ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2005 Справа N 29/100-04-3312
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: <...>,
розглянувши касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності
К.М.В., за участю представників сторін: позивача -
Пономарьова П.О., відповідача - Заболотної Т.Д., прокурора -
Демчука Р.В., на рішення господарського суду Одеської області від
5 серпня 2004 року та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 23 грудня 2004 року у справі за позовом
Котовського міжрайонного прокурора в інтересах ВАТ
"ЕК "Одесаобленерго" в особі Котовських електричних мереж до
суб'єкта підприємницької діяльності К.М.В. про стягнення
3695,37 грн., В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 5 серпня
2004 року позов задоволений та стягнуто з відповідача на користь
позивача 3961,85 грн. за перевищення договірної величини
споживання електроенергії, судові витрати.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
23 грудня 2004 року рішення суду залишене без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані
судові рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2000 року між
сторонами у справі було укладено договір N 215/38 на користування
електричною енергією, переукладений 26.04.2002 року, згідно умов
якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію за
встановленими обсягами, а відповідач - своєчасно сплачувати за
використану електричну енергію за встановленими тарифами в
терміни, передбачені цим договором, та у відповідності з чинним
законодавством.
Згідно п. 5.2 договору, у випадку споживання електроенергії
понад обсяг, обумовлений цим договором на відповідній період,
споживач сплачує енергопостачальній організації п'ятикратну
вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що
зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною
величиною потужності і чотирикратну вартість різниці між фактично
спожитою і договірною величинами електроенергії. Оплата, при
цьому, здійснюється споживачем протягом п'яти днів з моменту
отримання рахунку енергопостачальної організації.
Крім того, договірна величина споживання електроенергії
визначається на рівні, забезпеченому обсягом попередньої оплати
споживача. За підсумками розрахункового періоду договірна
(гранична) величина споживання електроенергії коригується
постачальником до рівня фактично оплаченого за цей період обсягу
та, у разі споживання понад договірну величину, письмово
доводиться до відома споживача рівень відкоригованої договірної
величини споживання електроенергії.
Додатковою угодою до договору сторони встановили обсяги її
постачання на кожен рік, у тому числі на кожен місяць окремо. У
відповідності з проведеною передплатою, договірна величина
споживання електроенергії була скоригована до рівня оплаченої, а
саме, у грудні 2002 року ліміт склав 1000 кВт/год. (фактично
спожито 1800 кВт/год.), червні 2003 року - 44 кВт/год. (фактично
спожито 1128 кВт/год.), серпні 2003 року - 371 кВт/год. (фактично
спожито 1521 кВт/год.), січні 2004 року - 0 кВт/год. (фактично
спожито 1614 кВт/год.), березні 2004 року - 1394 кВт/год.
(фактично спожито 1688 кВт/год.).
З матеріалів справи вбачається, що постачальником
виставлялись відповідні рахунки на загальну суму 3961,85 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно, всебічно
дослідили надані сторонами докази, належно їх оцінили і дійшли
обґрунтованого висновку про те, що позивач правомірно за умовами
п. 2 додаткової угоди від 19.03.2003 року, Порядку постачання
електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 24.03.99 року N 441 ( 441-99-п ) (441-99-п)
, Правил
користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ
від 31.07.96 року ( z0417-96 ) (z0417-96)
, та у відповідності до ч. 5 ст. 26
Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
здійснив за
підсумками розрахункового періоду коригування договірної величини
електроспоживання до рівня фактично сплаченої за розрахунковий
період та нарахував спірну суму.
При цьому суд виходив з того, що додатковою угодою від
19 березня 2003 року, якою встановлені обсяги постачання
електричної енергії і на яку посилається відповідач, договірна
величина її споживання визначається на рівні, забезпеченому
обсягом попередньої оплати споживача, а за підсумками
розрахункового періоду договірна (гранична) величина споживання
електричної енергії коригується постачальником до рівня фактично
оплаченого за цей період обсягу та, у разі споживання понад
договірну величину, письмово доводиться до відома споживача рівень
відкоригованої договірної величини споживання електроенергії.
Тому, суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким
погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку
про обгрунтованість заявлених позивачем вимог і задовольнив позов.
Наведені в рішенні та постанові висновки судів першої та
апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи та вимогам
закону, тому підстав для їх зміни немає.
Інші доводи касаційної скарги до уваги судом не приймаються.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 5 серпня
2004 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 23 грудня 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу
суб'єкта підприємницької діяльності К.М.В. - без задоволення.