ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2005 Справа N 10/212
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П., Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Закарпатського обласного державного підприємства
теплових мереж "Закарпаттеплокомуненерго" на постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 21 січня 2005 року у справі
N 10/212 Господарського суду Закарпатської області за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України", м. Київ, до Закарпатського державного
підприємства теплових мереж "Закарпаттеплокомуненерго",
м. Ужгород, третя особа: Відкрите акціонерне товариство
"Закарпатгаз", м. Ужгород, про стягнення 493 748 грн. 31 коп., за
участю представника ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" -
Мандригелі Р.С. (дов. N 13/10 від 12.01.2005), В С Т А Н О В И В:
У вересні 2004 року позивач ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" пред'явив у господарському суді позові до відповідача
Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж
"Закарпаттеплокомуненерго" про стягнення заборгованості за
поставлений протягом серпня-грудня 2002 року газ в об'ємі
9 100,900 тис. куб. на суму 2 014 393 гн. 20 коп.
Посилаючись на невиконання відповідачем його вимоги про
погашення заборгованості за постановлений газ, позивач просив
задовольнити його вимоги, стягнути на його користь з відповідача
343 422 грн. 50 коп. основного боргу, пеню в сумі 49 485 грн.
77 коп., 56 869 грн. 11 коп. збитків від інфляції, 19 931 грн.
35 коп. 3% річних та 24 039 грн. 58 коп. штрафу за неналежне
виконання умов договору N 1-06/02/1169 ТЕ-12 на постачання
природного газу.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області
від 12 жовтня 2004 року (суддя Івашкович І.В.) позов задоволено
частково.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача
343 422 грн. 50 коп. боргу, 56 869 грн. 11 коп. інфляційних
нарахувань, 19 931 грн. 35 коп. 3% річних, 32 972 грн. 31 коп.
пені та 1 668 грн. 74 коп. судових витрат.
В решті позову відмовлено.
Рішення мотивоване невиконанням відповідачем умов договору
про оплату в повному обсязі коштів за постановлений позивачем газ
на підставі договору N 1-06/02/1169 ТЕ-12 на постачання природного
газу та відсутністю правових підстав до задоволення вимог позивача
про стягнення 7% штрафу за прострочення виконання грошового
зобов'язання.
Постановою львівського апеляційного господарського суду від
21 січня 2005 року (колегія суддів у складі: Мирутенко О.Л. -
головуючий, Дух Я.В., Зданкевич З.І.) рішення залишено без змін.
Постанова мотивована доведеністю вимог позивача та правильним
обрахуванням ним кількості спожитого відповідачем газу по
проектній номінальній потужності неопломбованого обладнання
відповідача та кількості годин роботи цього обладнання, як це
передбачено п. 2.10 Правил подачі газу та використання природного
газу в народному господарстві України ( z0281-94 ) (z0281-94)
, та
невідповідністю обліку отриманого відповідачем газу по показам
лічильника неналежного класу точності вимірювання до вимог ст. 1
Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"
( 113/98-ВР ) (113/98-ВР)
.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
апеляційного суду та змінити рішення суду першої інстанції,
зменшити обсяги стягнення на користь позивача до 30 880 грн.
37 коп., посилаються на порушення судами норм матеріального та
процесуального права, зокрема п. 2.10 Правил подачі газу та
використання природного газу в народному господарстві України
( z0281-94 ) (z0281-94)
, що не стосуються випадків відсутності у споживача
газу комерційних приладів обліку, неправомірність визначення
кількості спожитого газу виходячи з номінальної потужності
неопломбованого газового обладнання за відсутності приладів обліку
належного класу точності.
Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши
правильність застосування норм процесуального права судова колегія
Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково, а прийняті судами рішення та
постанова у даній справі - до скасування з передачею справи на
новий розгляд до суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого
суду не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються
на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами встановлено, що спірні правовідносини виникли з
договору N 1-06/02/1169 ТЕ-12 на постачання природного газу від
25 червня 2002 року, відповідно до умов якого
позивач-постачальник, протягом серпня-грудня 2002 року здійснив
поставку відповідачеві - споживачу, природного газу, а останній,
зобов'язався сплатити вартість отриманого газу у встановленому
договором порядку, проте здійснював облік спожитого газу
неналежними технічними засобами - не опломбованими лічильниками,
що не відповідають класу точності вимірювання 1,0.
Дійшовши висновків щодо правильного визначення позивачем
обсягів поставленого відповідачеві природного газу, суди виходили
з того, що відсутність у відповідача приладів комерційного обліку
газу є підставою до нарахування обсягів спожитого газу по
проектній номінальній потужності неопломбованого обладнання і
кількості годин його роботи.
Проте такі висновки судів не відповідають п. 2.10 Правил
подачі газу та використання природного газу в народному
господарстві України, затверджених наказом Державного комітету
нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України від
01.11.1994 р. N 355 ( z0281-94 ) (z0281-94)
в редакції від 19.06.1997 р.
( z0329-97 ) (z0329-97)
, та Наказу N 408 НАК "Нафтогаз України" від
28.12.2000 року, які передбачають порядок визначення газозбутовими
організаціями кількості використаного природного газу за
нетривалої несправності приладів обліку природного газу у
споживача та за відсутності у споживача газу приладів обліку класу
точності не гірше 1,0, якими керувався суд апеляційної інстанції
та положення яких не стосуються випадків відсутності у споживачів
газу комерційних приладів обліку.
Відповідно до п. 4.1 Договору кількість газу, яка подається
покупцеві, визначається по контрольно-вимірювальних приладах,
атестованих в органах Держстандарту України, що встановлені у
покупця, які повинні відповідати вимогам Правил виміру споживання
газів та рідин стандартними звужуючими пристроями РД-50-213-80
Держкомітету СРСР по стандартах і мати клас точності, зазначений у
п. 2.7 Правил подачі газу та використання природного газу в
народному господарстві України ( z0281-94 ) (z0281-94)
.
Частково задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції
не перевірив обставини щодо дотримання сторонами умов укладеного
між ним договору щодо порядку обліку газу. Залишаючи зазначене
рішення без змін, апеляційний суд не звернув уваги на допущені
порушення, встановивши факт відсутності у відповідача пристроїв
комерційного обліку газу, неправильно застосував до вирішення
спірних правовідносин п. 2.10 Правил ( z0281-94 ) (z0281-94)
, посилався
на п. 3.3.3 Договору N 06/02-1634 від 30.10.2002 року, проте, як
спірні правовідносини між сторонами виникли з договору
N 1-06/02/1169 ТЕ-12 на постачання природного газу від 25 червня
2002 року.
Судами не перевірено обставини щодо відповідності
застосованого позивачем способу визначення кількості поставленого
відповідачеві протягом серпня-грудня 2002 року природного газу до
встановленого умовами п. 4 1 Договору порядку та умов обліку газу.
Проте, з'ясування зазначених обставин має суттєве значення
для спору і може вплинути на результати його вирішення.
Зважаючи на порушення судами попередніх інстанції вимог
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного і
об'єктивного розгляду всіх обставин справи, судові постанові у
даній справі підлягають до скасування, як необґрунтовані, а
справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції,
оскільки відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України у касаційній
інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді
першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із
встановленням обставин справи та їх доказуванням
При новому розгляді справи суду належить врахувати наведене,
повно та всебічно дослідити всі суттєві обставини, що мають
значення для вирішення даної справи, з'ясувати права та обов'язки
сторін, надати належну оцінку здобутим доказам в їх сукупності та
постановити законне й обгрунтване рішення у відповідності з
вимогами матеріального права, що застосовуються до врегулювання
спірних правовідносин.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закарпатського обласного державного
підприємства теплових мереж "Закарпаттеплокомуненерго"
задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
21 січня 2005 року та рішення Господарського суду Закарпатської
області від 12 жовтня 2004 року у справі N 10/212 скасувати.
Справу передати на новий розгляд Господарському суду
Закарпатської області.