" (покупець) та ДК "Газ України"
НАК "Нафтогаз України" (продавець) був укладений договір
N 06/01-637 на постачання газу природного у обсязі
2445624 тис. куб. м. на загальну суму 810724,36 грн.
(з урахуванням ПДВ).
Факт поставки цього газу відповідачу у вказаній кількості
підтверджується актом приймання-передачі від 31.12.2001 (а.с. 14).
При заявленні позову позивач надав розрахунок, яким визначив
кількість неоплаченого відповідачем природного газу, який
відповідачем не оспорюється.
На вимогу місцевого господарського суду викладену в ухвалі
від 11.11.2004, відповідач не надав контррозрахунок
заборгованості.
Наявність заборгованості у визначеній позивачем сумі
відповідач не оспорює.
З урахуванням зазначеного касаційна інстанція погоджується з
висновком місцевого господарського суду Сумської області про
можливість, в цьому випадку, розгляд справи за наявними
матеріалами справи (ст. 75 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Зазначене не враховувалось Харківським апеляційним
господарським судом, що призвело до помилкового висновку про
невизначеність позивачем фактичної заборгованості відповідача по
оплаті отриманого газу природного.
При відсутності заперечень з боку відповідача щодо визначення
позивачем заборгованості господарський суд правомірно стягнув з
відповідача суму основної заборгованості.
В п. 9.1 договору сторони передбачили, що правовідносини
сторін за цим договором, в частині розрахунків, діють до їх
повного виконання.
Проте господарським судом при стягненні пені та штрафу не
була досліджена правомірність застосування позивачем п. 6
Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
ст. 231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно з цими нормами права правила Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
про позовну давність застосовуються до позовів,
строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло
раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом; стягнення
штрафу в розмірі 7% за прострочення платежу понад 30 днів можливе
лише в тому разі, коли інше не передбачено законом.
Умови договору, що визначали відповідальність за несвоєчасне
виконання грошового зобов'язання місцевим господарським судом не
досліджувалось.
Потребують додаткового дослідження і правомірність стягнення
позивачем з відповідача річних та інфляційних з урахуванням
виникнення заборгованості відповідача в зв'язку з несвоєчасними
розрахунками населення за отриманий газ природний з відповідачем у
справі.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені судом першої та апеляційної інстанції, справа підлягає
передачі на новий розгляд в частині позовних вимог щодо стягнення
пені, штрафу, річних та інфляційних.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
м. Київ задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
12.01.2005 у справі N 5/396-04 скасувати.
Рішення господарського суду Сумської області від 29.10.2004 у
справі N 5/396-04 в частині стягнення річних, інфляційних, пені та
штрафу скасувати.
Справу в цій частині направити на новий розгляд.
В іншій частині рішення господарського суду Сумської області
залишити без зміни.