ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2005 Справа N А-27/194-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 22.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Царедарівської сільської ради народних депутатів
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 01.11.2004 року
у справі N А-27/194-04 господарського суду Харківської
області
за позовом Царедарівської сільської ради народних депутатів
до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у
Харківській області
треті особи
1) Лозівське ВДК Харківської області
2) Фінансове управління Лозівської районної державної
адміністрації
3) ПОСП ім. Хворостяного
про визнання недійсними податкових вимог та рішень,
за участю представників сторін від: [...]
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від
09.09.2004 р. позов задоволено частково; визнано недійсними
висновки Лозівської ОДПІ Харківської області про повернення
надміру сплаченого прибуткового податку громадянам (NN 73, 75, 87,
95, 101, 102, 106, 123 від 01.04.2004 р. та NN 139, 140, 141, 144,
138, 142, 143, 265, 232, 266 від 19.05.2004 р. в частині
повернення надміру сплаченого прибуткового податку фізичним
особам - орендодавцям земельних часток (паїв)) по
ПОСП ім. Хворостяного на загальну суму 39912,95 грн.; в
задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з
відповідача на користь позивача державне мито в сумі 85 грн. та
судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу в сумі 118 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський
суд виходив з того, що платежі в загальній сумі 39912,95 грн. не є
надмірно сплаченим податком, а тому спірні висновки податкового
органу про повернення з рахунків місцевого бюджету надміру
сплаченого податку громадянам на вказану суму є безпідставними.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
01.11.2004 р. рішення господарського суду Харківської області від
09.09.2004 р. скасовано та провадження у справі припинено з
посиланням на те, що позивачем не доведено, які саме права та
охоронювані законом інтереси позивача було порушено спірними
висновками; висновки не є актами ненормативного характеру, а тому
спори про їх визнання непідвідомчі господарському суду.
У касаційній скарзі Царедарівська сільська рада просить
скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду,
як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та
процесуального права, а рішення господарського суду першої
інстанції - залишити без змін.
Від Лозівського ВДК у Харківській області надійшло клопотання
про розгляд справи за відсутності їх представника.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в рішенні господарського суду
першої інстанції та постанові апеляційного господарського суду,
заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників
процесу, колегія суддів Вищого господарського суду України
приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Судами було встановлено, що в квітні 2004 р. Лозівською ОДПІ
відповідно до наказу ДПА України та Державного казначейства
України від 18.03.2003 р. N 125/58 ( z0289-03 ) (z0289-03)
"Про затвердження
Порядку взаємодії органів державної податкової служби України та
органів Державного казначейства України в процесі повернення
помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових
платежів) платникам податків" були підготовлені висновки про
повернення надміру сплаченого прибуткового податку громадянам, які
отримали доходи від оренди земельної частки (паю), які вони надали
в оренду ПОСП ім. Хворостяного, на суму 39912,95 грн. Одним із
реквізитів висновку є графа, яка передбачає внесення номеру та
дати платіжного доручення, згідно з яким було здійснено
перерахування суми прибуткового податку в бюджет. Дана графа в
жодному з висновків не заповнена.
Виходячи із системного аналізу норм законодавства, які
регулюють податкові правовідносини, з самої суті податку, його
основної функції - формування доходів бюджетів випливає, що право
на повернення надміру сплаченого податку виникає лише при
фактичному надмірному зарахуванні до бюджету суми податку понад
узгоджену суму податкового зобов'язання. Тобто, як правильно
визначив місцевий господарський суд, без зарахування до бюджету
податок на може вважатися надміру сплаченим.
Такий висновок узгоджується і з положеннями наказу
ДПА України та Державного казначейства України від 18.03.2003 р.
N 125/58 ( z0289-03 ) (z0289-03)
"Про затвердження Порядку взаємодії органів
державної податкової служби України та органів Державного
казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру
сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам
податків", на підставі якого були прийняті спірні висновки
відповідача.
Так, згідно п. 6 даного Порядку ( z0289-03 ) (z0289-03)
повернення
платникам податків помилково та/або надміру сплачених платежів
здійснюється з того бюджету, до якого зараховується у поточному
бюджетному році платіж, який підлягає поверенню.
Місцевим господарським судом на підставі реєстру виписок
Лозівського районного відділення державного казначейства у
Харківській області по надходженню прибуткового податку від ПОСП
ім. Хворостяного за 2003 р., пояснень представників третіх осіб та
відповідача, встановлено, що ПОСП ім. Хворостяного, утримуючи
протягом 2003 р. зі своїх працівників суми прибуткового податку,
які знайшли відображення в спірних висновках, до бюджету дані суми
не перераховувало. Отже, господарським судом першої інстанції
підтверджено, що платежі в загальному розмірі 39912,95 грн. не є
надміру сплаченим податком, а є коштами, які ПОСП ім. Хворостяного
неправомірно отримало від платників (фізичних осіб) та до бюджету
не зарахувало. Даний факт судом апеляційної інстанції не
спростовано.
За таких обставин ненадходження прибуткового податку до
бюджету в сумі 39912,95 грн. виключає можливість його повернення з
відповідного бюджетного рахунку на підставі висновку податкового
органу про повернення надміру сплачених податків.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, висновок
місцевого господарського суду щодо безпідставності прийняття
відповідачем спірних висновків є правомірним.
Апеляційний суд наведене залишив поза увагою та, припиняючи
провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, виходив із того, що висновки не є актами
ненормативного характеру, а тому спори про їх визнання
непідвідомчі господарському суду.
При цьому судом апеляційної інстанції не враховано наступне.
Згідно п.п. 7, 8, 9 наказу ДПА України та Державного
казначейства України від 18.03.2003 р. N 125/58 ( z0289-03 ) (z0289-03)
"Про
затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби
України та органів Державного казначейства України в процесі
повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів
(обов'язкових платежів) платникам податків" (чинного на момент
виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової
служби за місцем реєстрації платника податків на підставі даних
особових рахунків платника готують висновок (додаток 1) та
передають висновки про повернення помилково та/або надміру
сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) органам
Державного казначейства згідно з Реєстром (додаток 2). Зазначені
висновки реєструються органами Державного казначейства в Журналі
обліку висновків (додаток 3). На підставі отриманих висновків
орган Державного казначейства готує платіжні документи на
перерахування коштів з відповідних бюджетних рахунків на рахунок,
вказаний у висновку, та за умови наявності коштів, необхідних для
здійснення повернення, у термін не пізніше п'яти робочих днів від
дати отримання висновку здійснює перерахування коштів.
Таким чином, форма висновку визначена нормативно-правовим
актом і породжує відповідні правові наслідки. Отже, спірним
висновкам притаманні всі ознаки акту ненормативного характеру,
спори про визнання недійсними яких згідно ст. 12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
підвідомчі господарським судам.
Неврахування всіх обставин справи та неправильне застосування
норм процесуального права при її апеляційному перегляді призвело
до помилкового висновку щодо припинення провадження у справі.
З огляду на викладене постанова суду апеляційної інстанції
підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення місцевого
господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 6 ст. 111-9, ч. 1
ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Царедарівської сільської ради задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
01.11.2004 року у справі N А-27/194-04 скасувати.
Рішення господарського суду Харківської області від
09.09.2004 року у справі N А-27/194-04 залишити без змін.