ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
27.07.2005 Справа N 18/196
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С., суддів: Першикова Є.В.,
Харченка В.М., Ткаченко Н.Г., Яценко О.В., розглянувши касаційну
скаргу Промислово-фінансового консорціуму "Придніпров'я" на
постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.07.2005 р. у справі N 18/196 господарського суду м. Києва за
позовом Генерального прокурора України в інтересах держави в особі
Кабінету Міністрів України до 1. Фонду державного майна України,
2. Промислово-фінансового консорціуму "Придніпров'я" про визнання
недійсними актів державного органу та договорів купівлі-продажу
цінних паперів, В С Т А Н О В И В:
До Вищого господарського суду України надійшла касаційна
скарга Промислово-фінансового консорціуму "Придніпров'я" на
рішення господарського суду м. Києва від 26.05.2005 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.07.2005 р. у справі N 18/196.
Розглянувши подані матеріали, судова колегія визнала їх
достатніми для прийняття касаційної скарги Промислово-фінансового
консорціуму "Придніпров'я" до провадження в частині оскарження
постанови Київського апеляційного господарського суду від
25.07.2005 р., оскільки суд апеляційної інстанції змінив рішення
суду першої інстанції, тобто чинним судовим актом у цій справі є
саме постанова апеляційного суду.
Крім того, Промислово-фінансовим консорціумом "Придніпров'я"
було подано клопотання про зупинення виконання постанови
Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2005 р. до
закінчення її перегляду в порядку касації.
Колегія суддів визнала клопотання таким, що підлягає
задоволенню.
Керуючись ст.ст. 65, 86, 111-4, 111-5, 121-1 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд У Х В А Л И В:
1. Прийняти касаційну скаргу Промислово-фінансового
консорціуму "Придніпров'я" на постанову Київською апеляційного
господарського суду від 25.07.2005 р. у справі N 18/196 до
провадження.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні колегії
суддів, яке відбудеться 16.08.2005 року о 14 год. 30 хв. у
приміщенні Вищого господарського суду України за адресою: м. Київ,
вул. Копиленка, 6, в залі судових засідань N 302.
3. Довести до відома сторін, що нез'явлення їх представників
у засідання судової колеги не є перешкодою для розгляду касаційної
скарги.
Вищий Господарський Суд
України
вул. Копиленко 6,
м. Київ, 01601, Україна
Від Промислово-фінансового
консорціуму "Придніпров'я"
вул. Пісаржевського 1-А,
м. Дніпропетровськ 49600,
Україна
Справа N 18/196
Сторони по справі:
Заявник:
Генеральний прокурор України
вул. Б. Хмельницького, 44-б,
м. Київ 01000, Україна
Позивач:
Кабінет Міністрів України
вул. Грушевського 12/2,
м. Київ 01008, Україна
Відповідач 1:
Фонд державного майна
України
вул. Кутузова 18/9,
м. Київ 01133, Україна
Відповідач 2:
Промислово-фінансовий
консорціум "Придніпров'я"
вул. Пісаржевського, 1-а,
м. Дніпропетровськ 49600,
Україна
ЗАЯВА
про зупинення виконання рішення
25 липня 2005 року Київським апеляційним господарським судом
було винесено постанову про скасування рішення господарського суду
м. Києва від 26 травня 2005 року N 18/196 та постановлено нове
рішення, яким задоволені позовні вимоги Кабінету Міністрів України
та між іншим визнані недійсними (1) договір купівлі-продажу пакета
акцій Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод
феросплавів" за конкурсом N КПП-404 від 26 травня 2003 року, а
також (2) договір купівлі-продажу пакета акцій Відкритого
акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
N КПП-415 від 15 серпня 2003 року. Таким чином, Київський
апеляційний господарський суд поставив під сумнів, на відміну від
суду першої інстанції, факт купівлі Промислово-фінансовим
консорціумом "Придніпров'я" акцій Відкритого акціонерного
товариства "Нікопольський завод феросплавів" у розмірі 50% + 1
акція.
25 липня 2005 року Промислово-фінансовий консорціум
"Придніпров'я" (надалі - ПФК "Придніпров'я"), враховуючи грубі
порушення норм матеріального та процесуального права Київським
апеляційним господарським судом, подав касаційну скаргу на рішення
Київського апеляційного господарського суду (Додаток N 1).
У відповідності до положень ст. 121-1 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд касаційної
інстанції за заявою сторони може зупинити виконання оскарженого
рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку
касації.
ПФК "Придніпров'я" вважає, що у Вищого господарського суду
України є всі підстави для зупинення виконання рішення суду по
справі N 18/196 до закінчення його перегляду в порядку касації
виходячи з наступного:
1. На 28 липня 2005 року призначено проведення загальних
зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства
"Нікопольський завод феросплавів" (надалі - ВАТ "Нікопольський
завод феросплавів").
Приймаючи до уваги те, що на загальних зборах акціонерів
мають розглядатися питання щодо управління ВАТ "Нікопольський
завод феросплавів", а також те, що спір, який розглядається по
справі N 18/196 та стосовно якого подано касаційну скаргу до
Вищого господарського суду України, стосується права власності на
акції ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" у розмірі 50% + 1
акція, то участь будь-якої сторони в загальних зборах акціонерів
може призвести до того, що буде ускладнено виконання рішення суду
касаційної інстанції.
2. Як вказано в самому рішенні Київського апеляційного
господарського суду, повернення коштів, сплачених за нібито
недійсними угодами по купівлі акцій ВАТ "Нікопольський завод
феросплавів", буде здійснюватися після проведення чергового
конкурсу з продажу оспорюваного пакета акцій. Таким чином, існує
явна загроза того, що оспорювані акції будуть продані на конкурсі
ще до розгляду справи за касаційною скаргою у Вищому
господарському суді України, що в свою чергу може ускладнити або
навіть зробити неможливим виконання рішення Вищого господарського
суду України. Зважаючи на викладене вище, на підставі ст. 121-1
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П Р О Ш У:
Зупинити виконання оскарженого рішення Київського
апеляційного господарського суду до закінчення його перегляду в
порядку касації по справі N 18/196 за позовом Генерального
прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів
України до Фонду державного майна України та
Промислово-фінансового консорціуму "Придніпров'я" про визнання
недійсними актів державного органу та договорів купівлі-продажу
цінних паперів шляхом заборони Кабінету Міністрів України
(вул. Грушевського, 12/2, м. Київ 01008, Україна) та Фонду
державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, м. Київ 01133,
Україна) розпоряджатися акціями Відкритого акціонерного товариства
"Нікопольський завод феросплавів" у розмірі 50% + 1 акція, а також
правами, що витікають із володіння акціями Відкритого акціонерного
товариства "Нікопольський завод феросплавів" у розмірі 50% + 1
акція.
Винести ухвалу про зупинення виконання рішення суду по справі
N 18/196 та допустити негайне виконання ухвали.
Додатки:
Копія касаційної скарги з відміткою суду про прийняття.
Копія доручення представника скаржника.
Представник скаржника
26 липня 2005 року
ПОЗИЦІЯ
першого заступника Голови Вищого
господарського суду України Миколи Хандуріна
22 липня 2005 р. на ім'я Голови Вищого господарського суду
України ПФК "Придніпров'я" подало клопотання про відкладення
розгляду справи N 18/196 до вирішення питання про прийняття
Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПФК
"Придніпров'я" на рішення господарського суду м. Києва від
26 травня 2005 р.
25 липня 2005 р. року до Вищого господарського суду України
від ПФК "Придніпров'я" та Ради соціального партнерства ВАТ
"Нікопольський завод феросплавів" надійшла заява про передачу
справи N 18/196 за позовом Генерального прокурора України в
інтересах держави в особі КМ України до Фонду державного майна
України та ПФК "Придніпров'я" про визнання недійсними актів
державного органу та договорів купівлі-продажу цінних паперів на
розгляд до іншого господарського суду.
Заява ПФК "Придніпров'я" була мотивована тим, що Київський
апеляційний господарський суд діє упереджено під тиском позивачів
і Фонду державного майна України. Крім того, 14 липня 2005 р. ПФК
"Придніпров'я" подало до Київського апеляційного господарського
суду відповідно до ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційну скаргу
на ухвалу цього суду від 11 липня 2005 р. про забезпечення позову
з додатком копії цієї касаційної скарги з відміткою канцелярії
апеляційного суду про її отримання 14 липня 2005 р., яка в
порушення вимог ст. 109 ГПК України не була передана до Вищого
господарського суду України у п'ятиденний строк, тобто 19 липня
2005 р.
Беручи до уваги ці обставини, до Київського апеляційного
господарського суду було направлено за підписом в.о. Голови Вищого
господарського суду Миколи Хандуріна лист про передачу справи до
ВГСУ для вирішення клопотань про зміну підсудності.
Заступник Голови Київського апеляційного господарського суду
Сергій Бондар повідомив телефоном Миколу Хандуріна, що справа до
Вищого господарського суду України передана не буде і постанова по
справі буде прийнята 25 липня 2005 р. Також він повідомив, що в
запиті вказано про заяву Ради соціального партнерства, яка не є
стороною у справі. При цьому він додав, що замість справи до ВГСУ
буде направлений "макет" справи, що не передбачено законом і
ніколи не траплялося в практиці судочинства.
Зважаючи на грубе, зухвале й, очевидно, навмисне порушення
закону, до Київського апеляційного господарського суду було
скеровано другий запит із виправленням технічної помилки щодо
найменування заявника - "Ради соціального партнерства ВАТ
"Нікопольський завод феросплавів". Заступник голови Київського
апеляційного господарського суду Сергій Бондар відмовив начальнику
управління документального забезпечення Вищого господарського суду
України Валентині Рябчук у видачі справи, заявив, що справа
розглядатиметься з винесенням постанови 25 липня 2005 р. У зв'язку
з цим з копією цього запиту виконувач обов'язків Голови Вищого
господарського суду України Микола Хандурін вимушений був особисто
прибути до Сергія Бондаря, який до того ж не був задіяний як суддя
у розгляді даної справи, наперед вирішивши за колегію суддів
результат розгляду цієї справи, для з'ясування обставин і мотивів
його дій.
Сергій Бондар, незважаючи також на вказівку голови суду
Андрія Пінчука, відмовив Миколі Хандуріну у передачі справи до
Вищого господарського суду України, пославшись на те, що може
передати тільки так званий "макет" справи, і заявив, що справа
буде розв'язана на користь позивачів 25 липня 2005 р.
З власної ініціативи Сергій Бондар запросив суддів до себе в
кабінет, які пояснили йому в присутності Миколи Хандуріна мотиви
непередачі справи. Після цього суддя Київського апеляційного
господарського суду, доповідач у справі В. Корсак запитав у
М. Хандуріна, чи не будуть судді притягнуті до дисциплінарної
відповідальності. На що той відповів, що поважає думку суддів і
приїхав сюди не для того, вибачився й повернувся до себе на
роботу.
26 липня 2005 р. до Вищого господарського суду України
надійшов так званий "макет" цієї справи з касаційними скаргами на
постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 липня
2005 р. та касаційними скаргами на ухвалу цього суду від 11 липня
2005 р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на цінні
папери.
Після цього Микола Хандурін не звертався ні особисто, ні
телефоном до Сергія Бондаря і суддів, що розглядали цю справу, з
вимогою передати її до ВГСУ. Справа була передана Київським
апеляційним господарським судом до ВГСУ 27 липня 2005 р.
близько 16-ї год.
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ) (3018-14)
Микола Хандурін скликав колегію у складі п'яти суддів
для розгляду даної справи. Формування складу колегії суддів із
різних палат заступниками голови ВГСУ є звичайною практикою.
Системність умисних незаконних дій з боку заступника голови
КАГС Сергія Бондаря і суддів, котрі розглядали цю справу, свідчить
про упередженість у розгляді справи, а це є грубим порушенням
процесуального законодавства.
Крім того, про упередженість суддів Київського апеляційного
господарського суду і особисто заступника голови суду Сергія
Бондаря можуть свідчити повідомлення у засобах масової інформації,
зокрема, у газетах "Факти" від 2 серпня 2005 р. та "Комерсант" від
29 червня 2005 р., що мають бути перевірені, про те, що Група
"Приват", яка володіє 25% акцій НФЗ, організувала по одному із
каналів телебачення прес-конференцію для Бондаря С.В. і суддів,
які розглядали справу, з грубими наклепами на адресу в.о. Голови
ВГСУ про тиск на суддів у даній справі.
Перша заява ПФК "Придніпров'я" про зміну підсудності надійшла
з Київського апеляційного господарського суду до ВГСУ разом із
справою в середині липня, була розглянута на засіданні Президії
ВГСУ 18 липня 2005 р., відхилена, про що була винесена відповідна
ухвала від 18 липня 2005 р. і справа була повернута до
апеляційного суду.
Зазначені факти у своїй сукупності незаперечно свідчать про
упередженість складу Київського апеляційного господарського суду
при розгляді цієї справи, що є грубим порушенням ст. 6 Конвенції
про захист прав і основних свобод людини ( 995_004 ) (995_004)
про право
кожної людини і громадянина на розгляд її справи неупередженим і
безстороннім судом, яка є нормою прямої дії і при виявленні її
порушення повинна бути застосована судом безпосередньо.
Надруковано: "Юридична газета",
N 15, 18 серпня 2005 р.