ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 26.04.2005                                Справа N 2-11/8241-2004
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 30.06.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого, судді Шульги О.Ф.
     суддів: Семчука В.В., Козир Т.П.
     розглянувши касаційну  скаргу Корпорації "Холдінг підприємств
швейної промисловості "Український одяг"
     на постанову  Севастопольського  апеляційного  господарського
суду від 11 січня 2005 року
     у справі N 2-11/8241-2004
     за позовом   Корпорації    "Холдінг    підприємств    швейної
промисловості "Український одяг" (далі - Корпорація)
     до відкритого  акціонерного   товариства   "Нега"   (далі   -
Товариство)
     про визнання  недійсними  загальних  зборів  акціонерів   ВАТ
"Нега" від 31 травня 2004 року
     за участю представників:
     позивача: Ревунов О.В.;
     відповідача: Буличев О.А.;
     В С Т А Н О В И В:
 
     Корпорація звернулася   до   господарського  суду  Автономної
Республіки Крим з позовною заявою  про  визнання  недійсними  всіх
рішень, які   приймалися   на   загальних  зборах  Товариства  від
31 травня 2004 року,  а також зобов'язати Устенко А.С. прийняти на
себе  права та обов'язки Голови правління Товариства до проведення
загальних зборів акціонерів Товариства.
 
     Рішенням господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
26  липня  2004  року  (суддя  Цикуренко А.С.) позов Корпорації до
Товариства  про  визнання  недійсними  рішення  зборів  акціонерів
Товариства  від 31 травня 2004 року задоволений частково;  визнано
неправомочними позачергові загальні збори Товариства від 31 травня
2004 року; визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів
Товариства; в іншій частині провадження у справі припинено.
 
     Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від   11  січня  2005  року  (судді  Горошко  Н.П.,  Сотула  В.В.,
Прокопанич Г.К.) рішення місцевого господарського суду  скасовано;
у  позові  Корпорації до Товариства про визнання недійсними зборів
акціонерів  Товариства  від  31  травня  2004   року   відмовлено;
провадження   в   частині  перегляду  ухвали  господарського  суду
Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2004 року припинено.
 
     Корпорація звернулася  з   касаційною   скаргою   до   Вищого
господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного
господарського  суду  скасувати,  оскільки  ним   порушені   норми
матеріального   права   та   залишити  в  силі  рішення  місцевого
господарського суду.
 
     Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної  скарги,  перевіривши  наявні  матеріали  на предмет їх
юридичної оцінки апеляційним господарським судом,  колегія  суддів
встановила,  що  касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
 
     Відповідно до  ст.  41  Закону  України   "Про   господарські
товариства" ( 1576-12  ) (1576-12)
          загальні збори визнаються правомочними,
якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту
товариства більш як 60 відсотків голосів.
 
     Місцевим господарським   судом   встановлено,  що  усього  на
загальних зборах акціонерів Товариства від 31 травня 2004 року при
визначенні кворуму повинні враховуватись 4 575 422 простих іменних
акцій відповідача.
 
     Відповідно до  ст.  5   Закону   України   "Про   національну
депозитарну  систему  та  особливості  електронного  обігу  цінних
паперів в Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
         права  на  участь  в  управлінні,
одержання  доходу  тощо,  які випливають з іменних цінних паперів,
можуть  бути  реалізовані  з  моменту  внесення  змін  до  реєстру
власників іменних цінних паперів.
 
     Судом також  встановлено,  що  14 травня 2003 року акціонером
Товариства Остапенко О.П.  укладені з громадянами Ш.Е.Л. та Х.А.А.
договори купівлі-продажу   цінних   паперів   N   К-13/1/2003   та
N К-13/2/2003 в кількості 1 118 696 простих іменних акцій і станом
на  31 травня 2004 року зміни в реєстр власників цінних паперів не
вносились.
 
     Отже, відповідно до ст.  5 ЗУ  "Про  національну  депозитарну
систему   та  особливості  електронного  обігу  цінних  паперів  в
Україні" ( 710/97-ВР  ) (710/97-ВР)
          24,45011%  акцій  (1  118  696  шт.),  що
приймають  участь  при  проведенні  загальних зборів від 31 травня
2004 року не могли приймати  участь  та  голосувати  на  загальних
зборах Товариства від 31 травня 2004 року.
 
     Крім того,  встановлено, що акціонер Махно М.М. був відсутній
та не приймав участі в  голосуванні,  який  станом  на  31  травня
2004 року  володіє  1  351  427  шт.  простих  акцій,  що  складає
29,53666% акцій, що приймали участь у зборах.
 
     Враховуючи, що громадяни Ш.Е.Л., Х.А.А. та М.М.М. володіють в
сукупності 53,98677%  акцій і їхні голоси не повинні враховуватись
під час голосування на загальних зборах 31 травня 2004 року,  тому
місцевий  суд  підставно,  враховуючи  норми  ЗУ "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
         визнав неправомочними позачергові загальні
збори   Товариства   та  визнав  недійсними  рішення  позачергових
загальних зборів Товариства від 31 травня 2004 року,  оскільки  на
вказаних  загальних  зборах  приймало  участь  менше  60%  голосів
акціонерів з числа  тих,  що  мають  право  участі  та  визначення
кворуму загальних зборів.
 
     Разом з   тим,   є  необґрунтованими  посилання  апеляційного
господарського суду  на  рішення   Залізничного   районного   суду
м. Сімферополя  від 10 червня 2004 року та 28 вересня 2004 року та
невірно застосовано ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Так, посилання апеляційного господарського  суду  на  рішення
Залізничного районного суду м. Сімферополя від 10 червня 2004 року
є  безпідставним,  оскільки  вказаний  суд  не  досліджував  факту
присутності  та  права голосу на загальних зборах громадян М.М.М.,
Х.А.А.  та Ш.Е.Л., яким належить 53,98677% акцій, і вказані факти,
які  встановлені  місцевим  господарським  судом  в  даній  справі
апеляційним судом не спростовані.  Крім того, ухвалою апеляційного
суду  Автономної  Республіки  Крим від 1 березня 2005 року рішення
Залізничного районного суду м. Сімферополя від 10 червня 2004 року
скасовано.
 
     Також, апеляційний господарський суд в порушення ст.  101 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  приймає новий  доказ  по  справі  -  рішення
Залізничного районного   суду   м.   Сімферополя  від  28  вересня
2004 року,  який  не  був  предметом  дослідження  в  суді  першої
інстанції.
 
     Отже, в  порушення  ст.  43,  105  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Севастопольський апеляційний господарський суд не зазначив доводи,
за  якими  він  не  погодився  з висновками суду першої інстанції,
неправильно застосував закони та інші нормативно-правові акти.
 
     Відтак, скасування рішення місцевого господарського суду є не
обґрунтованим та безпідставним.
 
     За таких  обставин,  постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 11 січня 2005 року у цій  справі  підлягає
скасуванню,  а  рішення  господарського суду Автономної Республіки
Крим від 26 липня 2004 року - залишенню  в  силі,  як  законне  та
обґрунтоване.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11 ГПК
України ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,   Вищий   господарський    суд    України
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу   Корпорації  "Холдінг  підприємств  швейної
промисловості "Український одяг" задовольнити.
 
     Постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду
від 11 січня 2005 року у справі N 2-11/8241-04 скасувати.
 
     Рішення господарського  суду  Автономної  Республіки Крим від
26 липня 2004 року у названій справі залишити без змін.