ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2005 Справа N 5/585-25/58
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Добролюбової Т.В
суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському
районі м. Львова
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 26 жовтня 2004 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Габен"
до Державної податкової інспекції у Франківському районі
м. Львова
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у
Франківському районі м. Львова від 02.10.2003 N 16421/10/23-2 та
N 16420/10/23-2
в судовому засіданні взяли участь представники сторін:
від позивача: Гордійчук С.М. дов. від 03.01.04.
від відповідача: не з'явились, повідомлені належно про час і
місце розгляду касаційної скарги.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Габен" в березні
2004 р. заявлений позов про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень ДПІ у Франківському районі м. Львова від
02.10.2003:
- N 16421/10/23-2, яким позивачеві донараховано 9612 грн.
податку на додану вартість та 4806 грн. штрафних (фінансових)
санкцій за несплату донарахованої суми цього податку;
- N 16420/10/23-2 про донарахування 14420 грн. податку на
прибуток та 1442 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача
порушень приписів підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, за які до нього
застосовані фінансові санкції.
Рішенням господарського суду Львівської області від 14 червня
2004 р., ухваленим суддею Якімець Г.Т., позовні вимоги про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у
Франківському районі м. Львова від 02.10.2003 N 16421/10/23-2 та
N 16420/10/23-2 задоволені в повному обсязі. Рішення
господарського суду вмотивоване тим, що донарахування позивачеві
податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування
штрафних санкцій з цих податків є безпідставним з огляду на те, що
операції за спірними накладними фактично позивачем не здійснені.
Тому суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень
приписів підпункту 3.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та підпункту 4.1.1
пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, за які до нього застосовані фінансові
санкції. Водночас господарський суд визнав неправомірною проведену
відповідачем позапланову перевірку ТОВ "Габен", з урахуванням
встановлених судом порушень, при її здійсненні, приписів Указу
Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання
підприємницької діяльності" від 23.07.1998 N 817/98 ( 817/98 ) (817/98)
.
Львівський апеляційний господарський суд у складі головуючого
Бонк Т.Б. та суддів Юркевич М.В. і Городечної М.І. постановою від
26 жовтня 2004 року перевірене рішення Господарського суду
Львівської області залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну
скаргу ДПІ у Франківському районі м. Львова залишив без
задоволення.
Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова
вважає, що судові акти у справі прийняті з порушенням норм
матеріального та процесуального права. Просить Вищий господарський
суд України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному
порядку, скасувати рішення і постанову у справі, та відмовити
позивачеві у задоволенні його позовних вимог. Податкова служба
обґрунтовує касаційну скаргу помилковим застосуванням приписів
підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, підпункту 3.1.1
пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Порушення полягає у тім, що підприємством
не включено до складу валового доходу у квітні 2003 р. суму
48006 грн. від продажу гербіциду "Харнес" згідно податкової
накладної N 44П від 30.04.2003 та занижено податок на додану
вартість в розмірі 9612 грн. з підстав невключення спірної суми до
складу податкового зобов'язання з ПДВ в квітні 2003 р. за
операцією продажу гербіциду "Харнес" згідно податкової накладної
N 38П1 від 30.04.2003. Податкова інспекція посилається на
порушення судами норм процесуального права, зокрема статей 4-2,
4-4, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Заявник вважає, що поза увагою господарських судів як
першої, так і апеляційної інстанції залишились доводи податкової
інспекції про те, що при затриманні вантажу гербіцидів, що
перевозився представниками ТОВ АФ "Мічуріна" 01.05.2003, були
надані податкові накладні від 30.04.2003 N 44П та N 38П1, які
стали підставою для проведення перевірки ТОВ "Габен".
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Габен" надійшов
відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити без
змін судові акти у справі з мотивів у них викладених, а касаційну
скаргу податкової інспекції - без задоволення.
Переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги,
пояснення представника позивача, заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В., перевіривши повноту встановлених обставин
справи та правильність їх юридичної оцінки Львівським апеляційним
господарським судом, Вищий господарський суд України відзначає
наступне.
Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та
підтверджено матеріалами справи, що податковими
повідомленнями-рішеннями ДПІ у Франківському районі м. Львова від
02.10.2003 N 16421/10/23-2 позивачеві донараховано 9612 грн.
податку на додану вартість та 4806 грн. штрафних санкцій за
несплату донарахованої суми цього податку; повідомленням-рішенням
N 16420/10/23-2 донараховано 14420 грн. податку на прибуток та
1442 грн. штрафних санкцій. Підставою для прийняття спірних
податкових повідомлень-рішень став акт перевірки
N 189/23-2/239/20832721 від 30.09.2003 за період з 30.04.2003 до
30.05.2003, в якому відбито порушення позивачем приписів підпункту
3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Перевіркою зазначено про те, що підприємством не
включено до складу валового доходу у квітні 2003 р. суму
48006 грн. від продажу гербіциду "Харнес" згідно податкової
накладної N 44П від 30.04.2003 та занижено податок на додану
вартість в розмірі 9612 грн. з підстав невключення спірної суми до
складу податкового зобов'язання з ПДВ в квітні 2003 р. за
операцією продажу гербіциду "Харнес" згідно податкової накладної
N 38П1 від 30.04.2003. Господарськими судами встановлено та
підтверджено матеріалами справи, що накладні, на які посилається
Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова в
акті перевірки, в бухгалтерському та податковому обліку
ТОВ "Габен" і ТОВ "АФ "Мічуріна" не відображені з підстав не
проведення такої операції. Ця обставина підтверджується також
актом взаєморозрахунків між ТОВ "Габен" та ТОВ "АФ "Мічуріна",
листом ТОВ "АФ "Мічуріна" N 226 від 10.10.2003. Окрім того, за
результатами зустрічної перевірки ТОВ "АФ "Мічуріна" з питань
взаємовідносин з ТОВ "Габен" у бухгалтерському та податковому
обліку ТОВ "АФ "Мічуріна" не відображені операції з
купівлі-продажу гербіциду "Харнес" згідно податкової накладної
N 44П від 30.04.2003 та не включений до податкового кредиту
податок на додану вартість згідно податкової накладної N 38П1 від
30.04.2003. Тобто судами встановлено, що за накладними N 44П та
N 38П1 від 30.04.2003 фактично товар не проданий ТОВ "АФ
"Мічуріна". Підпис покупця про отримання товару за цими накладними
в накладних відсутній.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної
інстанції. Переглядаючи у касаційному порядку судову постанову
касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин
справи перевіряє застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. При цьому не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені господарським судом чи відхилені ним, вирішувати
питання достовірності, переваги доказів, збирати або додатково
перевіряти докази. За таких встановлених обставин суди дійшли
вірного висновку про те, що податкові накладні від 30.04.2003
N 44П та N 38П1 не можуть бути підставою для збільшення податкових
зобов'язань позивача з податку на прибуток та податку на додану
вартість. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги
податкової інспекції про правомірність донарахування позивачеві
податку на прибуток та податку на додану вартість.
З огляду на зазначене, у суду відсутні правові підстави для
скасування ухвалених судових актів та задоволення касаційної
скарги.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Львівської області від
14.06.2004 р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 26.10.2004 р. у справі N 5/585-23/58 залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Франківському районі м. Львова залишити без задоволення.