ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 12.04.2005                                        Справа N 13/227
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 16.06.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Кузьменка М.В. - головуючого, Васищака І.М., Палій В.М., за участю
представників сторін:   В.   Капустняка   (керівник),  М.  Шамшури
(дов. від   25.03.2005),   Н.   Якуби   (дов.   від   10.01.2005),
Ю. Парасочкіна  (дов.  від  10.01.2005),  розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу Херсонського державного заводу
суднового обладнання та суднової арматури на рішення від 11 серпня
2003 року господарського суду Херсонської області та постанову від
14  листопада  2003  року Запорізького апеляційного господарського
суду у  справі  N  13/227  за  позовом  Акціонерного  комерційного
промисловоінвестиційного   банку   в   особі   філії   "Херсонське
центральне відділення Промінвестбанку" до Херсонського  державного
заводу  суднового  обладнання та суднової арматури,  третя особа -
державне  підприємство  Херсонський   суднобудівний   завод,   про
стягнення 2457080,54 грн., В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням від   11   серпня   2003  року  господарського  суду
Херсонської  області  (суддя  М.  Закуріна),  залишеним  без  змін
постановою  від  14  листопада 2003 року Запорізького апеляційного
господарського  суду,  позов  задоволено  з  мотивів   невиконання
зобов'язання.
 
     Відповідач просить  ухвалені  судові акти скасувати з підстав
неправильного застосування    господарськими    судами    приписів
статей 4,  6,  71,  76,  80, 151, 161, 201, 220 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  а також статей 35, 43 Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          та  ухвалити нове
рішення, яким у позові відмовити.
 
     Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі
філії   "Херсонське   центральне  відділення  Промінвестбанку"  та
відкрите акціонерне товариство "Херсонський  суднобудівний  завод"
проти  доводів  касаційної  скарги  заперечують і в її задоволенні
просять відмовити.
 
     Колегія суддів  вважає,  що  касаційна  скарга  не   підлягає
задоволенню з наступного.
 
     До господарського  суду  подано  позов про стягнення грошових
сум з підстав  неналежного  виконанням  договірних  зобов'язань  і
господарськими  судами  встановлено,  що  13 вересня 1995 року між
акціонерним комерційним промислово-інвестиційним  банком  в  особі
Херсонського  центрального  відділення  та державним підприємством
Херсонський суднобудівний завод, правонаступником якого є відкрите
акціонерне  товариство  "Херсонський  суднобудівний  завод",  було
укладено кредитний договір за  N  61,  відповідно  до  умов  якого
позивач   зобов'язався   надати   кредитну   позичку  для  виплати
заробітної плати та виробничих потреб у розмірі 206681823000  крб.
(еквівалент  2066818  грн.  23  коп.),  а позичальник зобов'язався
повернути кредит, сплативши відповідні відсотки.
 
     В подальшому        між        акціонерним        комерційним
промислово-інвестиційним  банком в особі Херсонського центрального
відділення,  державним  підприємством  Херсонський   суднобудівний
завод  та  Херсонським  державним  заводом суднового обладнання та
суднової арматури було укладено договір від 23 березня  1998  року
N 02-01/58-98  про  перевід  боргу,  відповідно до умов якого борг
державного  підприємства  Херсонський   суднобудівний   завод   за
вказаним   вище  кредитним  договором  переведено  на  Херсонський
державний завод суднового обладнання та суднової арматури.
 
     З матеріалів справи вбачається,  що  ухвалою  від  11  грудня
2001 року   господарського  суду  Херсонської  області  по  справі
N 7/158      за      позовом       акціонерного       комерційного
промислово-інвестиційного  банку в особі Херсонського центрального
відділення до Херсонського державного заводу суднового  обладнання
та суднової арматури про стягнення 2901497,46 грн.  заборгованості
по  процентах  і  кредиту  (за  тими   ж   договорами)   припинено
провадження   на   підставі  пункту  1  статті  80  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         з мотивів  врегулювання
спору в досудовому порядку.
 
     Господарські суди  дійшли правомірного висновку,  що вказаний
факт в силу правил статті 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         має преюдиціальне значення для вирішення спору
в даній справі.
 
     Факт надання  позивачем   кредиту   державному   підприємству
Херсонський  суднобудівний завод підтверджується заявами посадових
осіб за формою N 875 від 13, 18, 19, 20 та 21 вересня 1995 року на
видачу сум  кредиту  та  копії  корінців чеків NN 422608,  422609,
422606 на отримання 84900000000 крб. (еквівалент 849000 грн.).
 
     Прокуратурою Херсонської  області  була  проведена  перевірка
достовірності  видачі кредиту Херсонським відділенням комерційного
промислово-інвестиційного    банку     державному     підприємству
Херсонський суднобудівний завод,  якою підтверджено надання позики
за  спірним  договором  на   загальну   суму   206681823000   крб.
(еквівалент 2066818,23 грн.).
 
     Господарськими судами встановлено,  що борг відповідача перед
позивачем дорівнює 2457080,34 грн.,  з яких 2027916,28  грн.  суми
боргу за кредитом та 429164,26 грн. нарахованих процентів, які ним
визнані в досудовому порядку.
 
     Згідно з   приписами   статті    151    Цивільного    кодексу
Української РСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
          в  силу  зобов'язання  одна  особа
(боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої  особи  (кредитора)
певну дію,  як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші
та інше або утриматися  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право
вимагати від боржника виконання його обов'язку.
 
     Виходячи з  того,  що на час розгляду справи відповідач своїх
зобов'язань належним чином не виконав, господарськими судами вірно
застосовані  правила статті 161 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  відповідно до якої зобов'язання повинні виконуватися
належним  чином  і  в  установлений  строк  відповідно до вказівок
закону, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що
звичайно ставляться.
 
     Відповідно приписів   до   статті   2  Закону  "Про  введення
мораторію  на  примусову  реалізацію  майна"  ( 2864-14   ) (2864-14)
           під
примусовою  реалізацією  майна  підприємств розуміється відчуження
об'єктів  нерухомого  майна  та  інших  засобів  виробництва,   що
забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами,  а
також акцій (часток,  паїв),  що належать державі  в  майні  інших
господарських і передані до статутних фондів цих підприємств.
 
     Таким чином,  дія  мораторію  не  поширюється  на  ту частину
майнових  активів  підприємства,  що  обліковуються  як   оборотні
активи,  а саме грошові кошти та їх еквіваленти,  що не обмежені у
використанні,  а також інші активи,  призначені для реалізації  чи
споживання  протягом  операційного циклу або протягом 12 місяців з
дати складання балансу.  Отже,  оборотні активи підприємств можуть
бути примусово реалізовані для задоволення вимог кредиторів.
 
     Колегія суддів також вважає, що господарськими судами перебіг
строку позовної давності обчислений у  відповідності  з  приписами
статей 71, 76, 80 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
     За змістом   статей   33,  34  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          кожна  сторона  повинна  довести  ті
обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог,  а
також обставини справи,  які відповідно до  законодавства  повинні
бути   підтверджені   певними   засобами  доказування,  не  можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
 
     З урахуванням меж перегляду  справи  в  касаційній  інстанції
колегія  суддів  вважає,  що  під  час розгляду справи фактичні її
обставини  були  встановлені  господарськими  судами  на  підставі
всебічного,  повного  і  об'єктивного дослідження поданих доказів,
висновки судів відповідають  цим  обставинам  і  їм  дана  належна
юридична оцінка  з  правильним  застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
 
     Інші доводи   касаційної   скарги   зводяться   до   намагань
відповідача надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить
вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , тому судовою колегією до уваги не приймаються.
 
     Від державного підприємства "Херсонський суднобудівний завод"
надійшло клопотання  про  заміну  сторони  її  правонаступником  -
відкритим   акціонерним   товариством  "Херсонський  суднобудівний
завод".
 
     Розглянувши подані  стороною  матеріали,  колегія  судів   на
підставі  статті  25 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
         вважає за можливе подане клопотання задовольнити.
 
     Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу     України     ( 1798-12     ) (1798-12)
        ,    суд
П О С Т А Н О В И В:
 
     Здійснити процесуальне  правонаступництво  третьої  особи   -
державного   підприємства  Херсонський  суднобудівний  завод  його
правонаступником - відкритим акціонерним товариством  "Херсонський
суднобудівний завод".
 
     Рішення від   11   серпня   2003   року  господарського  суду
Херсонської області  та  постанову  від  14  листопада  2003  року
Запорізького  апеляційного  господарського  суду у справі N 13/227
залишити без змін,  а  касаційну  скаргу  Херсонського  державного
заводу   суднового   обладнання   та   суднової   арматури  -  без
задоволення.
 
     Виконання рішення в даній справі поновити.