ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2005 Справа N 5/162
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кравчука Г.А.,
суддів: Грейц К.В., Бур'янової С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Жовтневому р-ні м. Запоріжжя
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 12.01.2005 р.
у справі N 5/162 господарського суду Запорізької області
за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому р-ні
м. Запоріжжя
до Закритого акціонерного товариства "Гівара"
про визнання сум податковими зобов'язаннями
у судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
Рещук О.М., дов. N 1333/10/10-010 від 26.01.2004 р.;
відповідача:
Федоренко К.Р., дов. N 52/2 від 19.04.2005 р.;
Лазько В.Г., дов. N 52/1 від 19.04.2005 р.;
В С Т А Н О В И В:
У травні 2004 р. Державна податкова інспекція у
Жовтневому р-ні м. Запоріжжя (далі - Інспекція) звернулася до
господарського суду Запорізької області з позовом до Закритого
акціонерного товариства "Гівара" (далі - Товариство) про визнання
суми 120 287,00 грн. податковим зобов'язанням з податку на
прибуток підприємств, суми 29 839,50 грн. - податковим
зобов'язанням з податку на додану вартість, а суми
23 451,00 грн. - сумою завищення бюджетного відшкодування з
податку на додану вартість. Вказані суми були донараховані
Товариству за непрямими методами.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
12.07.2004 р. (суддя Проскуряков К.В.) у задоволенні позовних
вимог відмовлено повністю.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
12.01.2005 р. (колегія суддів Юхименко О.В., Коробка Н.Д.,
Мойсеєнко Т.В.) зазначене рішення місцевого господарського суду
залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що Інспекція,
застосовуючи непрямий метод при визначенні сум податкових
зобов'язань Товариства, порушила норми Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Інспекція звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою від 09.02.2005 р. на постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 12.01.2005 р. у справі
N 5/162 господарського суду Запорізької області, в якій просить
зазначену постанову скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга мотивована тим, що господарські суди попередніх
інстанцій при прийнятті рішень по даній справі порушили пп. 4.3.1
п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, пп. 4.1.7.10 Інструкції про порядок
приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і
нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України,
затвердженої наказом Державного комітету нафтової, газової та
нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки
України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по
стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного
комітету статистики України від 02.04.1998 р. N 81/38/101/235/122
( z0685-99 ) (z0685-99)
.
Товариство скористалося правом, передбаченим ст. 111-2 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та надало відзив на касаційну скаргу, в якому
просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 12.01.2005 р. у справі N 5/162 господарського суду Запорізької
області залишити без змін, а касаційну скаргу Інспекції від
09.02.2005 р. - без задоволення. Відзив мотивований тим, що
застосування Інспекцією при визначенні Товариству сум податкових
зобов'язань непрямих методів не відповідає вимогам Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
У зв'язку з відрядженням судді Першикова Є.В. за
розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України від 18.04.2005 р. справа розглядається колегією суддів
Вищого господарського суду України у складі головуючого -
Кравчука Г.А., суддів Грейц К.В., Бур'янової С.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
та доводи Інспекції і Товариства, викладені, відповідно, у
касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу, перевіривши
правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини
справи, застосування господарськими судами апеляційної та першої
інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті
ними рішень, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що касаційна скарга Інспекції задоволенню не підлягає,
враховуючи наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
Інспекція протягом 02.02.2004 р. - 01.04.2004 р. провела
комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового
законодавства Товариством за період з 01.01.2001 р. по
31.12.2003 р., за результатами якої було складено акт від
01.04.2004 р. N 28/23-2/24910787.
У вказаному акті зазначено, що Товариству належить
автозаправна станція по вул. Вороніна, 2, у м. Запоріжжі. Згідно
пп. 4.1.7.10 Інструкції про порядок приймання, транспортування,
зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на
підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом
Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної
промисловості України, Міністерства економіки України,
Міністерства транспорту України, Державного комітету по
стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного
комітету статистики України від 02.04.1998 р. N 81/38/101/235/122
( z0685-99 ) (z0685-99)
, перед початком заправки автомашин через
паливороздавальну колонку оператор АЗС повинен оприбуткувати
прийнятий нафтопродукт, тобто зробити необхідні записи в журналі
обліку нафтопродуктів, які надійшли; сторінки журналу повинні бути
пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою суб'єкта
підприємницької діяльності, а сам журнал - зареєстрований у
державній податковій інспекції за місцем здійснення
підприємницької діяльності, скріплений печаткою державної
податкової інспекції та завірений підписом її керівника. Журнал
обліку нафтопродуктів, які надійшли, в порушення зазначеної норми
Інструкції, у державній податковій інспекції за місцем здійснення
підприємницької діяльності не зареєстрований, печаткою державної
податкової інспекції не скріплений, підписом її керівника не
завірений. У зв'язку з цим та на підставі розпорядження Державної
податкової адміністрації у Запорізькій області N 32-р від
05.02.2004 р. на автозаправній станції, яка належить Товариству,
було здійснено хронометраж. Після здійснення аналізу даних,
встановлених в ході хронометражу за 10 діб, та даних звітів про
використання реєстраторів розрахункових операцій за 2003 р.,
наданих Інспекції, у відповідності та на підставі п. 4.3 ст. 4
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
та постанови Кабінету Міністрів України від
27.05.2002 р. N 697 ( 697-2002-п ) (697-2002-п)
"Про затвердження методики
визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами"
начальником Інспекції 29.03.2004 р. було прийнято рішення про
застосування непрямих методів визначення податкових зобов'язань
Товариства з податку на додану вартість та податку на прибуток.
За наслідками перевірки Інспекцією 05.04.2004 р. прийнято
податкові повідомлення-рішення N 0000392302/0, яким Товариству за
непрямими методами визначено загальну суму податкових зобов'язань
з податку на прибуток у розмірі 120 287,00 грн. (65 020,00 грн. -
основний платіж, 55 267,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції),
N 0000422302/0, яким Товариству за непрямими методами визначено
загальну суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість
у розмірі 29 839,50 грн. (19 893,00 грн. - основний платіж,
9 946,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції), N 0000432302/0, яким
Товариству за непрямими методами визначено загальну суму завищення
бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі
23 451,00 грн.
Товариство з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями
не погодилося і подало до Інспекції скаргу N 46 від 23.04.2004 р.
За наслідками її розгляду Інспекція у листі N 8911/10/31 від
27.04.2004 р. повідомила Товариство про те, що у зв'язку з тим, що
Товариство не погодилося з порушеннями, викладеними в акті
перевірки та визначеними зазначеними вище податковими
повідомленнями-рішеннями сумами донарахувань податків, Інспекція,
згідно з вимогами пп. 19.3.6 п. 19.3 ст. 19 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, звернеться до суду з
позовом про визнання цих сум податковими зобов'язаннями.
Щодо юридичної оцінки обставин справи, повноти їх
встановлення та застосування місцевим та апеляційним
господарськими судами норм матеріального та процесуального права
при вирішенні спору, то колегія суддів Вищого господарського суду
України зазначає таке.
Підстави визначення суми податкового зобов'язання платника
податку за непрямим методом встановлені Законом України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Відповідно до
пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 зазначеного Закону якщо контролюючий орган
не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання
платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4
цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного
місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів,
місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи
його посадових осіб від надання відомостей, передбачених
законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових
зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового
обліку або відсутністю визначених законодавством первинних
документів, сума податкових зобов'язань платника податків може
бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися
також у випадках, коли декларацію було подано, але під час
документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом,
платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації,
наявними документами обліку у порядку, передбаченому
законодавством.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
підставою для
бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні
документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення
господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після
її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на
підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові
документи. Ст. 1 вказаного Закону визначено, що первинний
документ - документ, який містить відомості про господарську
операцію та підтверджує її здійснення.
З наведених норм Законів України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
, зокрема, випливає, що
застосування контролюючим органом непрямого методу при визначенні
суми податкового зобов'язання платника податку, за умови, що він
(платник податку) звітував перед контролюючим органом (подавав
декларації), можливо лише у випадку, якщо розрахунки, наведені у
звітах (деклараціях) не підтверджуються документами обліку у
порядку, передбаченому законодавством. Такими документами обліку є
первинні документи, тобто документи, які містять відомості про
господарську операцію та підтверджують її здійснення, а саме -
накладні, податкові накладні, платіжні та розрахункові документи,
які засвідчують вчинення господарських операцій тощо.
Журнал обліку нафтопродуктів, які надійшли, не є первинним
документом, а відноситься до зведених облікових документів. Як
було встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами,
первинні документи у Товариства були наявні. Більше того,
господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що усі
наявні у Товариства документи обліку були надані Інспекції для про
ведення перевірки та були перевірені суцільним порядком (про що
також зазначено і у акті перевірки від 01.04.2004 р.
N 28/23-2/24910787).
Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що застосування Інспекцією непрямого методу
при визначенні сум податкових зобов'язань Товариства у зв'язку з
неналежним оформленням журналу обліку нафтопродуктів, які
надійшли, здійснено з порушенням вимог законодавства України (яке
було чинним на момент здійснення перевірки).
Таким чином, доводи Інспекції, викладені у касаційній скарзі,
про порушення господарськими судами попередніх інстанцій при
прийнятті рішень по даній справі пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
,
пп. 4.1.7.10 Інструкції про порядок приймання, транспортування,
зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на
підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом
Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної
промисловості України, Міністерства економіки України,
Міністерства транспорту України, Державного комітету по
стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного
комітету статистики України від 02.04.1998 р. N 81/38/101/235/122
( z0685-99 ) (z0685-99)
, є необґрунтованими.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
постанова Запорізького апеляційного господарського
суду від 12.01.2005 р. у справі N 5/162 господарського суду
Запорізької області ґрунтується на всебічному, повному та
об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для
вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального
права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків
господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав
для її скасування не вбачається.
За згодою представників сторін, відповідно до частини другої
ст. 85 та частини першої ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в
судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частини
постанови Вищого господарського суду України.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
12.01.2005 р. у справі N 5/162 господарського суду Запорізької
області залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової
інспекції у Жовтневому р-ні м. Запоріжжя - без задоволення.