ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2005 Справа N 2/435
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), Харченка В.М., Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника Фонду приватизації комунального майна
Солом'янського району м. Києва - Тарнавського В.В. та представника
відповідача - Крижанівського С.В.
касаційну скаргу ТзОВ "Райдуга"
на постанову від 25.01.2005 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 2/435 господарського суду міста Києва
за позовом прокурора Солом'янського району м. Києва в
інтересах держави в особі Фонду приватизації комунального майна
Солом'янського району м. Києва та Солом'янської районної ради у
м. Києві
до ТзОВ "Райдуга"
про стягнення 222814,80 грн.
В судовому засіданні 14.04.2005 оголошувалась перерва до
28.04.2005.
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2004 року прокурор Солом'янського району м. Києва
звернувся в інтересах держави в особі Фонду приватизації
комунального майна Солом'янського району м. Києва та Солом'янської
районної ради у м. Києві з позовом до товариства з обмеженою
відповідальністю "Райдуга" про стягнення з відповідача
222814,80 грн. пені за порушення терміну оплати по договору від
29.04.2004.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2004 у
справі N 2/435 позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ТзОВ
"Райдуга" на користь Фонду приватизації комунального майна
Солом'янського району м. Києва 214562,80 грн. пені. В решті позову
відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.01.2005 вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
господарського суду міста Києва від 23.11.2004, постанову
апеляційного суду від 25.01.2005 та прийняти нове рішення, яким
позов задовольнити частково в сумі 17183,08 грн. Свої вимоги
скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено
норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 2,
179, 231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 5, 9 Бюджетного Кодексу
України ( 2542-14 ) (2542-14)
, ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 3 Закону
України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових
зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Київським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.04.2004 між
Фондом приватизації комунального майна Солом'янського району
м. Києва та ТзОВ "Райдуга" був укладений договір купівлі-продажу
нежитлового будинку, згідно з яким відповідач зобов'язався
сплатити 275080,00 грн. податку на додану вартість та
1375400,00 грн. за об'єкт протягом 30 календарних днів з моменту
нотаріального посвідчення договору. Цим же договором передбачено
продовження терміну оплати ще на 30 календарних днів, за умови
сплати покупцем не менше 50% від ціни продажу об'єкта, а також
встановлений термін остаточного розрахунку за договором -
28.05.2004. Крім того, договором встановлено, що у разі порушення
терміну оплати за об'єкт ТзОВ "Райдуга" сплачує Фонду приватизації
комунального майна Солом'янського району м. Києва штраф (пеню) у
розмірі 0,5 відсотків від несплаченої суми за кожний день
прострочення.
Судами також було встановлено, що відповідач платіжним
дорученням від 23.06.2004 перерахував на рахунок Фонду
приватизації комунального майна Солом'янського району м. Києва
1375400,00 грн. в якості оплати за купівлю нежитлового будинку, а
платіжним дорученням від 29.06.2004 здійснив оплату податку на
додану вартість. Таким чином, відповідачем були порушені умови
договору від 29.04.2004 в частині своєчасного проведення
розрахунків.
Відповідно до ст. 231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, штрафні санкції
за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках,
розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку
України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший
розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У цьому зв'язку, стягуючи з відповідача суму пені з
розрахунку 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочки,
суд діяв в межах чинного законодавства, оскільки саме такий розмір
пені передбачений умовами договору.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції
винесена на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам
діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність
підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТзОВ "Райдуга" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2004 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.01.2005 у справі N 2/435 залишити без змін.