ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.04.2005 Справа N 8/176
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П., Семчука В.В. за участю
представників сторін: позивача - Федорової Т.М. дов. N 5 від
04.01.05 року, відповідача - не з'явився, відділу Державної
виконавчої служби Чернігівського обласного управління юстиції -
Молочка Т.В. дов. N 10-24/700 від 04.04.2005 року,
розглянувши касаційні скарги ЗАТ "Полікомбанк" та підрозділу
примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби
Чернігівського обласного управління юстиції на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 17 лютого
2005 року у справі за скаргою ВАТ "Чернігівське Хімволокно" на дії
підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної
виконавчої служби Чернігівського обласного управління юстиції,
стягувач - ЗАТ "Полікомбанк", В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
11 червня 2003 року задоволено позовні вимоги ЗАТ "Полікомбанк".
З ВАТ "Чернігівське Хімволокно" на користь ВАТ "Банк "Демарк"
стягнуто 11 736,90 доларів США та 25 698,55 грн. боргу по
процентах за користування кредитом, 192,83 доларів США та 136 грн.
82 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту шляхом звернення
стягнення на заставлене майно: станки ткацькі СТБ-180-МК, згідно
договору застави N 1382 від 18 вересня 2002 року.
Судом видано наказ на примусове виконання рішення.
Постановою відділу Державної виконавчої служби
Новозаводського районного управління юстиції м. Чернігова від
14 серпня 2003 року відкрито виконавче провадження.
Постановою відділу виконавчої служби від 5 жовтня 2003 року
зупинено виконавче провадження по виконанню наказу по справі
N 8/176 на підставі ухвали господарського суду Чернігівської
області від 28 липня 2003 року про порушення провадження у справі
N 9/133-б про банкрутство ВАТ "Чернігівське Хімволокно".
Постановою від 27 серпня 2004 року в.о. начальника підрозділу
примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Чернігівського обласного управління юстиції зведене виконавче
провадження передано на виконання до підрозділу примусового
виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Чернігівського обласного управління юстиції.
28 вересня 2004 року державним виконавцем підрозділу
примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Чернігівського обласного управління юстиції винесено постанову про
поновлення виконавчого провадження наказу Господарського суду
Чернігівської області N 8/176 від 11 серпня 2003 року на підставі
змін законодавства, а саме ч. 6 ст. 64 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Вважаючи поновлення виконавчого провадження в цій частині
незаконним, ВАТ "Чернігівське Хімволокно" в жовтні 2004 року
звернулось до суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої
служби.
Товариство просило визнати незаконними дії органу Державної
виконавчої служби по винесенню постанови від 28 вересня 2004 року
про поновлення виконавчого провадження з виконання наказу
господарського суду N 8/176, постанови від 2 листопада 2004 року
про результати розгляду скарги на попередню постанову і скасувати
постанову про поновлення виконавчого провадження.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від
24 листопада 2004 року скарга ВАТ "Чернігівське Хімволокно" в
частині оскарження дій підрозділу Державної виконавчої служби та
постанови про поновлення виконавчого провадження залишена без
задоволення.
В частині скасування постанови від 2 листопада 2004 року про
розгляд скарги на дії державного виконавця провадження у справі
припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17 лютого 2005 року ухвалу суду скасовано.
Визнано незаконними дії підрозділу примусового виконання
рішень відділу державної виконавчої служби Чернігівського
обласного управління юстиції по виконанню наказу господарського
суду Чернігівської області від 8 липня 2003 року.
Визнана незаконною постанова від 28 вересня 2004 року
підрозділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби
Чернігівського обласного управління юстиції про поновлення
виконавчого провадження.
В касаційній скарзі відділ Державної виконавчої служби
Чернігівського обласного управління юстиції просить скасувати
постанову Київського апеляційного господарського суду від
17 лютого 2005 року і залишити без зміни ухвалу господарського
суду Чернігівської області, посилаючись на неправильне
застосування судом апеляційної інстанції ст. 115 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 34, 64 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
і ст. 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Касаційна скарга ЗАТ "Полікомбанк" містить аналогічну вимогу.
На думку заявника, ст. 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
лише встановлює порядок введення мораторію на
задоволення вимог кредиторів, а не регулює порядок здійснення
виконавчого провадження органами Державної виконавчої служби.
Разом з тим, порядок примусового виконання рішень щодо
звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи
регулюється п. 6 ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
, яка повністю кореспондується з п. 8 ст. 34 зазначеного
Закону і є по відношенню до останньої спеціальною нормою права.
В судове засідання представник ВАТ "Чернігівське Хімволокно"
не з'явився.
З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони
повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути
касаційну скаргу у відсутність представника відповідача.
Вислухавши пояснення учасників судового засідання,
обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи,
суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Згідно ст. 115 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення, ухвали,
постанови господарського суду виконуються в порядку, встановленому
Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
виконавче провадження підлягає
обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом
провадження у справі про банкрутство боржника.
Частиною 6 статті 64 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
встановлено, що у разі порушення судом
провадження у справі про банкрутство боржника-юридичної особи,
державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого
провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на
заставлене майно.
Зміни до наведеної норми в частині виконання дій, направлених
на стягнення за рахунок заставленого майна, внесено Законом
України від 18 листопада 2003 року "Про забезпечення вимог
кредиторів та реєстрацію обтяжень" ( 1255-15 ) (1255-15)
.
І саме на підставі цієї норми поновлена спірна частина
зведеного виконавчого провадження.
Стягувач, виходячи з положень статті 1 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, є кредитором з особливим статусом, а не
конкурсним або поточним, оскільки його вимога забезпечена заставою
майна і стягнення звернене на це майно.
Виходячи з системного тлумачення законодавства, суд приходить
до висновку, що реч. 2 частини 6 статті 64 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
є спеціальною нормою, яка
регулює саме процедуру виконавчого провадження щодо звернення
стягнення на заставлене майно юридичних осіб, зокрема, і в справах
про банкрутство.
Тому зазначена норма, на думку суду, не входить в колізію зі
ст.ст. 12, 14, 26 ч. 2 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
в частині регулювання процедури стягнення під час
мораторію, оскільки вказані норми в даному випадку є загальними.
Суд апеляційної інстанції цим доводам позивача і Державної
виконавчої служби оцінки не дав.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд
не обґрунтовано скасував ухвалу господарського суду Чернігівської
області від 24 листопада 2004 року.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції від
17 лютого 2005 року підлягає скасуванню, а ухвала господарського
суду Чернігівської області від 24 листопада 2004 року зміні не
підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати постанову Київського апеляційного господарського
суду від 17 лютого 2005 року.
Ухвалу господарського суду Чернігівської області від
24 листопада 2004 року залишити без зміни.