ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 12.04.2005                                       Справа N 91-9/10
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 02.06.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд України у складі:
     суддя Селіваненко В.П. - головуючий,
     судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
     розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Сумжитлобуд", м. Суми (далі - ВАТ "Сумжитлобуд")
     на ухвалу господарського суду Сумської області від 06.12.2004
     та постанову  Харківського  апеляційного  господарського суду
від 24.01.2005
     зі справи N 91-9/10
     за позовом Сумського обласного відділення  Фонду  соціального
захисту інвалідів, м. Суми (далі - відділення Фонду)
     до ВАТ "Сумжитлобуд"
     про стягнення 37 506 грн.
     Судове засідання проведено за участю представників:
     відділення Фонду - не з'явились,
     ВАТ "Сумжитлобуд" - Пилипенчука Б.І., Негляда А.Г.
     За результатами    розгляду    касаційної    скарги     Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
 
     Відділення Фонду  звернулося  з  позовом  про   стягнення   з
відповідача  37506 грн.  заборгованості зі сплати штрафних санкцій
за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих  місць
для забезпечення працевлаштування інвалідів.
 
     Рішенням арбітражного  суду  Сумської  області від 24.05.2001
(суддя Лущик М.С.) позов задоволено.
 
     29.07.2002 ВАТ  "Сумжитлобуд"  звернулося  до  господарського
суду  Сумської  області із заявою про перегляд зазначеного рішення
за нововиявленими обставинами.
 
     Ухвалою названого суду від 06.12.2004 (суддя Коваленко  О.В.)
у задоволенні заяви відповідача відмовлено. Ухвалу мотивовано тим,
що обставини,  на які  посилається  заявник,  існували  на  момент
прийняття   рішення   по   суті   спору  та  не  можуть  вважатися
нововиявленими обставинами в розумінні статті  112  Господарського
процесуального кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі - ГПК України).
Крім  того,  відповідачем  було  пропущено  встановлений  частиною
першої  статті  113  ГПК України строк звернення до господарського
суду з названою заявою.
 
     Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від
24.01.2005  (колегія  суддів  у складі:  суддя Могилєвкіна Ю.В.  -
головуючий,  судді Пушай  В.І.,  Плужник  О.В.)  ухвалу  місцевого
господарського  суду  з  даної  справи  залишено  без  змін  з тих
мотивів,  що  неповнота  дослідження  господарським   судом   усіх
обставин справи не може бути підставою для перегляду судового акта
за нововиявленими обставинами.
 
     У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ
"Сумжитлобуд"   просить   скасувати   ухвалу  господарського  суду
Харківської  області  та   постанову   Харківського   апеляційного
господарського  суду  з  даної справи,  посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального  та  процесуального  права.
Зокрема,  скаржник  зазначає,  що  з урахуванням правової позиції,
викладеної  у  постанові  Верховного  Суду  України від 20.07.2004
( n0060700-04  ) (n0060700-04)
          у  справі  N  2-23/9789-03,  рішення  суду  від
24.05.2001  має бути переглянуто як таке, що прийнято з порушенням
норм матеріального права за неповно з'ясованих обставин справи.
 
     Відзив на касаційну скаргу не надходив.
 
     Сторони відповідно  до  статті  111-4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
належним чином повідомлено про час  і  місце  розгляду  касаційної
скарги.
 
     Перевіривши правильність  застосування апеляційним судом норм
процесуального права, заслухавши пояснення представника скаржника,
Вищий  господарський  суд  України дійшов висновку про відсутність
підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
 
     Відповідно до  статті   112   ГПК   України   ( 1798-12   ) (1798-12)
        
господарський  суд  може  переглянути прийняте ним судове рішення,
яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають
істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
 
     Таким чином,    до    нововиявлених    обставин   відносяться
матеріальноправові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення
сторін,  а  також  інші факти,  які мають значення для правильного
вирішення спору.  А необхідними ознаками нововиявлених обставин є,
по-перше,  їх наявність на час розгляду справи, а по-друге, те, що
ці обставини не могли бути відомі заявникові на той час.
 
     Згідно з підпунктами 1.1,  1.2 пункту 1 роз'яснення  президії
Вищого господарського  суду  України  від  21.05.2002  N  04-5/563
( v_563600-02 ) (v_563600-02)
         "Про  деякі  питання  практики  перегляду  рішень,
ухвал, постанов      за     нововиявленими     обставинами"     на
статті 112 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         судове рішення може бути переглянуто за
двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і
виявлення  їх  після  прийняття  судового   рішення   зі   справи.
Нововиявлені  обставини  за  своєю  юридичною  суттю  є фактичними
даними,  що в установленому порядку спростовують факти,  які  було
покладено в основу судового рішення.
 
     Однак у  поданій  відповідачем  заяві  відсутні  посилання на
існування на момент вирішення спору по  суті  фактичних  обставин,
які  не  були  відомі  заявникові  та  мають  суттєве значення для
вирішення   спору.   Доводами   скаржника    заперечується    саме
правильність  оцінки арбітражним судом Сумської області зібраних у
справі доказів, встановлення ним на підставі цих доказів фактичних
обставин справи та їх юридична оцінка.
 
     Отже, оскільки    відповідно    до   чинного   господарського
процесуального  законодавства   України   перевірка   правильності
застосування  судом  норм  матеріального  і  процесуального  права
здійснюється саме в процесі перегляду судового акта в апеляційному
та касаційному порядку,  висновок попередніх судових інстанцій про
відсутність правових підстав для  перегляду  рішення  арбітражного
суду Сумської області від 24.05.2001 за нововиявленими обставинами
є правильним.
 
     За таких  обставин,  на  думку  Вищого  господарського   суду
України,  передбачені законом підстави для скасування оскаржуваних
актів місцевого та апеляційного господарських судів відсутні.
 
     Керуючись статтями 111-5,  111-9 - 111-11, 111-13 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалу господарського суду Сумської області від 06.12.2004 та
постанову  Харківського  апеляційного  господарського   суду   від
24.01.2005  зі  справи  N  91-9/10 залишити без змін,  а касаційну
скаргу відкритого  акціонерного  товариства  "Сумжитлобуд"  -  без
задоволення.