ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 19.04.2005                                        Справа N 44/191
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 23.06.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді - Овечкіна В.Е.,
     суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
     розглянув касаційну       скаргу      Благодійного      фонду
"Екоправо-Львів"
     на постанову    від    22.12.04    Київського    апеляційного
господарського суду
     у справі N 44/191 господарського суду м. Києва
     за позовом Благодійного фонду "Екоправо-Львів"
     до
     1. Міністерства охорони навколишнього  природного  середовища
України
     2. Державного підприємства "Дельта-Лоцман"
 
     про   визнання  недійсним висновку N 191 від 19.04.04 Державної
екологічної експертизи
 
     У справі взяли участь представники сторін:
     позивача: Мелень О.М.
     відповідача:
     1. Міністерства охорони навколишнього  природного  середовища
України - Мамула А.М., довір. N 2215/13-9 від 04.04.05
     2. Державного підприємства "Дельта-Лоцман" - Миронюк К.Г.
     Рішенням господарського суду м. Києва від 28.10.2004 в позові
зобов'язати відповідача надати документацію ОВНС 1 етапу  робочого
проекту  "Створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море
на українській ділянці дельти";  провести  публічні  слухання  або
відкриті   засідання   з  метою  врахування  громадської  думки  з
дотриманням   вимог,   передбачених   в   Положенні   про   участь
громадськості  у  прийнятті  рішень  у  сфері  охорони довкілля та
Орхуській конвенції ( 994_015 ) (994_015)
        ;  забезпечити позивачу  можливість
взяти участь в проведенні державної екологічної експертизи й етапу
робочого  проекту   "Створення   глибоководного   суднового   ходу
Дунай-Чорне  море"  в складі державних еколого-експертних комісій;
визнати Висновок  N  191  державної  екологічної  експертизи  щодо
робочого   проекту   створення   глибоководного   суднового   ходу
"Дунай-Чорне море на  українській  ділянці  дельти,  1  етап"  від
19.04.2004 недійсним - відмовлено.  Рішення мотивоване тим, що суд
дійшов висновку за результатами  розгляду  спору  про  відсутність
факту  порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у
справі (судді: О. Коротун, Т. Ващенко, М. Пасько).
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
22.12.2004  рішення  місцевого  суду  залишено  без  змін з тих же
підстав (колегія суддів у  складі:  О.  Григорович,  Л.  Гольцова,
В. Рябуха).
 
     В поданій касаційній скарзі Благодійний фонд "Екоправо-Львів"
просить скасувати прийняті у справі рішення та постанову і позовні
вимоги   задовольнити,  посилаючись  на  неправильне  застосування
судами норм матеріального права,  зокрема ст.  25  Закону  України
"Про охорону  навколишнього  природного  середовища"  ( 1264-12 ) (1264-12)
        ,
ч. 6 ст.  6 Орхуської конвенції ( 994_015  ) (994_015)
        ,  ст.ст.  9,  10,  11
Закону  України "Про екологічну експертизу" ( 45/95-ВР ) (45/95-ВР)
        ,  п.  2.6
Положення про участь громадськості  у  прийнятті  рішень  в  сфері
охорони довкілля ( z0155-04 ) (z0155-04)
        .
 
     Ознайомившись з  матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми  судовими  інстанціями  належної  юридичної
оцінки   та   повноти   встановлення   обставин,  дотримання  норм
процесуального права,  згідно з вимогами ст.  111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів дійшла
висновку,  що касаційна скарга  підлягає  задоволенню  частково  з
наступних підстав.
 
     Відповідно до п.  1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарським судам підвідомчі  справи
у  спорах,  що  виникають  при  укладанні,  зміні,  розірванні  та
виконанні господарських договорів та з інших підстав,  а  також  у
спорах  про  визнання  недійсними  актів  з  підстав  зазначених у
законодавстві.
 
     Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного  чи
іншого органу (посадової особи), виданий у межах його компетенції,
визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та
спричиняє   певні   правові   наслідки,  створює  юридичний  стан,
спрямований на регулювання суспільних відносин,  має  обов'язковий
характер  для  суб'єктів  цих  відносин,  поширює свою чинність на
певний час, територію, коло суб'єктів.
 
     Оспорюваний позивачем "Висновок N 191  державної  екологічної
експертизи   щодо   робочого   проекту  "Створення  глибоководного
суднового ходу Дунай-Чорне море  на  українській  ділянці  дельти,
1 етап"   підписаний  заступником  Міністра  Міністерства  охорони
навколишнього природного середовища України представляє собою його
висновок  по результатам розгляду матеріалів ОВНС робочого проекту
і їх наукової еколого-експертної оцінки,  в кінці якого зазначено,
що  "може  бути прийняте рішення про затвердження даного проекту з
усіма його охоронними, організаційними, моніторинговими, захисними
і  компенсаційними,  стосовно впливу на довкілля,  заходами".  Цей
висновок адресований Дочірньому  підприємству  Центральної  служби
Укрінвестекспертизи "Украгроінвестекспертиза". Тобто, цей документ
не є актом державного чи іншого органу.
 
     Таким чином,   суди   першої   та    апеляційної    інстанції
припустилися   порушення   ст.  12  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  розглянувши Висновок N  191  як  акт
ненормативного   характеру.  Позовне  провадження  в  цій  частині
підлягає припиненню.
 
     Відповідно Статуту    Благодійний    фонд    "Екоправо-Львів"
створений  з  метою  надання  допомоги  у захисті екологічних прав
фізичним і юридичним особам,  сприяння  розвитку  природоохоронної
справи  та розвитку екологічної освіти;  науки та культури.  Серед
іншої здійснює діяльність по представленню інтересів  фізичних  та
юридичних   осіб  в  судах  у  справах,  пов'язаних  з  порушенням
екологічного  законодавства;  здійснює   громадський   екологічний
контроль.
 
     Статтею 21   Закону   України   "Про   охорону  навколишнього
природного середовища" ( 1264-12  ) (1264-12)
          передбачено,  що  громадські
природоохоронні   об'єднання   у   галузі   охорони  навколишнього
природного середовища мають право проводити громадську  екологічну
експертизу;    вільного   доступу   до   екологічної   інформації;
оскаржувати в установленому законом порядку рішення про відмову чи
несвоєчасне   подання   за   запитом  екологічної  інформації  або
неправомірне відхилення запиту  та  його  неповне  задоволення  та
інше.
 
     Відповідно Положенню  про  участь  громадськості  у прийнятті
рішень   у   сфері   охорони   довкілля,   затвердженого   наказом
Мінекоресурсів   від   18.12.2003,   зареєстрованого   в   Мінюсті
04.02.2004,  громадськість  -  це  одна  або  більше  фізичних  чи
юридичних осіб,  їх об'єднання,  організації або групи,  які діють
згідно з чинним законодавством  України  або  практикою.  Основним
принципом  участі  громадськості  в прийнятті рішень з питань,  що
справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля  є
доступ  громадськості  до  інформації  для  прийняття  відповідних
рішень.
 
     У даному випадку позивач стверджує,  що  відповідач  відмовив
йому  в  наданні  інформації,  необхідної  для реалізації права на
участь   в   проведенні   державної   екологічної   експертизи   і
забезпечення   врахування   громадської  думки  щодо  запланованої
діяльності.
 
     У відповідності з частиною  3  ст.  22  Закону  України  "Про
судоустрій   України"   ( 3018-14  ) (3018-14)
          місцеві  господарські  суди
розглядають справи, виникші з господарських правовідносин, а також
інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
 
     Згідно ст.ст.  1,  4  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарські суди розглядають справи в порядку
позовного  провадження,  якщо  склад  учасників  спору  відповідає
положенням ст.  1,  а правовідносини,  відносно яких  виник  спір,
носять господарський характер.
 
     Конституцією України   ( 254к/96-ВР   ) (254к/96-ВР)
           передбачено,   що
забезпечення  екологічної   безпеки   та   підтримка   екологічної
рівноваги на території України є зобов'язанням держави. Кожний має
право на безпечне для життя та здоров'я довкілля і зобов'язані  не
наносити  йому шкоду.  Кожному гарантується право вільного доступу
до інформації про стан довкілля (ст. 16, 50, 66).
 
     На підставі викладеного, касаційна інстанція дійшла висновку,
що повноваження позивача оскаржувати рішення про відмову в наданні
екологічної  інформації  здійснюються  у  сфері  захисту  прав  та
отримання  інформації  і  не є господарськими відносинами,  а тому
спір в цій частині також господарському суду не підвідомчий.
 
     Керуючись п.  1 ст.  80,  ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу    Благодійного    фонду    "Екоправо-Львів"
задовольнити частково.
 
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
22.12.04 скасувати.
 
     Провадження у справі припинити.