ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.07.2005                                       Справа N 14/10пд
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді  Шульги О.Ф.
суддів              Семчука В.В.
                    Чабана В.В.
розглянувши         сільськогосподарського товариства з
касаційну скаргу    обмеженою відповідальністю “ЛугАгроДар”
на постанову Луганського апеляційного господарського суду від
10.02.2005 року
у справі            № 14/10пд
за позовом          сільськогосподарського товариства з
                    обмеженою відповідальністю “ЛугАгроДар”
                    (далі –Товариство)
до                  дочірнього підприємства “Райз-Агросервіс”
                    (далі - Підприємство)
 
про   визнання договору купівлі-продажу № 1043914 від 2.09.2003 
року недійсним
 
за участю представників:
позивача: Канцедайло О.М.;
відповідача: не з’явились;
 
                           ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням  господарського суду Луганської області від  16.11.2004
року   (суддя  Лісовицький  Є.А.)  позов  Товариства  задоволено
частково,  визнано  недійсними в частині  купівлі-продажу  зерна
пшениці Віта, Краснодарська 99, Єрмак і Українка Одеська договір
№  1043914 від 2.09.2003 року та додатки до нього № 1  і  №  1а,
укладені між Товариством і Підприємством; зобов’язано Товариство
повернути Підприємству 115 532,48грн. вартості отриманого  зерна
пшениці; в решті позову відмовлено.
 
Постановою  Луганського  апеляційного  господарського  суду  від
10.02.2005 року (судді: Семендяєва І.В. –головуючий, Єжова С.С.,
Парамонова   Т.Ф.)   рішення   місцевого   господарського   суду
скасовано; в задоволенні позовних вимог відмовлено.
 
Товариство   звернулося   з   касаційною   скаргою   до   Вищого
господарського   суду   України,  в   якій   просить   постанову
апеляційного  господарського  суду  скасувати,  оскільки   судом
невірно застосовані норми процесуального та матеріального  права
та залишити без змін рішення місцевого господарського суду.
 
Заслухавши  пояснення представника позивача, обговоривши  доводи
касаційної  скарги, перевіривши наявні матеріали на  предмет  їх
юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів встановила,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
2.09.2003 року між Товариством та Підприємством укладено договір
№  1043914 (далі –Договір № 1043914) з додатками до нього № 1 та
№  1 “а”, в яких визначена назва товару, його кількість, ціна та
вартість, терміни постачання та оплати.
 
Відповідно  Договору  №  1043914  та  накладних  №  28-0327  від
4.09.2003 року та № 28-0337 від 15.09.2003 року позивач  отримав
від  відповідача насіння озимої пшениці “Єрмак” (1  репродукції)
57  тон  на  суму 131245,92грн. (з сортонадбавкою 80%);  насіння
озимої пшениці “Віта” (еліта) 42 тони на суму 102 886,06грн.  (з
сортонадбавкою 120%); насіння озимої пшениці “Краснодарська  99”
(еліта)   в   кількості  21  тони  на  суму  51  443,02грн.   (з
сортонадбавкою   120%)  та  насіння  озимої  пшениці   “Українка
Одеська”  (еліта)  в кількості 20 тон на суму 48  993,36грн.  (з
сортонадбавкою 120%).
 
Статтею  18  Закону  України  “Про  насіння і садивний матеріал”
( 411-15 ) (411-15)
         встановлено, що насіння і садивний матеріал вводять в
обіг  після  їх  визнання  державними  органами  управління   та
контролю в насінництві та розсадництві.
 
Насіння  і  садивний  матеріал вважаються визнаними,  якщо  вони
належать  до  сорту,  який  занесено до  Реєстру  сортів  рослин
України.
 
Аналогічні  норми закріплені в Законі України “Про охорону  прав
на сорти рослин” ( 3116-12 ) (3116-12)
        .
 
Місцевим господарським судом встановлено, що сорти пшениці Віта,
Краснодарська 99 не віднесені до зазначеного реєстру; сорт Єрмак
внесений як перспективний для поширення з 1.01.2004 року.
 
При цьому, дано оцінку листам № 13-1-75/489 від 6.08.2003 року і
№   13-1-75/473  від  29.07.03,  виданими  Департаментом  ринків
продукції  рослинництва та розвитку насінництва, та  встановлено
що  сорти насіння озимої пшениці Краснодарська 99, Віта  ввезені
на  територію  України як виняток для розмноження та  наступного
вивезення за її межі.
 
Судом  першої  інстанції встановлено відсутність  у  відповідача
права на використання сорту пшениці Українка Одеська.
 
Враховуючи  наведене,  місцевий  господарський  суд  прийшов  до
законного  висновку,  що при укладенні і  виконанні  договору  №
1043914  від  2.09.2003 року відповідач продав позивачу  насіння
пшениці сортів Віта, Єрмак і Краснодарська 99, які не внесені до
Реєстру сортів рослин України і насіння пшениці Українка Одеська
без ліцензійного договору з власником сорту.
 
Оскільки вказаними діями сторін порушено вимоги Законів  України
“Про насіння і садивний матеріал” ( 411-15 ) (411-15)
         і “Про охорону прав
на  сорти рослин” ( 3116-12 ) (3116-12)
        , тому підставно Договір №  1043914
та  додатки  до нього в частині купівлі-продажу насіння  пшениці
сортів  Віта, Краснодарська 99, Єрмак, Українка Одеська  визнані
господарським судом недійсними.
 
Крім  того, суд правомірно врахував, що за відсутності  дозволів
на   продаж   насіння   оспорюваних  сортів  пшениці,   вартість
отриманого товару обраховується не як за насіння, а як за зерно.
 
В  порушення  ст.  43, 105 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Луганський
апеляційний господарський суд не спростував доводи, за якими він
не погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності
в  листах Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку
насінництва  дозволу  на розповсюдження сортів  пшениці  Віта  і
Краснодарська 99, як насіння, на території України, а  також  не
обґрунтував підставності продажу оспорюваних сортів без внесення
їх   до   Реєстру  сортів  рослин  України,  чим  порушив  норми
матеріального права.
 
Відтак,  скасування рішення місцевого господарського суду  є  не
обґрунтованим та безпідставним.
 
За    таких   обставин,   постанова   Луганського   апеляційного
господарського суду у цій справі підлягає скасуванню, а  рішення
господарського суду Луганської області - залишенню  в  силі,  як
законне та обґрунтоване.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9-  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу приватного сільськогосподарського товариства  з
обмеженою відповідальністю “ЛугАгроДар” задовольнити.
 
Постанову  Луганського  апеляційного  господарського  суду   від
10.02.2005   року   у   справі  №  14/10пд  скасувати,   рішення
господарського  суду Луганської області від  16.11.2004  року  у
даній справі залишити без змін.
 
Головуючий суддя   О. Шульга
 
Судді:             В. Семчук
 
                   В. Чабан