ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.04.2005 Справа N 45/478
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючий, Козир Т.П., Семчука В.В. розглянув
касаційне подання заступника прокурора м. Києва, касаційну скаргу
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2005 р. у
справі N 45/478 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Компанія "МіК" до Акціонерної енергопостачальної компанії
"Київенерго" про стягнення 854 348,66 грн. за участю представників
позивача - Полікарпова А.О., відповідача - Комісара С.П.,
Мамаєнка О.Д., прокурора - Демчука Р.В.
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.12.2004 р. позов
задоволено частково; стягнено з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ
"Компанія МіК" 808 326,92 грн. боргу, 21 141,76 грн. індексації
інфляції та 9 879,98 грн. 3% річних від суми простроченого
грошового зобов'язання; в задоволенні решті частини позову
відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
04.02.2005 р. рішення господарського суду м. Києва від
14.12.2004 р. залишене без змін.
У касаційній скарзі АЕК "Київенерго" та у касаційному поданні
заступник прокурора м. Києва просять скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2005 р.,
посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм чинного
законодавства, та передати справу на новий розгляд до суду першої
інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Компанія МіК" просить
рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2004 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
04.02.2005 р. залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін,
прокурора, суд встановив наступне.
У листопаді 2004 р. ТОВ "Компанія МіК" звернулося до
господарського суду з позовом та уточненням до нього про стягнення
з АЕК "Київенерго" 823 326,92 грн. боргу, 21 141,76 грн.
індексації інфляції та 9 879,98 грн. 3% річних від суми
простроченого грошового зобов'язання.
Місцевий та апеляційний суди повно, всебічно дослідили надані
сторонами докази і доводи, належно їх оцінили та дійшли
обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
При цьому суди виходили з того, що факт виконання зобов'язань
позивачем за договором про надання юридичних послуг N 40-03 від
18.02.2003 р., підтверджується поданими позивачем суду
документами: рішеннями судів по судових справах NN 10/163, 10/172,
19/201, 19/202, підписаними сторонами актами про надані юридичні
послуги, банківськими виписками про суми грошових коштів, які
надійшли позивачу від відповідача на виконання договору,
договорами про надання юридичних послуг від 18.12.2003 р. б/н,
укладеними між позивачем та фізичними особами Грона В.Л.,
Степанець М.О., Івченко А.М., Полікарпов А.О., завданнями на
виконання названих договорів та актами виконаних робіт.
Судами вірно зазначено, що дії фізичних осіб Грони В.Л.,
Степанець М.О., Івченка А.М., Полікарпова А.О., зокрема, по
вивченню матеріалів виконавчого провадження N N 19/202, 19/203,
здійсненню аналізу чинного законодавства, представництву інтересів
відповідача перед КП УЖГ Святошинського району м. Києва під час
здійснення виконавчого провадження N 19/202, перед КП УЖГ
Шевченківського району м. Києва під час здійснення виконавчого
провадження N 19/203, були спрямовані на виконання укладеного
сторонами договору про надання юридичних послуг N 40-03 від
18.02.2003 р. та призвели до досягнення мети договору - стягненню
заборгованості з боржників на користь відповідача.
Про належне виконання позивачем предмету договору, що
відповідає меті договору - стягненню заборгованості з боржників на
користь відповідача свідчить те, що з моменту укладення додаткової
угоди N 40-03/1 в період з 24.12.2003 р. по 10.11.2004 р. на
рахунки відповідача було перераховано грошові кошти в сумі
2 762 321,73 грн. при примусовому виконанні наказу Господарського
суду м. Києва N 19/202, та грошові кошти в сумі 1 474 065,90 грн.
при примусовому виконанні наказу Господарського суду м. Києва
N 19/203.
До того ж, факт надання позивачем юридичних послуг
відповідачу за договором про надання юридичних послуг від
18.02.2003 р., як вірно зазначено судом, підтверджується
довіреностями, виданими відповідачем на ім'я Івченка А.М.
(т. 1, а.с. 57-58), рішеннями господарських судів у справах
NN 10/163, 10/172, в яких вказано в якості представників
відповідача Грона В.Л., Степанець М.О. (т. 1, а.с. 24-33).
Додатковою угодою 40-03/2 від 30.12.2003 р. до договору
змінено порядок розрахунків за договором та встановлено обов'язок
відповідача сплатити позивачу 0,5% від суми задоволених вимог по
судових справах, передбачених додатком N 1 до договору та
додаткової угоди 40-03/1 від 24.12.2003 р.
Як встановлено місцевим та апеляційним судами, загальна сума
грошового зобов'язання відповідача за договором про надання
юридичних послуг N 40-03 від 18.02.2003 р. складає
823 326,92 грн., відповідач за надані послуги за договором сплатив
позивачу 15 000 грн. згідно платіжних доручень N 10940 від
22.09.2004 р., N 10868 від 23.09.2004 р., N 11041 від
24.09.2004 р. Отже, вірним є висновок суду про стягнення з
відповідача 808 326,92 грн. боргу та відмову у задоволенні
позовних вимог в частині стягнення 15 000 грн.
Вирішуючи питання стягнення з відповідача суми індексації
інфляції та 3% річних від суми простроченого грошового
зобов'язання, місцевий та апеляційний суди виходили з приписів
ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
про відповідальність
за порушення грошового зобов'язання та умов пункту 6.2. спірного
договору, п. 2 Додаткової угоди від 30.12.2003 р. N 40-03/2.
Доводи АЕК "Київенерго" в касаційній скарзі та заступника
прокурора м. Києва в касаційному поданні про неправильне
застосування судом ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(ст. 526, 530
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, не застосування ст.ст. 41, 44, 151, 153
ЦК УРСР були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції та
обґрунтовано відхилені як такі, що не відповідають матеріалам
справи, і не спростовують правильних висновків суду про часткове
задоволення позову. Це ж стосується і тверджень відповідача про
порушення принципів судочинства, передбачених п. 2, 4, ч. 3
ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст. 4-2, 4-3
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а також порушення ст.ст. 4- 7 , 22, 34,
43 ГПК України про порядок прийняття судових рішень, доказовість,
належність і допустимість доказів та їх оцінку судом.
Решта доводів касаційної скарги зводяться до посилання на
недоведеність обставин справи та необхідності вирішення касаційною
інстанцією питань про надання переваги доказів відповідача над
іншими, тобто здійснення відмінної від місцевого та апеляційного
суду оцінки доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тому до уваги не приймаються.
Отже, ухвалені у справі судові рішення відповідають
матеріалам справи, чинному законодавству, тому підстав для
задоволення касаційної скарги немає.
Клопотання відповідача про зупинення касаційного провадження
залишене судом без задоволення. Відповідач оскаржив в апеляційному
і касаційному порядку інші судові акти, які не перешкоджають
здійсненню перевірки в касаційному порядку судових рішень, якими
вирішений спір по суті.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2004 р.,
постанову Київського апеляційного господарського суду від
04.02.2005 р. у справі N 45/478 залишити без змін, а касаційне
подання заступника прокурора м. Києва, касаційну скаргу
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" - без
задоволення.
2. Ухвалу Вищого господарського суду України від
18.04.2005 р. про зупинення виконання рішення господарського суду
м. Києва від 14.12.2004 р. у справі N 45/478 вважати такою, що
втратила чинність.