ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2005
Справа N 39/237
(постанову залишено без змін постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.08.2005)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Остапенка М.І., суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М., розглянувши касаційну скаргу ТОВ "СК "Олімп" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2005 року у справі за позовом ТОВ "СК "Олімп" до: 1) Молодіжного благодійного фонду сприяння розвитку фізичної культури та спорту "Молодь. Спорт. Місія", 2) ЗАТ "Футбольний Клуб "Динамо Київ", про стягнення коштів, В С Т А Н О В И В:
У серпні 2004 року ТОВ "СК "ОЛІМП" звернулось в суд з позовом до Молодіжного благодійного фонду сприяння розвитку фізичної культури та спорту "Молодь. Спорт. Місія" ЗАТ "Футбольний Клуб "Динамо Київ" про вилучення з незаконного володіння приміщень першого та другого поверхів велобази стадіону "АТЕК", розташованих по вул. Чистяківській, 20, м. Києва, та стягнення плати за час неправомірного користування майном в сумі 39856 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідачі займають приміщення стадіону неправомірно, оскільки стадіон передано йому в оренду на умовах договору від 25.10.2001 року на період до 01.11.2011 року.
У заяві від 22.09.2004 року позивач зазначив про добровільне виселення відповідачів зі спірних приміщень і змінивши свої вимоги просив стягнути з відповідачів 934,73 грн. на відшкодування шкоди, яка обраховується виходячи з розміру амортизаційних витрат від вартості воріт, платні охоронця та інших виробничих затрат та отримання павільйону охорони.
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.11.2004 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2005 року, у задоволені позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування місцевим господарським та апеляційним господарським судами норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи і просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2005 року та рішення господарського суду м. Києва від 02.11.2004 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що на час виникнення у липні 2004 року спору щодо права на майно, договір оренди від 25.10.2001 року було визнано недійсним за рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2004 року, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2004 року залишено без змін.
У період до скасування зазначених судових рішень постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2004 року спірне майно було передано в оренду Молодіжного благодійного фонду сприяння розвитку фізичної культури та спорту "Молодь. Спорт. Місія" згідно договору оренди, укладеного з Фондом державного майна України 07.07.2004 року.
Постановою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 14.09.2004 року у справі N 6/431 скасовані судові рішення, якими визнано недійсними угоди щодо безоплатної передачі спірного майна орендодавцю, ЗАТ "Атек", а справу направлено на новий судовий розгляд.
Наведені вище обставини не дають підстав вважати дії відповідачів самоуправними та такими, що надають право позивачу вимагати відшкодування збитків відповідно до вимог ст. 386 ЦК України (435-15) , а тому суд першої інстанції і апеляційний суд правомірно відмовили у задоволенні позову і підстав для скасування постановлених у справі судових рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись ст.ст. 111 -9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2005 року - без змін.