ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 12.04.2005                                        Справа N 30/338
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 16.06.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
     головуючого судді - Овечкіна В.Е.,
     суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
     розглянув касаційну    скаргу    Суб'єкта     підприємницької
діяльності - фізичної особи К.О.П.
     на постанову  від  24.11.04  Дніпропетровського  апеляційного
господарського суду
     у справі  N  30/338  господарського  суду   Дніпропетровської
області
     за позовом Прокурора м.  Кривого Рогу в інтересах  держави  в
особі Криворізької міської ради
     до суб'єкта  підприємницької  діяльності  -  фізичної   особи
К.О.П.
     3-тя особа  без  самостійних  вимог   на   стороні   позивача
Управління  житлово-комунального господарства Криворізької міської
ради
 
     про   стягнення збитків в розмірі 5552,31 грн.
 
     У справі взяли участь представники сторін:
     від позивача: Каретна Є.В., довір. від 30.12.04 N 5/26-3152
     від відповідача: Костенко О.П., свідоцтво N 3051
     3-тя особа: не з'явилися
 
     Рішенням господарського  суду  Дніпропетровської  області від
24.11.2004 задоволені позовні вимоги прокурора м.  Кривого Рогу  в
інтересах держави   в   особі   Криворізької   міської   ради,   з
відповідача - СПД К.О.П.  стягнуті збитки в сумі 5552,31  грн.  та
судові витрати (суддя Євстигнеєва Н.М.).
 
     Постановою Дніпропетровського   апеляційного   господарського
суду від 24.01.05 рішення  господарського  суду  Дніпропетровської
області від   24.11.04   залишено   без   змін   (колегія   суддів
І. Науменко - головуючий, Л. Білецька, О. Голяшкін).
 
     СПД К.О.П.  звернувся з касаційною скаргою,  в  якій  просить
рішення  господарського  суду  та  постанову апеляційної інстанції
скасувати та прийняти  нове  рішення,  яким  в  позові  відмовити.
Скарга мотивована тим,  що попередні судові інстанції припустилися
порушення норм матеріального права.
 
     Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на  предмет
надання  їм  попередніми  судовими  інстанціями належної юридичної
оцінки  та  повноти   встановлення   обставин,   дотримання   норм
процесуального права,  згідно з вимогами ст.  111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів дійшла
висновку,  що  касаційна  скарга  підлягає  задоволенню частково з
наступних підстав.
 
     Відповідно ст.  111-7 Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення,  касаційна інстанція на підставі  встановлених  фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має  права  встановлювати або вважати доведеними обставини,  що не
були встановлені у рішенні або постанові  господарського  суду  чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
 
     Господарський суд  має право визнати акт державного чи іншого
органу недійсним з підстав невідповідності  його  вимогам  чинного
законодавства  або  визначений  законом  компетенції органу,  який
видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також
порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом
інтересів підприємства-позивача у справі.
 
     Попередні судові інстанції встановили наступне.
 
     За результатами   проведеної    відділом    землеустрою    та
раціонального   використання  земель  міста  Управління  земельних
ресурсів м.  Кривий Ріг було  встановлено  незаконне  використання
земельної  ділянки  приватним  підприємцем  К.О.П.  під розміщення
кафе.
 
     09.06.04 виконавчим  комітетом  Криворізької   міської   ради
Дніпропетровської   області  було  прийнято  рішення  N  354  "Про
затвердження  актів  комісії   з   визначення   розміру   збитків,
заподіяних   власникам   землі   та   землекористувачам".   Згідно
зазначеного  рішення  виконкомом  Криворізької  міської  ради  був
затверджений  акт  N  6 від 29.04.04 з визначення розміру збитків,
заподіяних власникам землі та землекористувачам.
 
     Відповідно до ч.ч.  1,  3 ст. 2 Господарського процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд порушує справи за
позовами  прокурорів  та  їх  заступників  в  інтересах   держави.
Прокурор,  який  звертається  до  господарського  суду в інтересах
держави,  у позовній заяві вказує  орган,  уповноважений  державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
 
     При пред'явленні  позову у даній справі прокурором м.  Кривий
Ріг  визначено  позивачем   міську   раду   як   орган   місцевого
самоврядування,   уповноважений  державою  здійснювати  відповідні
функції у спірних земельних відносинах.
 
     Рішення господарського   суду   та   постанова   апеляційного
господарського суду підлягають скасуванню з огляду на наступне.
 
     Приймаючи рішення  та  постанову,  суд  першої та апеляційної
інстанції виходили з того, що позов було заявлено прокурором міста
в інтересах держави в особі міської ради, на яку законом покладено
обов'язок  представляти  відповідні   територіальні   громади   та
здійснювати  від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження
місцевого самоврядування.
 
     Однак, такі  висновки   суду   касаційна   інстанція   визнає
помилковими  з  огляду  на  те,  що  стаття 10 Закону України "Про
самоврядування  в  Україні"  ( 280/97-ВР  ) (280/97-ВР)
          визначає   сільські,
селищні,   міські   ради   як   представницькі   органи  місцевого
самоврядування,  які здійснюють свої функції  і  повноваження  від
імені та в інтересах відповідних територіальних громад.
 
     Отже, Закон  України  "Про  місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         не надає  міським  радам  права  діяти  в  інтересах
держави в цілому.
 
     Водночас згідно зі ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
на  прокуратуру  покладається  представництво  в   суді   виключно
інтересів держави і громадянина у випадках, визначених законом.
 
     Проте, найістотнішим  є  те,  що  згідно з п.  2 резолютивної
частини рішення  Конституційного   Суду   України   від   08.04.99
N 3-рп/99  ( v003p710-99  ) (v003p710-99)
          під  поняттям "орган,  уповноважений
державою здійснювати  відповідні  функції  у  спірних  відносинах"
потрібно   розуміти  орган  державної  влади  чи  орган  місцевого
самоврядування,   якому   законом   надано   повноваження   органу
виконавчої влади.
 
     Відповідно до   ст.ст.   13-17   Земельного  кодексу  України
( 2768-14 ) (2768-14)
         визначено  повноваження  органів  виконавчої  влади  в
галузі  земельних  відносин  і  серед  цих  органів  не  зазначено
сільські,  селищні,  міські  ради,  які  є  лише  представницькими
органами  відповідних територіальних громад без надання їм функцій
виконавчих органів.
 
     Судом не з'ясовано,  чи створювався  у  Криворізькій  міській
раді   виконавчий   орган   ради   (виконком)   тощо.   Достовірне
встановлення цих обставин  має  істотне  значення  для  з'ясування
правомірності   визначення   прокурором  Криворізьку  міську  раду
(позивача) як належного позивача у спірних відносинах.
 
     Слід також  ретельно   перевірити   можливість   пред'явлення
прокурором  позову  у  даній  справі  в  інтересах  територіальної
громади міста Кривий Ріг в  особі  її  представницького  органу  -
міської  ради,  яка  в  свою  чергу  є суб'єктом права комунальної
власності стосовно належних їй земельних ділянок.
 
     В зв'язку з цим касаційна інстанція вважає  за  необхідне  на
підставі  ст.  111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         доручити суду першої
інстанції  ретельно  дослідити  наведені   обставини   та   надати
прокуратурі  можливість  
( в разі наявності виконкому Криворізької міської ради)
уточнити позовні вимоги.
 
     Зазначеним обставинам,  які безпосередньо стосуються предмета
даного   господарського   спору,   судами  першої  та  апеляційної
інстанції усупереч вимогам ст.  43  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не надано ретельної правової оцінки, а
згідно   імперативних   вимог   ч. 2  ст.   111-7   Господарського
процесуального  кодексу  України  касаційна інстанція не має права
встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини,  що  не   були
встановлені   у   рішенні  та  постанові  господарського  суду  чи
відхилені ним,  вирішувати питання про перевагу одних доказів  над
іншими,  збирати  нові  докази  чи  додатково  перевіряти наявні у
справі докази.
 
     Зважаючи на викладене,  касаційна інстанція на підставі ч.  2
ст. 111-5    Господарського    процесуального    кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         дійшла  висновку  про  неповне  встановлення  обставин
справи  та  обумовлену цим неможливість надання належної юридичної
оцінки всім обставинам справи,  в зв'язку з  чим  справа  підлягає
направленню  на  новий  розгляд  для достовірного з'ясування інших
обставин,  які мають істотне значення  для  правильного  вирішення
спору.
 
     Враховуючи викладене     та     керуючись    ст.ст.    111-5,
111-7 -  111-12  Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу СПД К.О.П. задовольнити частково.
 
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
24.11.04    та    постанову    Дніпропетровського     апеляційного
господарського  суду  від  24.01.05  у справі N 30/338 скасувати з
передачею  справи  на  новий  розгляд   до   господарського   суду
Дніпропетровської області.