ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2005 Справа N 21/137
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 22.09.05
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального
обладнання ім. Є.О. Патона"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.05.05
у справі N 21/137
господарського суду м. Києва
за позовом Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод
зварювального обладнання ім. Є.О. Патона"
до Малого приватного підприємства "Оріяна-К"
про визнання договору неукладеним та виселення із зайнятого
приміщення
за участю представників: [...]
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство "Дослідний завод зварювального
обладнання ім. Є.О. Патона" звернулось до суду з позовом до Малого
приватного підприємства "Оріяна-К" про визнання неукладеним
договору оренди N 25/12/03-1 від 25.12.03 та виселення відповідача
із займаного приміщення.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.04.05, залишеним
без змін постановою Київського апеляційного господарського суду
від 25.05.05 у справі в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові акти мотивовані тим, що спірний договір повністю відповідає
вимогам законодавства, а також, був укладений уповноваженими
представниками сторін, і в подальшому схвалений загальними зборами
позивача.
Не погоджуючись з судовими актами по справі, позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій ставиться питання про скасування постанови
Київського апеляційного господарського суду від 25.05.05, рішення
господарського суду м. Києва від 06.04.05 та ухвалення нового
рішення про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована тим,
що в спірному договорі не зазначені істотні умови, а відтак,
договір є неукладеним, а також тим, що майно в оренду відповідачу
було передано без дотримання вимог законодавства, що є порушенням
права власності позивача.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами було встановлено, що 25.12.03 між відповідачем та
позивачем було укладено договір оренди N 25/12/03-1, відповідно до
умов якого, позивач передає, а відповідач приймає в оренду
(строкове, платне користування) нежитлові приміщення площею
2105,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ. вул. Івана
Кудрі, 5. Даний договір був підписаний уповноваженими
представниками сторін та схвалений загальними зборами акціонерів
позивача, що вбачається з протоколу загальних зборів акціонерів
ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту
електрозварювання ім. Є.О. Патона" N 5 від 22.06.04.
Додатковою угодою N 1 від 26.12.03 до Договору оренди
N 25/12/03-1 сторони домовились внести зміни до п. 1.2.2. та до
п. 3.1. договору оренди N 25/12/03-1 від 25.12.03, виклавши їх в
новій редакції, відповідно до якої, площа орендованих відповідачем
приміщень становить 2542 кв. м., а приймання-передача об'єкта
оренди здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі, у якому
зазначається площа з посиланням на план-схему і технічний стан
об'єкта.
За актом приймання-передачі від 09.04.04 позивач передав, а
відповідач прийняв у орендне користування нежитлові приміщення
загальною площею 1292 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ,
вул. Івана Кудрі, 5. Із вищенаведеного судами був зроблений
висновок про те, що договір був укладений з дотримання
встановленого порядку, та сторони фактично приступили до його
виконання.
Щодо посилань позивача на те, що договір був укладений за
відсутності згоди Національної Академії наук України, то суди
зазначили, що така згода була отримана, втім, на підставі
системного аналізу Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
, з п. 1 та п. 2 ст. 4 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
та пунктів 4.8 і 20.1 Статуту позивача, судами був
зроблений правомірний висновок про те, що для укладення спірного
договору оренди позивач, як власник майна, не потребує згоди на
передачу його в оренду від інших юридичних осіб.
Посилання скаржника на відсутність факту волевиявлення
орендодавця на укладення договору оренди, не приймається до уваги,
оскільки воно спростовується вищезазначеними обставинами, та тим,
що факт волевиявлення підтверджується рішенням загальних зборів
акціонерів ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування
Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" від 22.06.04, яким
затверджено договір оренди N 25/12/03-1 від 25.12.03, укладений з
МПП "Оріяна-К", предметом якого є оренда нежитлових приміщень,
розташованих за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 5, що належать
ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту
електрозварювання ім. Є.О. Патона".
Щодо посилань скаржника в касаційній скарзі на те, що договір
є неукладеним, оскільки, в ньому не визначено відповідальності
сторін, терміну, на який укладається договір, зокрема, не
зазначено дату закінчення доексплуатаційного ремонту, та початок
використання об'єкту, то господарський суд касаційної інстанції
вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 та п. 2. ст. 180 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, господарський договір вважається укладеним,
якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі,
досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови,
визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду,
а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути
досягнута згода.
Відповідно до п. 1.5 договору оренди, сторонами визначені
предмет та ціна договору. Строк дії договору визначений п. 4.1
договору та становить сімнадцять років. При цьому, у відповідності
до чинного законодавства цей строк необхідно відліковувати від
фактичної передачі орендованого приміщення орендареві (а не від
моменту закінчення доексплуатаційного ремонту), яка відбулася
згідно акту приймання-передачі від 09.04.04. Крім того, ст. 763
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 259 Цивільним
кодексом УРСР 1963 р. ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачена можливість укладення
договору оренди без встановлення строку.
Позивачем не доведено, що він наполягав на визначенні в
договорі дати закінчення доексплуатаційного ремонту та
відповідальності відповідача за його несвоєчасне закінчення. До
того ж, позивач не позбавлений права укласти додаткову угоду до
договору оренди, в якому визначити ті умови, які стали для нього
важливими. У випадку ухилення відповідача від укладення додаткової
угоди, позивач має також право звернутися до суду з позовом про
зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду, зміст якої
визначатиме порядок проведення та строки закінчення
доексплуатаційного ремонту.
Посилання скаржника на те, що договір є неукладеним через
неповне визначення видів та розмірів відповідальності сторін не
приймається Вищим господарським судом до уваги, оскільки, у
випадку неврегульованості цього питання угодою сторін,
застосовуються положення господарського та цивільного
законодавства.
Отже, колегія суддів господарського суду касаційної інстанції
вважає вірними висновки місцевого та апеляційного господарських
судів про те, що відсутні підстави вважати неукладеним договір
оренди N 25/12/03-1 від 25.12.03, а відтак, і вирішувати питання
про виселення відповідача із займаного приміщення. Судові акти
були ухвалені на повно з'ясованих обставинах справи та при вірному
правозастосуванні, тому вони є законним і правових підстав для їх
скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, пунктом 1
частини 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дослідний
завод зварювального обладнання ім. Є.О. Патона" від 23.06.05
N 265/402 залишити без задоволення, постанову Київського
апеляційного господарського суду від 25.05.05 у справі N 21/137
залишити без змін.