ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2005 Справа N 12/380-04-10567
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.,
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому Державного підприємства
судовому засіданні в м. “Львіввуглезбут”
Києві касаційну скаргу
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 20.04.2005 року
у справі за позовом Державного підприємства
“Львіввуглезбут”
До Приватного підприємця Чумаченка Юрія
Миколайовича
Про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2004 року позивач звернувся до господарського суду
Одеської області з позовною заявою до відповідача про стягнення
заборгованості в сумі 1183,94 грн., пені в сумі 89,87 грн. та 3%
річних у сумі 1761 грн., посилаючись на те, що останнім порушено
зобов’язання за договором з оплати за поставлене вугілля.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2005
року в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
20.04.2005 року зазначене рішення суду першої інстанції
скасовано та в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом
порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, і
тому просить прийняту ним постанову скасувати та позов
задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що між сторонами було
укладено договір № 12/В від 05.09.2003 року за умовами якого
позивач зобов’язався поставити, а відповідач зобов’язався
прийняти вугілля та оплатити за нього.
Додатковою угодою № 3 від 21.04.2004 року сторони продовжили дію
зазначеного договору та врегулювали ціни на вугілля.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з
відповідача заборгованості, 3 % річних і пені у зв’язку з
порушенням зобов’язання за договором з оплати за поставлене
вугілля.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо строк
(термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або
визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право
вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен
виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення
вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із
договору або актів цивільного законодавства.
Апеляційним судом встановлено, що позивачем було поставлено
вугілля на загальну вартість, що перевищує суму здійсненої
відповідачем за умовами договору передоплату.
Проте, апеляційний суд розглянувши справу за відсутністю сторін
не вжив необхідних заходів відповідно до вимог ст.ст. 38, 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та зробив висновки про недоведеність
позивачем обставин щодо надіслання відповідачу вимоги про оплату
на неповно з’ясованих обставинах спору без урахування доводів
обох сторін і без наведення цим обставинам правової оцінки.
До того ж, відмовивши в позові у зв’язку з ненастанням строку
виконання зобов’язання відповідачем з оплати, суд не врахував
звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення спірної
заборгованості, та не навів зазначений обставині правової
оцінки.
Разом з цим, суду слід було ретельніше перевірити обгрунтування
розміру спірної заборгованості та з’ясувати його відповідність
матеріалам справи.
У той же час, рішення місцевого господарського суду не
відповідає вимогам ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
роз’ясненням, викладеним у постанові Пленуму Верховного Суду
України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій зроблені з порушенням
норм процесуального права, що істотно впливає на правильне
застосування норм матеріального права.
За таких обставин, прийняті в даній справі судові рішення не
можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене
і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9
–111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства “Львіввуглезбут”
задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
20.04.2005 року та рішення господарського суду Одеської області
від 22.02.2005 року скасувати, і справу № 12/380-04-10567
передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому
складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П. Гончарук