ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2005 Справа N А-13/420-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 22.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у Київському
районі м. Харкова
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 14.03.2005
у справі господарського суду Харківської області
за позовом ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Система"
до ДПІ у Київському районі м. Харкова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 04.01.2005 господарського суду Харківської
області позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова
N 0001212330/0 від 29.11.2004, яким виявлено завищення сум
бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 31460,00 грн. за вересень
2004 року.
Постановою від 14.03.2005 Харківського апеляційного
господарського суду рішення господарського суду Харківської
області від 04.01.2005 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що з податкових накладних за
вересень 2004 та ВМД за період, що перевірявся та книг обліку
придбання товарів та обліку продажу товарів - вони оформлені
відповідно до вимог чинного законодавства та спростовують висновки
акту перевірки стосовно.
Безпідставності віднесення до податкового кредиту
86521,00 грн. і як результат підтверджують правомірність
визначення до відшкодування ПДВ в сумі 31460,00 грн.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ у Київському районі
м. Харкова звернулась з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України і просить їх скасувати, мотивуючи тим,
що судами неправильно застосовані норми матеріального права,
зокрема п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
; п. 1 ст. 2, п. 1 ст. 3, п. 3 ст. 9 Закону
України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні" ( 996-14 ) (996-14)
, "Інструкції про застосування Плану рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і
господарських операцій підприємств та організацій" ( z0893-99 ) (z0893-99)
,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 291
( z0892-99 ) (z0892-99)
від 30.11.1999; ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення ДПІ у
Київському районі м. Харкова N 0001212330/0 від 29.11.2004 про
завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в
розмірі 31460,00 грн.
Відповідно до п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий
кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких
витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими
накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -
актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який
засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт
(послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом
державної податкової служби суми податку, попередньо включені до
складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими
зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе
відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених
законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не
підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Господарським судом встановлено, що податкові накладні, ВМД
та книга обліку придбань за період, що перевірявся оформлені
відповідно чинного законодавства, тому спростовують висновки акту
перевірки щодо безпідставності віднесення до податкового кредиту в
сумі 86521,00 грн. і підтверджують правомірність визначення до
відшкодування ПДВ в сумі 31460,00 грн.
Відповідно п. 4.2.2. ст. 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, на підставі якого
прийнятий даний документ, передбачені підстави для визначення
податкових зобов'язань платників контролюючими органами. в
п. 5.2.1 ст. 5 Закону передбачено, що для узгодження таким
порядком визначеного податкового зобов'язання органом ДПС платнику
направляється податкове повідомлення (податкове
повідомлення-рішення є однією із форм податкового повідомлення).
Відповідно п. 1.2 ст. 1 Закону податкове зобов'язання це
зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних
цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,
визначені цим законом або іншими законами України. Оскільки
задекларована сума податкового кредиту не є податковим
зобов'язанням в розумінні вищенаведеної норми, то у відповідача не
було підстав приймати податкове повідомлення-рішення про виявлення
завищення суми бюджетного відшкодування по ПДВ.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 14.03.2005 Харківського апеляційного
господарського суду зі справи N А-13/420-04 залишити без змін.