ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2005 Справа N 03/64-2А
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу Володимир-Волинської ОДПІ
на постанову від 10.02.05
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 03/64-2а
господарського суду Волинської області
за позовом ПП “Універсам”
до Володимир-Волинської ОДПІ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за
участю представників сторін:
позивача: Мандзик П. І. (дов. від 01.04.04)
відповідача: Куц С.О. (дов. № 3442 від 18.05.05)
Монець О.С. (дов. № 5655 від 27.07.05)
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 28.07.05 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
Рішенням господарського суду Волинської області від 06.12.04
(суддя Сініцина Л.М.) позов задоволено з посиланням на
обгрунтованість позовних вимог.
Постановою колегії суддів Львівського апеляційного
господарського суду у складі: Юрченка Я.О., Процика Т.С.,
Галушко Н.А. від 10.02.05 рішення місцевого господарського суду
залишено без змін.
Володимир-Волинської ОДПІ звернулась до Вищого господарського
суду України із касаційною скаргою на постанову Львівського
апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова
прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального
права, а тому просить постанову апеляційного господарського суду
та рішення місцевого господарського суду скасувати, в позові
відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу Володимир-Волинської ОДПІ на постанову
Львівського апеляційного господарського суду та перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом,
а також правильність застосування норм матеріального і
процесуального права відзначає наступне:
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що
відповідно до акту Володимир-.Волинської ОДПІ Волинської області
від 18.11.2003 № 532/23-30089507„Про результати планової
документальної перевірки дотримання вимог податкового та
валютного законодавства приватного підприємства „Універсам" код
за ЄДРПОУ 30089507 за період з 01.07.2002 по 30.06.2003",
підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення
від 18.11.2003 № 0000122300/0, з огляду на приписи пп. 11.2.3 п.
11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, відповідно до якого датою збільшення
валових витрат при здійсненні операцій з нерезидентами, які
сплачують податок на прибуток у складі фіксованого податку є
дата оприбуткування платником податку товарів незалежно від
наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової),
стало неправомірне включення позивачем до податкового кредиту
витрат по сплаті податку на додану вартість згідно з податковими
накладними, виписаними ДП „Агрофірма „Луга-Нова", платником
фіксованого податку, на суми попередньої оплати за
сільськогосподарську продукцію - пшеницю 4-го класу, чим
порушено пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Господарськими судами також було встановлено, що згідно з
укладеним між ПП „Універсам" (покупець) та ДП „Агрофірма „Ліга-
Нова" (продавець) договором б/н від 15.01.2003 позивач
зобов’язався купити у продавця сільськогосподарську продукцію -
зерно пшениці 4-го класу у кількості 5000 тон за ціною 550 грн.
за 1 тону на загальну суму 2750000 грн., в т.ч. ПДВ. Відповідно
до п. 5.1 Договору розрахунок за продукцію здійснюється шляхом
100%-ї попередньої оплати покупцем грошових коштів на
розрахунковий рахунок продавця, причому внесення коштів може
здійснюватись частинами.
На виконання умов Договору позивач в якості попередньої оплати
перерахував на розрахунковий рахунок ДП „Агрофірма „Луга-Нова",
яке за довідкою Нововолинської ОДПІ є платником фіксованого
сільськогосподарського податку, суму 1517422 грн., в тому числі
в квітні 2003 року - 743782 грн., в травні 2003 року - 505640
грн., в червні 2003 року - 268000 грн. Вказану господарську
операцію ДП „Агрофірма „Луга-Нова" відобразила в книзі обліку
продажу товарів (робіт, послуг) та виписала позивачу податкові
накладні № 80 від 30.04.2003, № 89 від 30.06.2003, № 98 від
30.06.2003.
Господарськими судами встановлено, що відповідно до установчих
документів позивача, Статуту ПП "Універсам", зареєстрованого
23.03.2000 та Доповнень до нього, зареєстрованих 16.04.2002,
одним із видів діяльності підприємства є виробництво
хлібобулочних виробів.
Таким чином, суди дійшли до висновку про те, що здійснена
позивачем згідно з договором від 15.01.2003р. господарська
операція відповідає його статутній діяльності. У п. 1.9 акту
перевірки № 532/23-30089507 від 18.11.2003р. зазначено, що
згідно з документами, наданими до перевірки, не встановлено
діяльності, яка не передбачена статутом.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що валові витрати - це
сума будь-яких витрат платника податку у грошовій і матеріальній
або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт) послуг, які придбаваються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності. Вичерпний перелік витрат, які не
включаються до складу валових витрат наведено в п. 5.3 ст. 5
Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Згідно з п. 5.11 ст. 5 цього ж Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлення додаткових обмежень, щодо віднесення
витрат до складу валових платнику податку, крім тих, що
зазначені в Законі ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не допускається.
З огляду на вказані норми, витрати позивача пов’язані з
попередньою оплатою сільськогосподарської продукції - зерна
пшениці 4-го класу за Договором ВІД 15.01.2003р. відносяться до
складу валових витрат. У відповідності з вимогами пп. 11.2.3 п.
11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
датою збільшення валових витрат ПП
„Універсам" по вказаній господарській операції буде дата
оприбуткування ним товару - сільськогосподарської продукції,
оскільки постачальником такої є особа, яка сплачує фіксований
сільськогосподарський податок. Як вбачається з п. 2.2 акту
перевірки № 532/23-30089507 від 18.11.2003р., при перевірці
правильності віднесення позивачем сум до складу валових витрат
порушень не встановлено.
Із змісту пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
вбачається, що головним критерієм
для отримання права на податковий кредит є належність витрат до
складу валових, а не момент їх відображення у бухгалтерському чи
податковому обліку. Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону
України „Про податок додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою
виникнення права платника податку на податковий кредит
вважається дата здійснення першої події: або дата списання
коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів,
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів. Законом України „Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачено
особливого порядку визначення дати виникнення права на
податковий кредит при здійснення господарських операцій з
платниками фіксованого сільськогосподарського податку.
Таким чином, право на податковий кредит виникло у позивача з
дати перерахування коштів ДП „Агрофірма Луга-Нова" шляхом
попередньої оплати в квітні, травні, червні 2003 року.
Як встановлено господарськими судами, сума податкового кредиту у
загальному розмірі 252903,66 грн., підтверджується виписаними ДП
„Агрофірма „Ліга-Нова" на виконання умов укладеного з позивачем
Договору від 15.01.2003 податковими накладними № 80 від
30.04.2003 на суму ПДВ 123963,66 грн., № 89 від 30.05.2003 на
суму ПДВ 84273,33 грн., № 98 від 30.06.2003 на суму ПДВ 44666,67
грн., які містять усі необхідні реквізити, обов'язковість яких
передбачена пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Господарськими судами також було встановлено, що Дочірнє
підприємство „Агрофірма „Ліга-Нова" приватного підприємства
„Універсал" є платником податку на додану вартість, йому
присвоєно індивідуальний податковий номер 319798703039, що
підтверджується свідоцтвом № 02371379 про реєстрацію платника
податку на додану вартість від 29.01.2003. Таким чином, суди
обгрунтовано зазначили, що відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7
Закону України „Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
згідно з яким право на нарахування податку та складання
податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим
як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього
Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ДП „Агрофірма „Ліга-Нова" мало право на
складання вищевказаних податкових накладних. За наведених
обставин, апеляційний господарський суд правомірно прийшов до
висновку про правомірність включення позивачем до складу
податкового кредиту у квітні, травні, червні 2003 року витрат по
сплаті 252903,66 грн. податку на додану вартість, згідно з
податковими накладними, виписаними ДП „Агрофірма Луга-Нова" на
суми попередньої оплати за сільськогосподарську продукцію.
Господарськими судами було встановлено, що листом від 20.07.2003
№ 863 позивач надав згоду ДП „Агрофірма Луга-Нова" на повернення
здійсненої позивачем попередньої оплати у зв'язку з неможливістю
виконання всіх умов за договором від 15.01.2003. Платіжними
дорученнями № 406 від 21.07.2003 на суму 800000 грн. та № 462
від 31.07.2003 на суму 1400000 грн. ДП „Агрофірма Луга-Нова"
повернуло на рахунок позивача кошти в загальній сумі 2200000
грн. та видало розрахунки коригування кількісних та вартісних
показників від 31.07.2003 № 3.1/98, № 3.2/89, № 3.3/80 до
податкових накладних № 98 від ЗО.Об.2003, № 89 від 30.05.2003, №
80 від 30.04.2003. На підставі вказаних розрахунків позивач
зменшив податковий кредит в липні 2003 року на суму 252904 грн.
Таким чином, господарські суди правомірно дійшли до висновку про
задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
Вищого Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу Володимир-Волинської ОДПІ залишити без
задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.02.05 у справі № 03/64-2а залишити без змін.
Головуючий Є.Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська