ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2005 Справа N 5/331
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"АГРО-ІНГРЕСС" на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 14.12.2004 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "АГРО-ІНГРЕСС" до Приватної середньої
загальноосвітньої школи "АМРІТА", треті особи - Державне
підприємство "СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ім. 61 КОМУНАРА", Приватний
дошкільний навчальний заклад "Дитячий садок "Хайа Мушка" про
розірвання угоди та виселення
Заслухавши пояснення представників позивача та ПСЗШ "Амріта",
ПДНЗ "Дитячий садок "Хайа Мушка", перевіривши матеріали справи,
обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2004 р. ТОВ "АГРО-ІНГРЕСС" пред'явило в
господарському суді позов до Приватної середньої загальноосвітньої
школи "АМРІТА" про розірвання договору оренди нерухомого майна
N 81 від 18.06.2001 р., укладеного між Державним підприємством
"СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ім. 61 КОМУНАРА" та Приватною середньою
загальноосвітньою школою "АМРІТА", виселення відповідача з
займаних ним нежитлових приміщень, розташованих за адресою
м. Миколаїв, вул. В.Морська, буд. 143, посилаючись на порушення на
порушення орендарем умов договору, а саме використання приміщення
не за цільовим призначенням, передачу майна в суборенду без
дозволу власника та відсутність договору страхування орендованого
майна.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
09.11.2004 р. (суддя Міщенко В.І.) було розірвано договір оренди
нежитлових приміщень N 81 від 18.06.2001 р., розташованих за
адресою м. Миколаїв, вул. В.Морська, буд. 143, виселено Приватну
середню загальноосвітню школу "АМРІТА" з вказаних нежитлових
приміщень.
Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
14.12.2004 р. (судді Пироговський В.Т. - головуючий, Картере В.І,
Жеков В.І.) рішення Миколаївської області від 09.11.2004 р.
скасовано, у задоволені позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2004 р., а
рішення господарського суду Миколаївської області від
09.11.2004 р. залишити в силі, посилаючись на порушення
апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, між ДП "Суднобудівний завод
ім. 61 Комунара" (орендодавець) та ПСЗШ "Амріта" (орендар)
18.06.2001 р. за N 81 було укладено договір оренди, за яким
останньому передано для цільового використання, з метою
організації саду-школи, нежиле приміщення площею 449,2 кв. м по
вул. Велика Морська, 143 у м. Миколаєві.
(а.с. 34-37)
Між цими ж особами, до згадуваного договору, 02.09.2002 р. за
N 2 було укладено також додаткову угоду, за якою орендодавець
надав орендарю право передачі орендованого майна у суборенду.
(а.с. 38)
ТОВ "Агро-Інгресс" (позивач) за договором купівлі-продажу від
23.07.2004 р. придбало об'єкт оренди.
Зазначене сторонами не оспорювалось.
Водночас судом другої інстанції при повторному розгляді
справи було встановлено, що ПСЗШ "Амріта", діючи відповідно до
прав і обов'язків, які випливають з наведених договорів, так і
цільового призначення орендованих приміщень, передав їх частину в
суборенду ПДНЗ "Дитячий садок "Хайа Мушка", як і здійснив
відповідне страхування орендованого майна.
При цьому судом другої інстанції перевірено і доводи позивача
щодо перебування на орендованій площі "Бізнес-центру", які не
знайшли свого підтвердження.
Таким чином встановивши, у порядку виконання вимог ст. 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, дійсні обставини справи, апеляційний суд мав
підстави для скасування рішення господарського суду та відмови у
задоволенні заявлених вимог.
Стосовно ж доводів касаційної скарги, спрямованих на
переоцінку доказів пов'язаних з вирішенням спору сторін, то
виходячи з припису ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
касаційна інстанція не має права вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Ухвалена судом другої інстанції постанова відповідає
матеріалам справи і вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"АГРО-ІНГРЕСС" залишити без задоволення, а постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 14.12.2004 р. без змін.