ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2005 Справа N 28/201
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А., суддів: Грейц К.В., Дроботової Т.Б., за
участю представників: - позивача Білоконь Ю.М.; - відповідача
Ковальчук О.М., розглянувши касаційну скаргу АКБ "Мрія" на
постанову від 31.08.2004 Київського апеляційного господарського
суду у справі N 28/201 господарського суду міста Києва за позовом
АКБ "Мрія" до Державної податкової адміністрації України про
визнання відсутності права, В С Т А Н О В И В:
Акціонерний комерційний банк "Мрія" (позивач) звернувся до
господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання
відсутності права у Державної податкової адміністрації України
(відповідач) на проведення позапланової комплексної документальної
перевірки АКБ "Мрія".
Рішенням місцевого суду від 30.06.2004 (суддя
Борисенко І.В.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 31.08.2004 (головуючий суддя
Муравйов О.В., судді Малетич М.М., Сотніков С.В.), в задоволенні
позовних вимог позивачу було відмовлено.
Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що право
відповідача на проведення податкових перевірок встановлено чинним
законодавством України і обмеженню не підлягає. Позивачем не
доведено факту порушення його законних прав та охоронюваних
законом інтересів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням та постановою, позивач
звернувся з касаційною скаргою, в якій посилається на те, що
місцевим та апеляційним судом рішення прийняті з неправильним
застосуванням норм матеріального права та з порушенням
процесуального права, зокрема, суд не врахував, що оригінали
посвідчень працівників ДПА на перевірку не могли бути наданими
позивачем, суд не надав правової оцінки доказам позивача, а тому
такі рішення повинні бути скасовані з передачею справи на новий
розгляд. В додаткових обґрунтуваннях до касаційної скарги банк
послався на відсутність у представників відповідача повноважень на
проведення позапланової перевірки й у кримінально-процесуальному
порядку.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і свідчать
матеріали справи, постановою заступника начальника слідчого
відділу СУ ПМ ДПА України підполковника податкової міліції
Мегеди В.В. від 23.02.2004 по кримінальній справі N 70-187 на
підставі ст.ст. 66, 114 ч. 5, 130 КПК України ( 1002-05 ) (1002-05)
було
призначено проведення комплексної перевірки АКБ "Мрія".
На підставі вказаної постанови ДПА України 03.03.2004 було
оголошено про проведення позапланової комплексної документальної
перевірки АКБ "Мрія" з питань дотримання вимог податкового та
валютного законодавства за період з 01.02.2003 по 31.12.2003, в
зв'язку з чим у відповідності зі ст. ст. 8, 11 Закону України "Про
державну податкову службу" ( 509-12 ) (509-12)
і на підставі постанови
заступника начальника слідчого відділу СУ ПМ ДПА України від
23.02.2004 посадовим особам ДПА були видані відповідні посвідчення
від 12.03.2004.
Як було встановлено під час розгляду справи, відомостей про
скасування вказаної постанови сторонами ні місцевому, ані
апеляційному господарському суду не надано, тобто відсутність
підстав для проведення позапланової документальної перевірки
позивачем не доведена.
Згідно п. 15 Указу Президента України N 817/98 ( 817/98 ) (817/98)
від
23.07.98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької
діяльності" (в редакції, що діяла на момент початку перевірки
позивача) обмеження у строках та підставах проведення перевірок
суб'єкта підприємницької діяльності, визначені цим Указом, не
поширюються на перевірки, що проводяться відповідно до
кримінально-процесуального законодавства. Тому суди першої та
апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про відхилення
твердження позивача про порушення відповідачем вимог зазначеного
Указу Президента України щодо відсутності підстав для проведення
позапланової перевірки, а посилання в посвідченнях посадових осіб
ДПА на пункт 2 цього Указу не позбавляє права на її проведення.
Частиною 4 ст. 19 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
визначено, що органи державної влади і посадові особи,
уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за
господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок
здійснення контролю і нагляду визначаються законами.
Частиною 4 ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України
( 1002-05 ) (1002-05)
визначено, що у справах про злочини, передбачені
статтями 204, 207, 208, 209, частинами 2, 3, 4 статті 212,
статтями 216, 218 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
досудове слідство провадиться слідчими податкової міліції.
Відповідно до ст. 114 КПК України ( 1002-05 ) (1002-05)
при провадженні
досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про
провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком
випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду
(судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне
і своєчасне проведення.
Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в
кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є
обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і
організаціями, посадовими особами і громадянами (ч. 4 ст. 114
КПК України ( 1002-05 ) (1002-05)
).
Законом України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
органам державної податкової служби в установленому
законом порядку надано право, зокрема, здійснювати на
підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм
власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів
підприємницької діяльності, перевірки грошових документів,
бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій,
товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових
апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків
за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від
способу подання (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням
і сплатою податків, інших, наявності свідоцтв про державну
реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, дозволів
(ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від
осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з
питань, що під час перевірок; перевіряти у посадових осіб,
громадян документи, що особу, під час проведення перевірок з
питань оподаткування; викликати цих осіб, громадян для пояснень
щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати й інших
платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації,
одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб -
платників податків та інших обов'язкових платежів
(ст. 11 названого Закону).
Наведене свідчить про те, що відповідач, за наявності підстав
для проведення позапланової перевірки, міг реалізувати надане йому
чинним законодавством таке право на її здійснення в межах своєї
компетенції.
Згідно статті 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини справи, на які посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що
підприємства та організації мають право звертатися до
господарського суду лише за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій позивач,
в порушення статті ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не надав жодних
доказів на підтвердження того, що таке порушення його права чи
охоронюваного законом інтересу відбулось. При цьому колегія суддів
вважає за доцільне зазначити, що неодмінною ознакою порушення
права або охоронюваного законом інтересу є настання негативних
наслідків для суб'єкта порушеного права. Як свідчать матеріали
справи та пояснення представника позивача, надані в судовому
засіданні касаційної інстанції, такі негативні наслідки як на
момент розгляду справи, так і під час здійснення касаційного
перегляду відсутні, а отже безпідставним є посилання позивача на
порушення його права або охоронюваного законом інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві позивач
просить суд визнати відсутність у Державної податкової
адміністрації України права на проведення позапланової комплексної
перевірки АКБ "Мрія", тобто, як вірно дійшли висновку місцевий та
апеляційний суди, позивачем заявлені вимоги про абстрактне
визнання відсутності у відповідача права на проведення перевірки
позивача взагалі на майбутнє, а задоволення таких позовних вимог
за змістом статті 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
унеможливлене,
оскільки господарський суд може зобов'язати вчинити лише конкретні
дії, тобто визнати наявність чи відсутність права лише на
проведення конкретної перевірки. Право органів державної
податкової служби на проведення перевірок платників податків
взагалі (зокрема, позапланових перевірок) передбачене чинним
податковим законодавством України, тому відповідач не може бути
позбавлений такого права за рішенням суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення та
постанову такими, що прийняті із врахуванням всіх обставин, які
мають значення для правильного вирішення справи, відповідають
вимогам чинного матеріального та процесуального законодавства,
підстав для їх скасування або зміни не вбачається.
Керуючись вимогами ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
31.08.2004 у справі господарського суду міста Києва N 28/201
залишити без змін, а касаційну скаргу АКБ "Мрія" - без
задоволення.