ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2005 Справа N 2/271-16/190
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Грека Б.М., Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали касаційної скарги ПП "ТОР"
на рішення господарського суду Львівської області від
30.09-12.10.2004 р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
27.12.2004 р.
у справі N 2/271-16/190 господарського суду Львівської
області
за позовом ПП "ТОР"
до Управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі
про визнання недійсною вимоги про сплату боргу N Ю-26 від
16.07.2004 р.
в судовому засіданні взяли участь представники:
ПП "ТОР": Білостоцький С.М. - дов. N 084 від 05.04.2005 р.
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "ТОР" звернулося до господарського суду
Львівської області з позовом до Управління Пенсійного фонду
України у Яворівському районі про визнання недійсною вимоги про
сплату боргу N Ю26 від 16.07.2004 р.
Рішенням господарського суду Львівської області від
30.09-12.10.2004 р. у справі N 2/271-16/190 (суддя Кордюк Г.Т.) в
позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
27.12.2004 р. (судді: Кравчук Н.М. - головуюча, Давид Л.Л.,
Гнатюк Г.М.) рішення господарського суду Львівської області від
30.09-12.10.2004 р. залишено без змін з тих же підстав.
Не погодившись з зазначеними рішенням місцевого суду та
постановою суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство "ТОР"
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 27.12.2004 р. та рішення господарського
суду Львівської області від 30.09-12.10.2004 р. скасувати повністю
і прийняти нове рішення.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те,
що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні
оскаржуваних судових рішень порушені норми матеріального та
процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими
судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
платниками збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти
підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх
об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації,
об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні
особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують
працю найманих працівників. Пунктом 1 статті 2 Закону України "Про
збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що
для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього
Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату
і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з"
статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого
статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Як визначено в п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і
сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду
України N 21-1 ( z0064-04 ) (z0064-04)
від 19.12.2003 р., відшкодуванню
підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій,
призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2
Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
.
Відповідно до п. 6.4. вказаної Інструкції ( z0064-04 ) (z0064-04)
розмір
сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами
доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях
про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку
пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих
положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
, які надсилаються підприємствам до 20-го
січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Управління
Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської
області на підставі п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і
сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду
України N 21-1 ( z0064-04 ) (z0064-04)
від 19.12.2003 р., направило
приватному підприємству "ТОР" розрахунок фактичних витрат на
виплату та доставку пенсії, призначеної г р. Шемелець М.В., з
січня по березень 2004 р. та з квітня по грудень 2004 р.
Згідно п. 6.8. вказаної Інструкції ( z0064-04 ) (z0064-04)
підприємства
щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в
повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку
пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.9. вказаної Інструкції ( z0064-04 ) (z0064-04)
не
сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на
виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому
пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та
штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Згідно зі ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський
суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути
підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки позивач суму витрат на виплату та доставку пільгових
пенсій за спірний період своєчасно не сплатив, то Управління
Пенсійного фонду України у Яворівському районі правомірно
направило вимогу N Ю-26 від 16.07.2004 р. про сплату недоїмки в
сумі 499,17 грн.
Зважаючи на наведене, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла висновку про правомірність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій до спірних правовідносин норм
чинного законодавства та відсутність будь-яких підстав, що судами
помилково застосовано матеріальне чи процесуальне право при
вирішенні даного спору.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "ТОР" залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду Львівської області від
30.09-12.10.2004 р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 27.12.2004 р. у справі N 2/271-16/190
залишити без змін.