ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2005 Справа N 11/135
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А., суддів: Грейц К.В., Першикова Є.В., за
участю представників: позивача - Меньшиков А.А., відповідача -
Галій Ю.М., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової
інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 25.01.2005 у справі
господарського суду міста Києва N 11/135 за позовом ТОВ
"Фоест-Альпіне Інтертрейдінг Україна" до Державної податкової
інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсним
повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.11.2004 (суддя
Євсіков О.О.), залишеним без змін постановою колегії суддів
Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2005 (у
складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Малетича М.М.,
Мачульського Г.М.) позовні вимоги задоволені - визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у
Печерському районі м. Києва N 892302/0 від 13.08.2004.
Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що ТОВ
"Фоест-Альпіне Інтертрейдінг Україна" здійснило продаж зерна через
три місці після придбання за ціною нижчої від ціни придбання не у
зв'язку втратою зерном своєї первісної якості, а з об'єктивних
причин зниження цін на ринку зерна, тому безпідставно ставити
питання про уцінку фуражної кукурудзи як товару широкого вжитку
або продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися і не
користуються попитом у споживачів, оскільки фуражна кукурудза не є
таким товаром. За таких обставин є правомірним віднесення до
податкового кредиту сум ПДВ, сплачених з вартості зерна за
первісною ціною закупки, оскільки товар придбавався саме для
використання у господарській діяльності.
Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в
поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, в задоволенні
позовних вимог відмовити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що ТОВ "Фоест-Альпіне
Інтертрейдінг Україна" неправомірно віднесло до податкового
кредиту суму ПДВ, сплаченого за договором доручення на
купівлю-продаж товару б/н від 26.02.2004 р. у СПД Кучер Т.О.,
оскільки не підтверджується, що товар придбавався саме для
використання в господарській діяльності. Таким чином, в порушення
пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підприємством неправомірно завищено суму
бюджетного відшкодування по декларації за травень 2004 р. на
78350 грн.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з
матеріалів справи, державною податковою інспекцією у Печерському
районі міста Києва здійснено перевірку ТОВ "Фоест-Альпіне
Інтертрейдінг Україна", за результатами якої складено акт
N 45/23-20/32708773 від 13.08.2004 "Про результати позапланової
документальної перевірки правильності обчислення та достовірності
заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість
ТОВ "Фоест-Альпіне Інтертрейдінг Україна" за період з
01.05.2004 р. по 31.05.2004 р.".
В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Фоест-Альпіне
Інтертрейдінг Україна", здійснюючи оптову торгівлю кукурудзою
фуражною, придбало в лютому 2004 р. у СПД Кучер І.О. кукурудзу
фуражну в кількості 516,596 т за ціною 758,33 грн. за тону на суму
470102,36 грн. і цей же товар в травні 2004 р. було продано ВАТ
"Рокитнянський комбінат хлібопродуктів" в кількості 516,596 т по
ціні 600 грн. за тону на загальну суму 371949,12 грн., що на
98153,24 грн. менше від ціни придбання. Виходячи з вищенаведеного,
за висновками податкового органу, ТОВ "Фоест-Альпіне Інтертрейдінг
Україна" неправомірно віднесло до податкового кредиту суму ПДВ -
78350,39 грн., сплаченого за договором доручення на купівлю-продаж
товару б/н від 26.02.2004 р. у СПД Кучер І.О., оскільки не
підтверджується, що товар придбавався саме для використання в
господарській діяльності.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове
повідомлення-рішення N 892302/0 від 13.08.2004 про виявлення у
позивача відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
завищення суми
бюджетного відшкодування з ПДВ за декларацією за травень 2004 у
розмірі 78350 грн.
Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду
справи встановлено, що між ТОВ "Фоест-Альпіне Інтертрейдінг" та
СПД Кучер І.О. укладено договір доручення на купівлю-продаж товару
б/н від 26.02.2004 р. Факт виконання договору підтверджується
видатковою накладною N РН-00027/1 від 27.02.2004 та податковою
накладною від 27.02.2004 р. N 27 на загальну суму 470102,36 грн.,
в т.ч. ПДВ 78350,39 грн. Згідно виписки з рахунку позивача за
27.02.2004 р. АКБ "Райффайзенбанк Україна" позивач перерахував на
рахунок СПД Кучер І.О. 470102,36 грн., а суму ПДВ в розмірі
78350,39 грн., сплачену в ціні придбаного товару, включив до
податкового кредиту.
Між ТОВ "Фоест-Альпіне Інтертрейдінг" та ВАТ "Рокитнянській
комбінат хлібопродуктів" укладено договір N 13 від 02.03.2004 р.
на тимчасове зберігання сільськогосподарської сировини (зерна) -
кукурудзи в кількості 517 т терміном до 01.06.2004, відповідно до
п. 3.1 якого позивач повністю оплатив рахунки, виставлені ВАТ
"Рокитнянський комбінат хлібопродуктів" на оплату послуг зі
зберігання зерна N 40 від 29.03.2004, N 50 від 29.04.2004, N 69
від 19.05.2004 на загальну суму 7071,57 грн.
В зв'язку з закінченням терміну зберігання зерна і, оскільки
відповідно до п. 4.3 вищезазначеного договору з 01.06.2004 плата
за зберігання подвоюється, між ТОВ "ФоестАльпіне Інтертрейдінг
Україна" та ВАТ "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів" було
укладено угоду купівлі-продажу кукурудзи N 37 від 20.05.2004, факт
виконання якої підтверджується видатковою накладною N РН-0000001
від 21.05.2004 та податковою накладною N 1 від 25.05.2004 на
загальну суму 371949,12 грн., в т.ч. ПДВ 61991,52 грн. Згідно із
випискою з рахунку позивача АКБ "Райффайзенбанк Україна" за
25.05.2004 ВАТ "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів"
перерахувало на рахунок позивача 371949,12 грн.
За результатами здійсненої операції з продажу зерна у
позивача виникло податкове зобов'язання з ПДВ на суму
61991,52 грн., яке включене позивачем до загальної суми податкових
зобов'язань з ПДВ за травень 2005 року.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що збиткова
операція свідчить про відсутність мети отримання доходу від
використання придбаного зерна у власній господарській діяльності,
оскільки в порушення Положення про порядок уцінки і реалізації
продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку,
продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових
товарно-матеріальних цінностей, затвердженого наказом Мінекономіки
України і Мінфіну України від 15.12.99 N 149/300 ( z0921-99 ) (z0921-99)
,
зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.1999 за N 921/4214, тому
віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за такою операцією
суперечить пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Разом з тим, відповідно до зазначеної норми податковий кредит
звітного періоду складається з сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати виробництва та
обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
господарська діяльність -
будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли
безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є
регулярною, постійною та суттєвою.
Як вбачається з наведених норм, здійснення підприємницької
діяльності спрямоване на отримання доходу, а не прибутку, і
відсутність доходу від конкретної окремо взятої господарської
операції, а не прибутку від діяльності підприємства в цілому за
певний звітний період, не може свідчити про відсутність у
підприємства ознак господарської діяльності. Відповідно до довідки
з ЄДРПОУ і статуту ТОВ "Фоест-Альпіне Інтертрейдінг Україна"
основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, в
зв'язку з чим висновки відповідача про закупівлю зерна без мети
використання у власній господарській діяльності є безпідставними.
Крім того, згідно з довідкою Інформаційно-аналітичного
агентства "АІЖ-Інформ" від 09.11.2004 N 328 середні закупівельні
ціни на фуражну кукурудзу на умовах EXW в лютому - травні
2004 року складали: на 27.02.2004 - 825,00 грн. за тону для
переробників і 855,00 грн. за тону для експортерів, а на
21.05.2004 - 680,00 грн. за тону для переробників та 710,00 грн.
за тону для експортерів, в зв'язку з чим продаж ТОВ "Фоест-Альпіне
Інтертрейдінг Україна" кукурудзи, термін зберігання якої за
договором до того ж закінчувався 01.06.2004, за ціною 720 грн. за
тону, тобто за ціною, нижчою від ціни придбання, зумовлений
об'єктивними причинами.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх
інстанцій щодо безпідставності посилання відповідача на порушення
порядку проведення уцінки, оскільки згідно п. 1 Положення про
порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи
товарів широкого вжитку, продукції виробниче технічного
призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей,
затвердженого наказом Мінекономіки України та Мінфіну України від
15.12.99 N 149/300 ( z0921-99 ) (z0921-99)
, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 29.12.99 за N 921/4214, проводиться уцінка товарів
широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що
залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються
попитом у споживачів, а також таких товарів та продукції, які
частково втратили свою первісну якість (далі - товари, продукція),
та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (матеріалів,
комплектуючих виробів, інших матеріальних цінностей, що більше
трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції,
оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту
на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках).
Оскільки матеріалами справи встановлено, що ТОВ
"Фоест-Альпіне Інтертрейдінг Україна" здійснило продаж зерна в
межах трьохмісячного строку після придбання за ціною нижчої від
ціни придбання не у зв'язку втратою зерном своєї первісної якості,
а з об'єктивних причин зниження цін на ринку зерна, суди
попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про
безпідставність вимог про уцінку фуражної кукурудзи як товару
широкого вжитку або продукції виробничо-технічного призначення, що
залежалися і не користуються попитом у споживачів, бо фуражна
кукурудза не є таким товаром.
При таких обставинах посилання Державної податкової інспекції
у Печерському районі міста Києва на порушення позивачем у справі
приписів пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не може вважатись
обґрунтованим та таким, що відповідає положенням чинного
податкового законодавства.
Відповідно із пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
Право позивача на податковий кредит підтверджується
податковою накладною від 27.02.2004 р. N 27, виписаною СПД
Кучер І.О. на загальну суму 470102,36 грн., в т.ч. ПДВ
78350,00 грн. у відповідності до вимог чинного законодавства.
На підставі здійснення господарської операції з продажу зерна
у позивача виникло податкове зобов'язання з ПДВ на суму
61991,52 грн., яке правомірно включене до загальної суми
податкових зобов'язань за травень 2005 р.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення та
постанову такими, що прийняті із врахуванням всіх обставин, які
мають значення для правильного вирішення справи, відповідають
вимогам чинного матеріального та процесуального права, підстав для
їх скасування або зміни не вбачається.
Керуючись вимогами ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 21.05.2005 у справі господарського суду
Київської області N 11/135 залишити без змін, а касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва -
без задоволення.