ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2005 Справа N 11/342
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Аніщенко О.Г.
від відповідача: Костирко П. М.
розглянувши касаційну скаргу Ніжинської об’єднаної державної
податкової інспекції
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.03.2005р.
у справі № 11/342/20 Господарського суду Чернігівської області
за позовом Державного підприємства науково-виробничий комплекс
“Прогрес”
до Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство науково-виробничий комплекс “Прогрес”
звернулося до Господарського суду Чернігівської області з
позовом до Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції від
16.06.2004р. № 0000272630/0.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від
01.02.2005р. (суддя Ю.М.Бобров), залишеним без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2005р.
(судді: О.В.Муравйов, С.В.Сотніков, О.В.Вербицька), позовні
вимоги Державного підприємства науково-виробничий комплекс
“Прогрес” задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-
рішення Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції від
16.06.2004р. № 0000272630/0.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями,
Ніжинська об’єднана державна податкова інспекція подала
касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення
Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2005р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.03.2005р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у
задоволені позовних вимог. Свою вимогу Ніжинська об’єднана
державна податкова інспекція мотивує тим, що господарським судом
першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми
матеріального права, а саме: ст. 1, ст. 30 Закону України “Про
платіжні системи та переказ коштів в Україні” ( 2346-14 ) (2346-14)
, ст. 5
Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
.
У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство науково-
виробничий комплекс “Прогрес” доводить безпідставність вимог
Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції та
правомірність прийнятих у даній справі судових рішень.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи та заперечення
представників сторін, які з’явились в господарське засідання
суду касаційної інстанції, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, Вищий господарський суд
України дійшов висновку, що касаційна скарга Ніжинської
об’єднаної державної податкової інспекції не підлягає
задоволенню.
Як встановлено господарським судом, відповідачем прийнято спірне
податкове повідомлення-рішення від 16.06.2004р. № 0000272630/0,
яким до позивача на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
застосовано штраф у розмірі 3930,00 грн. - 10% від узгодженої
суми податкового зобов'язання, за затримку на 1 календарний день
граничного строку сплати. Спірне податкове повідомлення-рішення
прийнято на підставі акту перевірки про порушення граничних
строків сплати узгодженого податкового зобов'язання Державного
підприємства науково-виробничий комплекс “Прогрес” від
07.06.2004р. № 26-205/14307297/21, в якому зроблено висновок про
несвоєчасну сплату позивачем податкового зобов'язання з податку
на прибуток, самостійно зазначеного у поданій податковій
декларації по податку на прибуток за 2003 рік.
Відповідно до п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків
зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,
зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти
календарних днів, наступних за останнім днем відповідного
граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1
статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно п. п “в” п. п 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
податкові декларації подаються за базовий податковий
(звітний) період, що дорівнює календарному року, крім випадків,
передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, -
протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем
звітного (податкового) року.
Господарським судом встановлено, що:
- позивачем узгоджено податкове зобов'язання в сумі 39300,00
грн. шляхом подачі декларації по податку на прибуток за 2003р.
19.02.2004р., тобто граничний термін сплати такого узгодженого
податкового зобов'язання вважається 19.02.2004р.
- позивачем перераховано суму податкового зобов'язання в розмірі
39300,00 грн. до державного бюджету платіжним дорученням від
18.02.2004р. № 283 на рахунок Управління Державного казначейства
в Чернігівській області № 31219203800005, проте отримувачем були
повернені кошти платіжним дорученням від 19.02.2004р. № 14 для
уточнення реквізитів отримувача. Після уточнення реквізитів
позивачем повторно перераховано суму податкового зобов'язання в
розмірі 39300,00 грн. платіжним дорученням від 20.02.2004р. №
322 на рахунок № 3111-1129800005.
- відповідно до листа Ніжинського відділення Державного
казначейства у Чернігівській області від 16.06.2004р. № 03-
011/375 повідомлено позивача, що у зв'язку зі зміною рахунку,
кошти зарахувались на рахунок № 381141 "Нез'ясовані надходження"
і повернулись для уточнення реквізитів.
Наказом Державного казначейства України, Державної податкової
адміністрації України від 25.04.2002 р. № 74/194 ( z0436-02 ) (z0436-02)
затверджено Порядок взаємодії між органами Державного
казначейства України та органами державної податкової служби
України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за
доходами (далі Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку ( z0436-02 ) (z0436-02)
прийняття закону України
про Державний бюджет України на відповідний рік та затвердження
місцевих бюджетів у разі зміни переліку видів доходів, що
зараховуються до державного та місцевих бюджетів, в управліннях
Державного казначейства України відкриваються
(перевідкриваються) рахунки, відповідно до змін, внесених
зазначеним законом України або рішеннями про відповідні місцеві
бюджети.
Згідно п. 4 Порядку ( z0436-02 ) (z0436-02)
органи державної податкової
служби повідомляють реквізити аналітичних рахунків платникам.
Отже, на органи державної податкової служби покладено обов’язок
повідомляти реквізити рахунків платникам податків. Проте,
господарським судом встановлено, що відповідач не повідомив
позивача щодо зміни відповідних реквізитів.
Відповідно до п. п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, у разі коли
платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом
( 2181-14 ) (2181-14)
, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у
таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних
за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної
суми податкового боргу.
Отже, оскільки, сума податкового зобов'язання була сплачена
позивачем вчасно, то відповідно до норм чинного законодавства,
підстав для застосування штрафу у відповідача не було, а за
таких обставин, господарський суд першої та апеляційної
інстанції правомірно визнали недійсним податкове повідомлення-
рішення Ніжинської об'єднаної податкової інспекції від
16.06.2004р. № 0000272630/0.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського
суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального
чи процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом
та апеляційним господарським судом норми матеріального та
процесуального права порушено не було, то підстави для
скасування даних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Ніжинської об’єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення, постанову Київського
апеляційного господарського суду від 15.03.2005р. у справі №
11/342/20 - без змін.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.