ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2005 Справа N 377/12-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 08.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду
від 14.01.2005 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баггі"
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Баггі" звернулося до
господарського суду Київської області з позовом
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Броварської об'єднаноїдержавної податкової інспекції N 4137/23-5
від 31.03.2004 року, якими до позивача застосовано штрафні санкції
у розмірі 487270 грн. відповідно до пункту 1 статті 17 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в
сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Господарський суд Київської області рішенням від
01.11.2004 року позовні вимоги задовольнив, визнав недійсним
податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної
податкової інспекції N 4137/23-5 від 31.03.2004 року. Рішення
вмотивоване тим, що відпуск паливно-мастильних матеріалів зі
зберігання за бланками відпуску названого товару, після
попереднього розрахунку у готівковій або безготівковій формі за
договорами купівлі-продажу не підпадає під визначення
розрахункових операцій, визначених в статті 2 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,
громадського харчування і послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
і, відповідно, не
проводиться через реєстратор розрахункових операцій. Зважаючи на
відсутність у позивача обов'язку проведення операцій по відпуску
паливно-мастильних матеріалів через реєстратор розрахункових
операцій, застосування до нього штрафних санкцій на підставі
частини 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і
послуг" є необґрунтованим.
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
постановою від 14.01.2005 року рішення господарського суду
Київської області залишив без змін з тих самих підстав.
Броварська об'єднана державна податкова інспекція звернулась
з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить скасувати рішення господарського суду Київської області та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у даній справі, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог,
мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме
статей 3, 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і
послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Баггі" відзив на
касаційну скаргу не надісланий.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи, повноти їх встановлення в рішенні господарського суду
Київської області та постанові Київського міжобласного
апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню.
Господарськими судами попередніх інстанцій при розгляді
справи встановлено, що Броварською об'єднаною державною податковою
інспекцією була проведена перевірка господарської одиниці - АЗС,
яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Баггі", щодо
контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового
та безготівкового обігу, за результатами якої було складено акт
від 22.03.2004 року N 100000942305.
Перевіркою встановлено порушення вимог Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,
громадського харчування і послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
- не проведення
позивачем в період з 01.03.2004 року по 22.03.2004 року
розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та
невидачу розрахункового документу при реалізації нафтопродуктів по
талонах на загальну суму 97454 грн. На підставі акта перевірки
прийнято спірне податкове повідомлення-рішення N 4137/23-5 від
31.03.2004 року, яким відповідно до пункту 1 статті 17 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивачу
визначено фінансові санкції у розмірі 487270 грн.
Крім того, господарським судом встановлено, що позивач двічі
оскаржив оспорюване рішення. За результатами розгляду скарги були
залишені без задоволення, а оспорюване податкове
повідомлення-рішення N 4137/23-5 від 31.03.2004 року - без змін.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
реєстратори розрахункових
операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами
підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями,
відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, які здійснюють
операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі
(із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо)
при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками
та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції
купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти підприємницької
діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій
та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток,
платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні
послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,
зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки
(надання послуги) через зареєстровані у встановленому порядку та
переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових
операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що
підтверджують виконання розрахункових операцій або у випадках,
передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у
встановленому порядку розрахункових книжок; а також видавати
особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або
відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми
на повну суму проведеної операції.
Зазначений Закон ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не обмежує перелік засобів
проведення безготівкових операцій та в той же час не звільняє від
обов'язку проведення розрахункових операцій через реєстратор
розрахункових операцій.
Стаття 2 цього Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
містить визначення
терміну "розрахункова операція", а саме: "приймання від покупця
готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо
за місцем реалізації товарів". Місцем такої реалізації товару
(палива) була АЗС Товариство з обмеженою відповідальністю "Баггі".
Талони при здійсненні аналізованих операцій не можуть
використовуватися лише як акт приймання-передачі, оскільки право
власності на товар (паливо) може настати лише при передачі
пального. Факт переходу права власності від Товариства з обмеженою
відповідальністю "Баггі" до контрагентів підтверджується
поверненням талону продавцю.
Таким чином, придбання особами за безготівкові кошти талонів
на пальне не звільняє позивача від обов'язку проведення операцій
по відпуску товару за такими талонами через реєстратор
розрахункових операцій.
Також помилковими є висновки господарських судів попередніх
інстанцій щодо правомірності застосування податковим органом до
спірних правовідносин положень Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
в частині винесення
податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 7 статті 11
Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
органи державної податкової служби мають право
застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян
фінансові санкції в порядку та розмірах, встановлених законом.
Пунктом 2.6 Порядку направлення органами державної податкової
служби України податкових повідомлень платникам податків,
затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року N 253
( z0567-01 ) (z0567-01)
(у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 року
N 247 ( z0467-03 ) (z0467-03)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
11.06.2003 року за N 467/7788, визначено, що податкове
повідомлення-рішення - це рішення керівника податкового органу
(його заступника), зокрема, щодо обов'язку платника податків
сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій за
порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових
актів, що приймаються за результатами перевірок платника податків
(у тому числі камеральних).
При відсутності в чинному законодавстві встановлених вимог
щодо форми і змісту рішення органу державної податкової служби про
застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансових
санкцій, встановлених статтями 17-24 Закону України
від 01.06.2000 року N 1776-III ( 1776-14 ) (1776-14)
, прийняття цим органом
щодо таких фінансових санкцій податкового повідомлення-рішення та
направлення останнього суб'єкту підприємницької діяльності не
виходить за межі контролюючих повноважень вказаного органу.
Разом з тим, визначення податковим органом у податковому
повідомленні-рішенні суми застосованих фінансових санкцій сумою
податкового зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності не
відповідає положенням преамбули, пункту 1.2 статті 1 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
та статей 14, 15 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, аналіз яких дає підстави для висновку,
що податкове зобов'язання стосується сфери сплати встановлених
законами України податків, зборів (обов'язкових платежів).
Оскільки попередніми судовими інстанціями був встановлений
факт не проведення розрахункових операцій через реєстратор
розрахункових операцій, оспорюване податкове повідомлення-рішення
підлягає визнанню недійсним лише в частині визначення застосованої
до позивача фінансової санкції сумою його податкового
зобов'язання, а позов - задоволенню саме в цій частині.
З огляду на викладене касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню, ухвалені по справі судові акти - зміні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, пунктом 2 частини 1
статті 111-9, частини 1 статті 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової
інспекції задовольнити частково.
Рішення господарського суду Київської області від
01.11.2004 року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 14.01.2005 року у справі N 377/12-04
змінити.
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Броварської
об'єднаної державної податкової інспекції N 4137/23-5 від
31.03.2004 року в частині визначення штрафу у сумі 487270 грн. в
якості податкового зобов'язання Товариства з обмеженою
відповідальністю "Баггі".
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.