ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 12.04.2005                                        Справа N 36/164
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 02.06.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Шульги  О.Ф. - головуючий,  Козир  Т.П.,  Семчука  В.В.  розглянув
касаційну скаргу та доповнення до неї ВАТ "Міжнародний комерційний
банк" на рішення господарського суду м. Києва від 23.06.2004 р. та
постанову   Київського   апеляційного   господарського   суду  від
24.01.2005 р.  у справі N 36/164 за  позовом  ВАТ  "Всеукраїнський
Акціонерний  Банк"  до  ВАТ  "Міжнародний  комерційний  банк"  про
визнання неправомірними дій та стягнення 30  000  грн.  за  участю
представників позивача    -    Дубрової    Н.М.,   відповідача   -
Мельничука М.О.
 
     Рішенням господарського суду м. Києва від 23.06.2004 р. позов
задоволено  частково;  визнано неправомірними дії ВАТ "Міжнародний
комерційний банк" по  здійсненню  електронного  переказу  грошових
коштів  ВАТ "КІНТО" у розмірі 300 000 грн.,  що були направлені на
адресу ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" 01.11.2002 р.;
в решті позовних вимог провадження у справі припинено;
 
     Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду від
24.01.2005 р.   рішення   господарського   суду   м.   Києва   від
23.06.2004 р. залишене без змін.
 
     У касаційній  скарзі  та  доповненнях до неї ВАТ "Міжнародний
комерційний банк" просить скасувати  рішення  господарського  суду
м. Києва  від  23.06.2004 р.  та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 24.01.2005 р.,  посилаючись на те, що вони
прийняті з порушенням норм законодавства, та припинити провадження
у справі.
 
     У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний
Банк" просить   рішення   господарського   суду   м.   Києва   від
23.06.2004 р.  та постанову Київського апеляційного господарського
суду  від  24.01.2005  р.  залишити  без  змін,  а  скаргу  -  без
задоволення.
 
     Вивчивши справу,  заслухавши пояснення представників  сторін,
суд встановив наступне.
 
     У квітні   2004  р.  ВАТ  "Всеукраїнський  Акціонерний  Банк"
звернулося  до  господарського  суду  з   позовом   про   визнання
неправомірними   дій   ВАТ   "Міжнародний   комерційний  банк"  по
здійсненню електронного переказу грошових  коштів  ВАТ  "КІНТО"  у
розмірі 300 000 грн., що були направлені на адресу ЗАТ "Українська
міжбанківська валютна   біржа"   01.11.2002   р.   та    стягнення
30 000 грн. збитків, завданих неправомірними діями.
 
     У червні  2004  р.  позивач  зменшив  розмір позовних вимог в
частині стягнення з відповідача 30 000 грн. збитків.
 
     Верховний Суд України в ч.  2,  3 п.1 Постанови  Пленуму  від
29.12.1976  р.  N  11  ( v0011700-76  ) (v0011700-76)
         з наступними змінами "Про
судове рішення" роз'яснив,  що рішення є законним тоді,  коли суд,
виконавши  всі  вимоги  цивільного  процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності  з
нормами  матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних
правовідносин,  а при їх відсутності  -  на  підставі  закону,  що
регулює  подібні  відносини,  або  виходячи  із  загальних засад і
змісту законодавства України,  а обґрунтованим визнається рішення,
в якому повно відображені обставини,  які мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є    вичерпними,    відповідають   дійсності   і   підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
 
     Місцевий та  апеляційний  суди   при   вирішенні   спору   не
дотримались  наведених  роз'яснень  Верховного  Суду України та не
виконали вимог відповідно п.  3 ст.  84,  п. 7 ст. 105 ГПК України
( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  не забезпечили повного,  об'єктивного та всебічного
розгляду справи.
 
     Згідно матеріалів справи  відповідач  вперше  не  з'явився  в
судове  засідання  23.06.2004 р.,  однак суд не вживав заходів для
перевірки причин відсутності відповідача і  вирішив  спір  в  його
відсутності.  Суд  ігнорував  при  цьому  викладені  в  ухвалі від
17.06.2004 р.  умови щодо обов'язкової участі  сторін  в  судовому
засіданні  та  необхідності  подання  відповідачем  документів для
вирішення спору.  Наведене є порушенням вимог пунктів 1,  2  ч.  1
ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  згідно яких суд відкладає розгляд
справи у разі нез'явлення сторін  в  судове  засідання,  неподання
витребуваних  судом  документів.  Слід  зазначити  про  те,  що  в
дійсності відповідач повідомив про неможливість прибути  в  судове
засідання  в  листі,  який зареєстрований в канцелярії суду в день
розгляду справи (а.с. 43).
 
     Позивач заявою   від   21.06.2004   р.,   яка   подана   суду
23.06.2004 р.  в  день  розгляду  справи  зменшив  розмір позовних
вимог, однак  суд  всупереч  вимогам  ч.  1  ст.  22  ГПК  України
( 1798-12  ) (1798-12)
          не  забезпечив відповідачу можливість ознайомитись з
заявою та підготуватись до її розгляду в судовому засіданні.  Такі
дії  не  відповідають приписам ст.ст.  4-2 ,  4-3 ГПК України щодо
здійснення правосуддя на засадах  змагальності  та  рівності  всіх
учасників процесу перед законом і судом.
 
     Предметом спору  є з'ясування питань відповідності дій сторін
по перерахуванню належних ВАТ "КІНТО" коштів.  З цих  підстав  ВАТ
"КІНТО" зверталось до місцевого і апеляційного суду з клопотаннями
про залучення його до участі у справі,  наполягаючи  на  тому,  що
рішення  з  даного  спору  може вплинути на його права і обов'язки
(а.с.  21,  99).  Обидві судові інстанції не  проявили  ретельного
ставлення  до  клопотання  товариства,  тому помилково не залучили
його до участі в справі.
 
     Апеляційний суд ухилився від перевірки доводів відповідача  в
апеляційній скарзі   про  те,  що  у  справі  господарського  суду
м. Києва N 20/622,  в якій приймали участь сторони  даної  справи,
встановлені факти, які мають значення для вирішення цього спору.
 
     Викладені порушення,  яких  припустились суди першої і другої
інстанцій,  є безумовною підставою для скасування  ухвалених  ними
судових рішень з передачею справи для розгляду місцевому суду.
 
     При новому   розгляді  справи  господарському  суду  належить
врахувати викладене в цій постанові,  вжити заходів щодо  повного,
об'єктивного, всебічного з'ясування обставин справи і, залежно від
установленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.
 
     Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд П О С Т А Н О В И В:
 
     1. Касаційну  скаргу  та  доповнення  до неї ВАТ "Міжнародний
комерційний банк" задовольнити частково.
 
     2. Рішення господарського суду м.  Києва від 23.06.2004 р. та
постанову   Київського   апеляційного   господарського   суду  від
24.01.2005 р. у справі N 36/164 скасувати.
 
     3. Справу N 36/164 передати для розгляду господарському  суду
м. Києва.
 
     4. Стягнути   з  ВАТ  "Всеукраїнський  Акціонерний  Банк"  на
користь ВАТ "Міжнародний комерційний банк" 42,50  грн.  державного
мита.
 
     5. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.