ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2005 Справа N 23/274
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П., Дунаєвської Н.Г., розглянувши у
відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу
Спільного підприємства "Донбаспромпоставка" на рішення
господарського суду Луганської області від 25 січня 2005 року у
справі N 23/274 господарського суду Луганської області за позовом
Спільного підприємства "Донбаспромпоставка", м. Луганськ, до
Державного підприємства "Донбасантрацит", м. Красний Луч,
Луганської обл., про стягнення 21891 грн. 53 коп.,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2004 року Спільне підприємство
"Донбаспромпоставка" звернувся до господарського суду з позовом до
Державного підприємства "Донбасантрацит" про стягнення боргу за
поставлену продукцію з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та
пені.
Вказував, що між ним та ДВАТ "Краснокутська" ДХК
"Донбасантрацит" (правонаступником якого є відповідач) 12.08.2002
був укладений договір N 99 на поставку продукції, відповідно до
умов якого позивач зобов'язувався поставити, а відповідач прийняти
та оплатити товар.
Зазначав, що на виконання умов договору ним, позивачем,
протягом серпня - вересня 2002 року була поставлена продукція на
загальну суму 15514 грн.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов
договору, просив стягнути 18623 грн. 85 коп. - суму основного
боргу з урахуванням індексу інфляції, 1020 грн. 20 коп. - три
проценти річних, 2247 грн. 48 коп. - пені.
Рішенням господарського суду Луганської області від
25.01.2005 (суддя Андреєва М.Л.) позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з Державного підприємства
"Донбасантрацит" на користь Спільного підприємства
"Донбаспромпоставка" борг з урахуванням індексу інфляції у сумі
18623 грн. 85 коп., 3% річних - 1020 грн. 20 коп., витрати по
сплаті державного мита - 196 грн. 44 коп. та 105 грн. 88 коп. -
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В частині задоволення вимог рішення мотивовано доведеністю
факту несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати
боргу за поставлений товар.
В частині стягнення пені відмовлено з підстав пропуску строку
позовної давності.
У касаційній скарзі Спільне підприємство "Донбаспромпоставка"
просить змінити рішення господарського суду Луганської області від
25.01.2005 в частині відмови у стягненні пені, посилаючись на
неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема,
ст.ст. 258, 526, 599, 611 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, та задовольнити
його вимоги про стягнення пені в сумі 2247 грн. 48 коп.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та
на підставі встановлених в ній фактичних обставин справи,
проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм
матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.76 N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд виконавши
всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши
обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи із загальних засад законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам,
оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір від
12.08.2002 N 99, на виконання якого позивач відповідно до
накладних N РН-1907 від 12.08.2002, N РН-1957 від 16.08.2002,
N РН-2114 від 02.09.2002, поставив відповідачу товар на загальну
суму 15514 грн. 00 коп. Відповідач за поставлений товар не
розрахувався.
Суд першої інстанції на підставі ст.ст. 526, 625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення вимог
позивача в частині стягнення основної суми боргу з урахуванням
індексу інфляції та 3% річних.
В задоволенні вимог позивача про стягнення 2247 грн. 48 коп.
пені суд відмовив з посиланням на те, що статтею 258 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
встановлена позовна давність в один рік до вимог про
стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до п. 3.4 Договору у випадку попередньої поставки
товару оплата повинна здійснюватись протягом 10 банківських днів з
моменту поставки.
Відповідно до п. 5.3 договору штрафні санкції за прострочку
оплати товару визначаються в розмірі 0,5% в день за кожен день
прострочки.
Судом встановлено, що строк позовної давності щодо стягнення
пені сплинув:
28.07.2003 щодо поставки від 12.08.2002;
02.09.2003 щодо поставки від 16.08.2002;
19.09.2003 щодо поставки від 04.09.2002.
Згідно з приписами ст. 253 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
перебіг
строку починається з наступного дня після відповідної календарної
дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 256 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначено поняття позовної
давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з
вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК
правила Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
про позовну давність
застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений
законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим
Кодексом.
За таких обставин, суд правильно застосував визначений ч. 2
ст. 258 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
строк позовної давності в один рік
при відмові у стягненні пені, нарахованої позивачем за період з
02.12.2003 по 02.12.2004.
Доводи касаційної скарги правильності висновків суду не
спростовують, тому підстав до її задоволення не вбачається.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку про
правомірне застосування судом при прийнятті оскаржуваних рішень до
спірних правовідносин норм цивільного законодавства та відсутність
будь-яких підстав вважати, що судом неправильно застосовано норми
матеріального чи процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Спільного підприємства "Донбаспромпоставка"
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 25 січня
2005 року у справі N 23/274 залишити без змін.