ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2005 Справа N 27/152(28/39)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Ковалевський М.С., Кучерова Л.О., Кірєєва Н.В.
від відповідача: Земляна О.В., Стежко Ю.Ю., Сависько В.В.
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого
типу “Завод залізобетонних виробів і конструкцій”
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 08.02.2005р.
у справі № 27/152 (28/39) Господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Акціонерного товариства закритого типу “Завод
залізобетонних виробів і конструкцій”
до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство закритого типу “Завод залізобетонних
виробів і конструкцій” звернулося до Господарського суду
Дніпропетровської області з позовом до Лівобережної міжрайонної
державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від
29.11.2002р. № 0000822600/0.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
30.09.2003р. (суддя І.А.Сизько) у задоволенні позовних вимог
відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 27.11.2003р. (судді: В.В.Швець, А.О.Логвиненко,
І.Л.Герасименко) рішення Господарського суду Дніпропетровської
області від 30.09.2003р. скасовано, визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної
податкової інспекції м. Дніпропетровська від 29.11.2002р. №
0000822600/0 в частині донарахування 86160,00 грн. податку на
прибуток та застосування штрафних санкцій у сумі 43080,00 грн.,
стягнуто з відповідача судові витрати: держмито у сумі 85,00
грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу
118,00 грн.
Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 27.11.2003р., Лівобережна міжрайонна
державна податкова інспекція подала касаційну скаргу.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2004р.
касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової
інспекції м. Дніпропетровська задоволено частково, рішення
Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2003р.
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 27.11.2003р. у справі № 28/39 скасовано, а справу передано
на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської
області.
За новим розглядом справи, якій присвоєно № 27/152(28/39),
рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
28.10.2004р. (суддя В.О.Татарчук), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
08.02.2005р. (судді: І.К.Шуба, І.Л.Кузнецова, І.В.Тищик), в
задоволені позовних вимог Акціонерному товариству закритого типу
“Завод залізобетонних виробів і конструкцій” відмовлено.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями,
Акціонерне товариство закритого типу “Завод залізобетонних
виробів і конструкцій” подало касаційну скаргу, в якій просить
скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 28.10.2004р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 08.02.2005р. та прийняти нове рішення,
яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу Акціонерне
товариство закритого типу “Завод залізобетонних виробів і
конструкцій” мотивує тим, що господарським судом першої та
апеляційної інстанції неправильно застосовано норми
матеріального права, а саме п. 1.10 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п. п.
4.1.1 п. 4.1 ст. 4, ст. 5, п. 7.6 ст. 7, п. 7.9 ст. 7 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи та заперечення
представників сторін, які з’явились в господарське засідання
суду касаційної інстанції, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, Вищий господарський суд
України дійшов висновку, що касаційна скарга Акціонерного
товариства закритого типу “Завод залізобетонних виробів і
конструкцій” задоволенню не підлягає.
За перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового
законодавства за період з 01.04.2001р. по 01.07.2002р., про що
20.11.2002р. складено акт, відповідачем 29.11.2002р. прийнято
податкове повідомлення рішення № 0000822600/0, яке оспорюється
позивачем в частині донарахування податку на прибуток в сумі
86160грн. та застосування штрафних санкцій по податку на
прибуток в сумі 43080грн., а всього на суму 129240грн.
Перевіркою встановлено, що позивачем необгрунтовано занижено
валовий доход 2 кварталу 2001р. на суму 193644грн. та завищені
валові витрати третього кварталу 2001р. на суму 93600грн.
Господарським судом встановлено:
-Позивач (трасант) в березні 2001р. емітував переказний вексель
від 02.03.2001 року № 65305653022840 номінальною вартістю 193644
грн. з умовою плюс 84 відсотків річних, по якому позивач є
ремітент (одержувач коштів). Платником по зазначеному векселю
було призначено ВАТ “БМТ № 17” (трасат).
-Позивач в березні 2001р. згідно договору купівлі-продажу
векселя від 02.03.2001р. № 1/06 та акту прийому-передачі векселя
від 02.03.2001р. передає ФБК “Дніпро-Інвест-Буд” переказний
вексель № 65305653022840 від 02.03.2001р. На момент передачі
векселя заборгованість ФБК "Дніпро-Інвест-Буд" перед позивачем
відсутня.
-Грошові кошти в сумі 193644грн. надійшли на розрахунковий
рахунок позивача від ФБК “Дніпро-Інвест-Буд” у червні 2001р. за
платіжним дорученням № 547 від 13.06.2001р. як попередня плата
за вексель по договору № 1/106 без урахування податку на додану
вартість.
Згідно п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
термін “товари” у даному Законі
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
вживається в такому значенні –матеріальні та
нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що
використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх
випуску (емісії) та погашення.
Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
термін “продаж товарів” у
даному Законі вживається в такому значенні –будь-які операції,
що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни,
поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які
передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або
компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції
з безоплатного надання товарів.
Як вже було зазначено, позивачем 02.03.2001р. було емітовано
вексель номінальною вартістю 193644грн., який в подальшому за
договором купівлі-продажу передано за 193644грн. ФБК “Дніпро-
Інвест-Буд”.
Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
об'єктом оподаткування є прибуток,
який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового
доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього
Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених
статтею 5 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
; суму амортизаційних
відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валовий доход - загальна сума доходу
платника податку від усіх видів діяльності, отриманого
(нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах як на території України,
її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній
зоні, так і за їх межами.
Відповідно до п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валовий доход
включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у
тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають
статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних
паперів (крім операцій з їх первинного випуску (розміщення)) та
операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації). Таким чином, як
випливає з приписів даної правової норми, за операцію щодо
продажу векселю позивач мав включити за правилами ст. 11 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу валових доходів доход у розмірі 193644грн.
Господарським судом встановлено, що векселедержатель –ЗАТ БП
“Придніпров’є” передав по індосаменту позивачу вексель від
02.03.2001р. на суму 287229,74грн (193644грн. – номінальна
вартість, 93585,74грн. –84% річних за період з 02.03.2001р.) із
чого випливає, що вексель було викуплено позивачем.
Згідно п. п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
з метою
оподаткування платник податку веде окремий облік фінансових
результатів операцій з торгівлі цінними паперами та
деривативами. У разі коли протягом звітного періоду витрати,
понесені (нараховані) платником податку у зв'язку із придбанням
цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані від
продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом
такого звітного періоду, балансові збитки переносяться на
зменшення доходів майбутніх періодів від таких операцій протягом
строків, визначених статтею 6 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
У разі коли протягом звітного періоду доходи, отримані
(нараховані) платником податку в зв'язку із продажем
(відчуженням) цінних паперів і деривативів, перевищують витрати,
понесені (нараховані) платником податку в зв'язку із придбанням
цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду,
збільшені на суму некомпенсованих балансових збитків від таких
операцій минулих періодів, прибуток включається до складу
валових доходів за результатами такого звітного періоду.
Відповідно до п. п. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
під терміном
"торгівля цінними паперами і деривативами" слід розуміти: будь-
які операції з придбання або продажу цінних паперів чи фондових
деривативів торговцями цінними паперами, чий статус
встановлюється відповідним законодавством про цінні папери і
фондовий ринок; будь-які операції з придбання або продажу
товарних деривативів членами товарних бірж, чий статус
встановлюється законодавством про товарні біржі; будь-які
операції з купівлі та продажу цінних паперів особами, які не
мають статусу торговців цінними паперами.
Відповідно до п. п. 7.6.3 п. п. 7.6.4. п. 7.6 ст. 7 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість
майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних
паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу
витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця,
яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
Під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість
майна, отриману платником податку від продажу, обміну або інших
способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на
вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних
активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким
продажем, обміном або відчуженням.
До складу доходів включається також сума будь-якої
заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з
таким продажем, обміном або відчуженням.
Господарським судом встановлено, що позивач не мав статусу
торговця цінними паперами. Отже, відповідно до п. п. 7.6.2 п.
7.6 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
оподаткуванню підлягає фінансовий
результат від операцій з купівлі та продажу цінних паперів.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського
суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального
чи процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом
та апеляційним господарським судом норми матеріального та
процесуального права порушено не було, то підстави для
скасування даних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу “Завод
залізобетонних виробів і конструкцій” залишити без задоволення,
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 08.02.2005р. у справі № 27/152(28/39) –без змін.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.