ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2005 Справа N 33/557
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Першиков Є.В.
судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
розглянувши касаційні скарги Державної податкової інспекції у
Голосіївському районі м. Києва
на постанову від 03.12.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 33/557 господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Каскад-Продакшн Лтд"
до
1) ДПІ у Голосіївському районі м. Києва
2) Відділення Державного казначейства у Голосіївському районі
м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та
стягнення бюджетного відшкодування
За участю представників сторін:
позивача - Герасимчук О.П., за довіреністю
відповідача - 1: Нікітін О.С., за довіреністю
відповідача - 2: Наталич А.А., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Каскад-Продакшн ЛТД" звернулось до Господарського суду
м. Києва з позовом про стягнення з Державного бюджету України
експортного відшкодування бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість за липень 2004 р.
Під час розгляду справи у місцевому господарському суді
позивач подав заяву про збільшення позовних вимог. Згідно із даною
заявою окрім вимог, викладених у позові, ТОВ "Каскад-Продакшн ЛТД"
просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
N 0002432309/0 від 20.09.2004 р.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.10.2004 р., яке
залишено без змін постановою від 03.12.2004 р. Київського
апеляційного господарського суду, позов задоволено повністю -
визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
N 0002432309/0 від 20.09.2004 р., стягнуто з Державного бюджету
України на користь ТОВ "Каскад-Продакшн ЛТД" бюджетну
заборгованість з податку на додану вартість за липень 2004 р. у
розмірі 16783985,00 грн., стягнуто з Державної податкової
інспекції у Голосіївському районі м. Києва на користь ТОВ
"Каскад-Продакшн ЛТД" 1844,00 грн. судових витрат, стягнуто з
Відділення Державного казначейства у Голосіївському районі
м. Києва на користь ТОВ "Каскад-Продакшн ЛТД" 59,00 грн. витрат на
технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Державна
податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову від 03.12.2004 р. Київського
апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду
м. Києва від 27.10.2004 р., і відмовити в задоволенні позовних
вимог в повному обсязі.
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва
в касаційній скарзі посилається на те, що попередніми судовими
інстанціями порушено вимоги ч. 1 ст. 58 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо об'єднання позовних вимог, зокрема, на думку відповідача, суд
не мав права в одному позовному проваджені об'єднувати вимоги про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та про
стягнення бюджетного відшкодування. Окрім того, відповідач
посилається на недотримання судом вимог ст. 43 ГПК України щодо
всебічного, повного, та об'єктивного розгляду в судовому засіданні
всіх обставин справи в їх сукупності, зокрема, як зазначено в
касаційній скарзі, суди не зазначають з якими обставинами справи
пов'язані вантажно-митні декларації та не відобразили такої
обставини як факт здійснення експортної операції.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2004 р.
відповідачем 1 складений акт N 01-23/09-13345568 "Про результати
попередньої перевірки дотримання вимог податкового законодавства з
податку на додану вартість ТОВ "Каскад-Продакшн Лтд" за період
липень 2004 р.".
Згідно даного акту відповідач 1 за наслідками проведеної
перевірки дійшов до висновку про порушення позивачем вимог
пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2 та пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р.
N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та завищення суми бюджетного
відшкодування за липень 2004 р. на суму 21 582 173,00 грн. При
цьому відповідач 1 у даному акті посилається на ненадання
позивачем для перевірки первинних документів, які б підтверджували
правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.
20.09.2004 р. на підставі акту N 01-23/09-13345568 від
20.09.2004 р. відповідачем 1 було винесене податкове
повідомлення-рішення N 0002432309/0. Даним податковим
повідомленням-рішенням позивачу зменшено заявлену до відшкодування
за липень 2004 р. суму податку на додану вартість у розмірі
21582173,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу ТОВ
"Каскад-Продакшн ЛТД" звернулось до Господарського суду м. Києва з
позовом про стягнення з Державного бюджету України експортного
відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість за липень 2004 р., та згідно заяви про збільшення
позовних вимог, просив визнати недійсним податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Голосіївському районі м. Києва N 0002432309/0 від 20.09.2004 р.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з
доводами касаційної скарги про те, що розглянувши позовні вимоги в
межах одного провадження судом було порушено приписи ч. 1 ст. 58
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо об'єднання позовних вимог.
Так, згідно ст. 58 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в одній позовній
заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою
підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право
об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть
участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в
ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога позивача про
відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість за липень 2004 р. безпосередньо пов'язана з вимогою про
визнання недійсним спірного податкового повідомлення рішення
підставою їх виникнення, оскільки саме спірним рішенням було
зменшено заявлену до відшкодування суму бюджетної заборгованості.
За таких обставин, місцевим та апеляційним судами в повній
відповідності із статтею 58 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
було
розглянуто позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю
"Каскад-Продакшн Лтд" в одному судовому провадженні.
Стосовно, доводів касаційної скарги про не зазначення судами
з якими обставинами справи пов'язані вантажно-митні декларації та
не відображення такої обставини як факт здійснення експортної
операції і порушення, у зв'язку з цим, вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснює
операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі
митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня
подання такого розрахунку.
Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення
(експортування) товарів за межі митної території України,
відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом),
який засвідчує передання права власності на роботи (послуги),
призначені для їх споживання за межами митної території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про
перерахування платником податку коштів на користь іншого платника
податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з
урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при
вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених
(імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною
декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх
вільного використання на митній території України.
Як встановлено місцевим та апеляційним судами, до матеріалів
справи залучено засвідчену копію декларації позивача з податку на
додану вартість за липень 2004 р. N 189663, Розрахунок експортного
відшкодування до неї, засвідчені копії платіжних доручень позивача
про перерахування платником податку коштів на користь інших
платників податків в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) з
урахуванням податку на додану вартість, нарахованого на ціну
такого придбання у відповідних періодах, вантажно-митні декларації
(форма МД-2 ( 574-97-п ) (574-97-п)
.
Таким чином, судами долучено до матеріалів справи та
досліджено всі необхідні документи з якими п. 8.1. ст. 8 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
пов'язує
право позивача на отримання бюджетного відшкодування.
Згідно із пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок
на додану вартість" від 03.04.1997 р. N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за
межі митної території України в разі, якщо їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною
декларацією.
У відповідності до Інструкції "Про порядок заповнення
вантажної митної декларації", затвердженої наказом Державної
митної служби України N 307 ( z0443-97 ) (z0443-97)
від 09.07.1997 р. та
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 р. за
N 443/2247 графа 1 містить відомості про тип ВМД, який
застосовується, літери ЕК - визначають напрямок переміщення
предметів, а саме вивезення предметів (товарів) з України; графа 8
містить відомості про одержувача товарів; графа 17 містить
відомості про країну призначення; графа 29 містить відомості про
найменування митного органу, в зоні якого розташовано пункт
пропуску на митному кордоні.
Факт здійснення експорту товару в липні 2004 р.
підтверджується вантажними митними деклараціями, копії яких
залучено до матеріалів справи.
Як встановлено судами, вантажні митні декларації, надані
позивачем, мають особисту номерну печатку інспектора митниці, що
здійснив митне оформлення товару, напрямок переміщення предметів
(експорт), найменування митного органу, в зоні якого розташовано
пункт пропуску на митному кордоні, а також відмітку про фактичне
перетинання митного кордону України експортованим товаром.
Таким чином, доводи касаційної скарги про не зазначення
судами з якими обставинами справи пов'язані вантажно-митні
декларації та не відображення такої обставини як факт здійснення
експортної операції, спростовується встановленими судами
фактичними обставинами та матеріалами справи.
У відповідності до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми, що не відшкодовані
платнику податку в установлений законом строк, вважаються
бюджетною заборгованістю.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами,
наявність у позивача бюджетної заборгованості з податку на додану
підтверджується наданими відповідачем-1 обліковими картками
позивача та актом звірки розрахунків з бюджетом станом на
15.10.2004 р.
З урахуванням всього вищевикладеного, касаційна інстанція
дійшла висновку, що постанова апеляційного суду прийнята у
відповідності до чинного законодавства, а тому підстави для її
зміни або скасування відсутні.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову від 03.12.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду у справі N 33/557 господарського суду м. Києва
залишити без змін.