ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2005 Справа N 4/2020-24/214
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого, Рибака В.В., Черкащенка М.М.,
розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "КОЛОР-ПЕРУН"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.12.2004 у справі господарського суду Львівської області
за позовом ТОВ "Аграрно-промислова фірма "Агрон", м. Львів
до ТзОВ "КОЛОР-ПЕРУН"
про стягнення 16 152,92 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Брилинський О.Г.,
- відповідача: Кузнецов Ю.А.,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2004 року ТОВ "Аграрно-промислова фірма "Агрон"
звернувся до господарського суду з позовом до ТзОВ "КОЛОР-ПЕРУН"
про стягнення 16152,92 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від
09.09.2004 року позов задоволено частково: стягнуто на користь
ТОВ "Аграрно-промислова фірма "Агрон" 14780,00 грн. основного
боргу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.12.2004 року рішення господарського суду залишено без змін, а
апеляційну скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з судовим рішенням ТзОВ "КОЛОР-ПЕРУН" подало
касаційну скаргу в якій просить дані рішення скасувати та ухвалити
нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових
рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами
15.04.2003 року укладено контракт N 12, за умовами якого замовник
доручив підряднику будівництво (реконструкцію) торгових рядів на
пл. Петрушевича - вул. Ш. Руставелі у м. Львові. Вартість робіт
склала 43000,00 грн. Термін їх виконання квітень-червень
2003 року. Замовник зобов'язувався приймати виконані роботи
щомісячно з підписанням акту не пізніше 3-х днів після його
одержання. Розрахунок за виконані роботи повинен проводитись не
пізніше 10 календарних днів з дати прийняття робіт.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до
акту N 2/12 прийняття виконаних ремонтно-будівельних робіт позивач
в червні 2003 року виконав будівельні роботи в сумі 14780,00 грн.,
вартість яких відповідачем не оплачена.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 2.3 укладеного контракту N 12 сторонами обумовлено
термін проведення розрахунків - не пізніше 10 календарних днів з
дати прийняття робіт. Оскільки, акт N 12 прийняття виконаних
ремонтно-будівельних робіт не містить дати такого прийняття, тому
суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що обов'язок
відповідача сплати вартості робіт настає у 7 денний строк від дня
пред'явлення вимоги у відповідності до ч. 3 ст. 530 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.01.2004 року
позивач направив відповідачу претензію N 8 з вимогою погасити
заборгованість в сумі 14780,00 грн., однак остання залишена без
відповіді.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками
судів попередніх інстанцій, про задоволення в цій частині позовних
вимог.
При наведених обставинах оскаржувана постанова Львівського
апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а
доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.12.2004 у справі N 4/2020-24/214 залишити без змін.