ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.04.2005                                          Справа N 7/89

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 23.06.2005

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий), Вовка І.В., Гончарука П.А.,

     розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
касаційну скаргу Кіровоградського міського відділу УМВС України  в
Кіровоградській    області    на   рішення   господарського   суду
Кіровоградської області від 03.02.2005  р.  у  справі  за  позовом
Закритого  акціонерного  товариства  "СОКІЛ"  до  Кіровоградського
міського  відділу  УМВС  України  в  Кіровоградській  області  про
стягнення сум

     Заслухавши пояснення   представників   сторін,    перевіривши
матеріали справи,  обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву
на неї, суд У С Т А Н О В И В:

     У квітні 2004 р. ЗАТ "СОКІЛ" пред'явило в господарському суді
позов   до   Кіровоградського  міського  відділу  УМВС  України  в
Кіровоградській  області  про  стягнення  41914,47   грн.   шкоди,
заподіяної  в  результаті дорожньо-транспортної пригоди та судових
витрат.

     Рішенням господарського  суду  Кіровоградської  області   від
03.02.2005  р.  (суддя  Балик В.М.) позовні вимоги було задоволено
повністю, з  відповідача  на  користь   позивача   було   стягнуто
41914,47 грн.  шкоди,  261,54  грн.  витрат  за проведення судової
автотехнічної експертизи,  419,14  державного  мита  та  118  грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Дане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось.

     У касаційній  скарзі  відповідач  просить  скасувати  рішення
господарського суду Кіровоградської області від  03.02.2005  р.  і
відмовити  позивачу  в  задоволенні позову про відшкодування шкоди
заподіяної ДТП,  посилаючись на порушення судом норм матеріального
та процесуального права.

     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

     Як встановлено судом, 9.03.2004 р. на розі вулиць Полтавської
та провулку Крутий в м.  Кіровоград  сталася  дорожньо-транспортна
пригода  в  результаті  зіткнення автомобіля Nissan Maxima 3,0 V6,
держномер ВА0016АА,  власником якого є ЗАТ "Сокіл",  з автомобілем
ВАЗ  21074,  держномер  ВА0375МІ,  який  належить Кіровоградському
міському відділу УМВС України.

     Внаслідок цієї   дорожньо-транспортної   пригоди   автомобіль
позивача  зазнав технічних пошкоджень,  усунення яких у вартісному
виразі складає 43 695,28 грн.

     Причиною зіткнення  транспортних  засобів  було  недотримання
водієм  відповідача  вимог  дорожнього  знаку  2.1 та пункту 16.11
Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ) (1306-2001-п)
        .

     Ці обставини  судом  достовірно   встановлено   на   підставі
зібраних  доказів,  зокрема,  судової товарознавчої експертизи від
11.10.2004,  судової автотехнічної експертизи від 28.12.2004, яким
суд,  в сукупності з іншими доказами у справі, у порядку виконання
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , дав належну оцінку.

     Посилання відповідача на те,  що у Кіровоградського  міського
відділення  УМВС  України,  як бюджетної установи,  не передбачені
кошти на відшкодування шкоди,  а  тому  він  є  відповідальним  за
шкоду, то такий висновок є помилковим.

     За правилом ч.  1 ст. 1172 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         юридична або
фізична особа відшкодовує шкоду,  завдану їхнім представником  під
час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

     Стосовно ж   доводів   касаційної   скарги,   спрямованих  на
переоцінку  доказів,  пов'язаних  з  діями  водія   останнього   і
спростування  його  вини,  то  як  наведено вище ці обставини були
предметом перевірки і оцінки суду, касаційна ж інстанція, виходячи
з  припису ч.  2 ст.  111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  не має права
вирішувати питання про достовірність того чи  іншого  доказу,  про
перевагу  одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або
додатково перевіряти докази.

     Враховуючи наведене,  рішення  суду   відповідає   матеріалам
справи та вимогам матеріального і процесуального права.

     Доводи касаційної   скарги   не   спростовують   правильність
ухваленого судового рішення.

     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11   -   111-12
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу  Кіровоградського  міського   відділу   УМВС
України  в  Кіровоградській  області  залишити без задоволення,  а
рішення господарського   суду    Кіровоградської    області    від

03.02.2005 р. без змін.