ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2005 Справа N 4/790-18/122
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П., Семчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ВАТ "Західенерго" на постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 6 жовтня 2004 року у справі
за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в
інтересах держави в особі НАК "Нафтогаз України" в особі
ВАТ "Івано-Франківськгаз" до ВАТ "Західенерго" про стягнення
боргу, В С Т А Н О В И В:
В березні 2004 року заступник прокурора Івано-Франківської
області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі
ВАТ "Івано-Франківськгаз" до ВАТ "Західенерго" про стягнення
боргу.
Просив стягнути з відповідача на користь
ВАТ "Івано-Франківськгаз" борг за спожитий газ в розмірі
2109949 гривень 80 коп., 37398 гривень 45 коп. пені, 15600 гривень
49 коп. - 3 відсотки річних і 49251 гривню 60 коп. збитків від
інфляції, а всього - 2212200 гривень 34 коп.,
Рішенням господарського суду Львівської області від 21 травня
2004 року позов задоволено частково.
З ВАТ "Західенерго" на користь ВАТ "Івано-Франківськгаз"
стягнено 2109949 гривень 80 коп. основного боргу, 26178 гривень
92 коп. пені, 15600 гривень 49 коп. - 3 відсотки річних і
49251 гривню 60 коп. збитків від інфляції.
В частині стягнення 1324945 гривень основного боргу
провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору,
оскільки відповідач на цю суму розрахувався векселями.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
6 жовтня 2004 року рішення суду першої інстанції залишено без
зміни.
В касаційній скарзі ВАТ "Західенерго" просить скасувати
судові рішення і залишити позов без розгляду, посилаючись на
порушення судом ст.ст. 2, 21 ч. 1, 29 ч. 2, 63 і 81 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не оспорюючи наявність боргу і правильність рішення суду по
суті, вважає, що прокурор необгрунтовано звернувся з позовом в
інтересах суб'єкта господарювання.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
П. 2 ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на
прокуратуру України покладається представництво інтересів
громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
підставою представництва в суді держави є наявність
порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших
державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності)
фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і
державою.
Конституційний суд України в рішенні від 8 квітня 1999 року
визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному
випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на
підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може
відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави,
обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та визначає
орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у
спірних відносинах.
При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю,
частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів,
державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських
товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності,
але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Прокурор в своєму позові визначив інтереси держави, які
зачіпає спір.
Зокрема, в позові зазначено, що в статутному фонді позивача
державна частка складає 50 відсотків + 1 акція, стан розрахунків у
даній справі істотно впливає на забезпечення енерго і теплоносіями
регіону України і енергетичну безпеку держави в цілому.
Суд апеляційної інстанції дослідив відповідність позову
вимогам закону щодо порядку подачі позову, наявності інтересів
держави і обгрунтованості звернення з позовом саме прокурора,
перевірив доводи сторін і повно встановив обставини.
З урахуванням викладеного, судові рішення законні і
обгрунтовані, а тому зміні не підлягають.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Львівської області від 21 травня 2004 року та
постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 6 жовтня 2004 року - без змін.