ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2005 Справа N 20-5/638-11-2/033
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В., Черкащенко М.М.
розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Паллада"
на постанову від 17.02.2005 Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі N 20-5/638-11-2/033 господарського суду
м. Севастополя
за заявою закритого акціонерного товариства "Паллада"
до приватного підприємства "Тагетіс"
про відстрочку виконання рішення
за участю представників сторін:
від скаржника Гончаров Ю.А. дов. N 33 від 31.01.2005
від відповідача не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2004 року закрите акціонерне товариство "Паллада"
звернулося до господарського суду з заявою про відстрочку
виконання рішення господарського суду м. Севастополя по справі
N 20-5/638 від 27.08.2002 року, змінене 21.02.2003 постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду про стягнення з
ЗАТ "Паллада" на користь ПП "Тагетіс" суми 298 030,10 грн. до
25.11.2006 року.
В обгрунтування заяви послалось на наявність об'єктивних
обставин, що унеможливлюють його виконання на даний час, а саме
збитковість діяльності підприємства в період з 01.12.2002 на
момент подання заяви і наявність у зв'язку з цим непогашеної
заборгованості перед юридичними і фізичними особами у сумі близько
2556833,40 грн. Причиною, що обумовила таке становище
підприємства, основний вид діяльності якого - вилов риби, є дія
непереборної сили, а саме відсутність в 2003 році в Чорному морі
хамси чорноморської, хамси азовської, шпроту та інших промислових
видів риб.
Як доказ наявності зазначених обставин ЗАТ "Паллада" надало
Свідоцтво N ИС-94 про факт дії непереборної сили, видане
Севастопольською торгово-промисловою палатою 06.07.2004.
В січні 2005 року ЗАТ "Паллада" подало пояснення до заяви в
якій посилалось на існуючу заборгованість по заробітній платі
перед його працівниками в сумі близько 1 000 000 грн., яка
відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких актів
України про забезпечення своєчасної виплати заробітної плати"
N 2103 від 21.10.2004 повинна бути погашена в першочерговому
порядку, а всі інші виплати здійснюються підприємством після
виконання зобов'язань по оплаті праці.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 19.01.2005
(суддя Шевчук Н.Г.) заяву ВАТ "Паллада" про відстрочку виконання
рішення господарського суду м. Севастополя від 27.08.2002 у справі
N 20-5/638 задоволено частково.
Відстрочено виконання рішення до 25.11.2005 року.
Задовольняючи заяву про відстрочку виконання рішення
господарський суд виходив з її обґрунтованості.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 17.02.2005 (судді: Щепанська О.А. - головуючий, Горошко Н.П.,
Прокопанич Г.К.) ухвалу господарського суду скасовано.
В задоволені клопотання про відстрочку виконання рішення
відмовлено.
Скасовуючи ухвалу та відмовляючи в задоволенні клопотання про
відстрочку виконання рішення, апеляційний господарський суд
виходив з того, що закрите акціонерне товариство "Паллада" не
обґрунтувало необхідність надання відстрочки виконання рішення та
не підтвердило можливість виконання рішення на новий строк.
В касаційній скарзі закрите акціонерне товариство "Паллада"
просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а
ухвалу господарського суду залишити без змін, посилаючись на
порушення норм процесуального права, а саме ст. 121 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши
повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від
27.08.2002 року, зміненим постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 21.01.2003, у справі
N 20-5/638, якій в подальшому був присвоєний N 20-5/638-11-2/033,
з закритого акціонерного товариства "Паллада" на користь
приватного підприємства "Тагетіс" стягнуто 298030,10 грн., з яких
296 212,10 грн. основний борг, та судові витрати, а також було
зобов'язано повернути в натурі товар на суму 15 399,44 грн.
Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої
служби Ленінського районного управління юстиції м. Севастополя від
28.02.2003 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню
наказу N 20-5/638 від 03.02.2003 господарського суду
м. Севастополя по стягненню з ЗАТ "Паллада" на користь
ПП "Тагетіс" заборгованості в сумі 298030,10 грн.
В подальшому зазначена сума була включена до зведеного
виконавчого провадження, прийнятого до виконання ВДВС Ленінського
РУЮ м. Севастополя, а потім підрозділом примусового виконання
рішень ВДВС Севастопольського міського управління юстиції.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з клопотанням
про відстрочку виконання рішення суду строком на 2 роки, закрите
акціонерне товариство "Паллада" посилалось на тяжкий фінансовий
стан, а саме збитковість діяльності підприємства в період з
01.12.2002 на момент подання заяви - 01.12.2004. Причиною, що
обумовила таке становище підприємства, основний вид діяльності
якого - вилов риби, є дія непереборної сили, а саме відсутність в
2003 році в Чорному морі хамси чорноморської, хамси азовської,
шпроту та інших промислових видів риб.
Господарський суд на підставі ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
має право у виняткових випадках залежно від обставин справи
відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови,
змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання
рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та
порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що
ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк
або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання
рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський
суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий
стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність
інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі
негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у
встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш
за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при
затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Господарським судом першої інстанції встановлено та
матеріалами справи підтверджено, що підприємство заявника
знаходиться у скрутному фінансовому стані, викликаному відсутністю
будь-яких надходжень в рахунок погашення суми, що підлягає сплаті
закритим акціонерним товариством "Паллада" на користь приватного
підприємства "Тагетіс", в процесі виконання рішення господарського
суду у цій справі протягом майже двох років, що на даний момент
ускладнює своєчасне виконання рішення суду та встановлено також,
що за існуючих обставин приватне підприємство не може своєчасно
отримати належні йому грошові кошти.
Скасовуючи ухвалу і відмовляючи в задоволенні клопотання про
відстрочку виконання рішення, апеляційний господарський суд не
врахував фактичні обставини справи у зв'язку з чим прийшов до
помилкового висновку щодо відсутності підстав для надання
відстрочки, яка дасть можливість відновити прибутковість
підприємства та оплатити існуючу заборгованість.
Отже, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно
розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності;
належним чином проаналізував докази в обгрунтування заяви про
відстрочку виконання рішення суду від 27.08.2002 та керуючись
вимогами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
правомірно прийшов до висновку, що відстрочка
виконання рішення сприятиме, як можливості продовження
господарської діяльності закритого акціонерного товариства
"Паллада", так і зробить реальною можливість отримання боргу
приватним підприємством "Тагетіс" на підставі чого обґрунтовано
задовольнив клопотання та відстрочив виконання наказу про
стягнення заборгованості.
В порушення ст. 43, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Севастопольський апеляційний господарський суд не зазначив доводи,
за якими він не погодився з висновками суду першої інстанції та
неправильно застосував норми закону.
Відтак, скасування ухвали місцевого господарського суду є не
обґрунтованим та безпідставним.
За таких обставин, постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню, а ухвала господарського
суду Севастопольської області залишенню в силі, як законна та
обґрунтована.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Паллада"
задовольнити.
Постанову від 17.02.05 Севастопольського апеляційного
господарського суду скасувати, а ухвалу від
19.01.2005 господарського суду м. Севастополя у справі
N 20-5/638-11-2/033 залишити без змін.