ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2005 Справа N 34/466а
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 22.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
31.03.2005
у справі N 34/466а
господарського суду Донецької області
за позовом ТОВ "Южмаш"
до Гірницької МДПІ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
17.11.2004 N 0002632320/0/21338/10/23-1
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.02.2005
у справі N 34/466а, залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 31.03.2005 у задоволенні
позову ТОВ "Южмаш" до Гірницької МДПІ про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.11.2004
N 0002632320/0/21338/10/23-1 про визначення суми податкового
зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 19 044 грн. та
застосування штрафної санкції у розмірі 9 522 грн., всього на
загальну суму 28 566 грн. та стягнення судових витрат у розмірі
1 583 грн. відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Южмаш" просить скасувати рішення
господарського суду Донецької області від 17.02.2005, постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2005 у
справі N 34/466а та прийняти нове рішення, яким задовольнити
позовні вимоги, посилаючись на порушення господарським судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а
саме: ч. 5 ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 14
Цивільного процесуального кодексу України ( 1501-06 ) (1501-06)
, п.п. 7.4.1,
7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" від 03.04.1997 N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(зі
змінами і доповненнями) та ст.ст. 33, 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України [...] від 13.07.2005 N 02-12.2/268 змінено склад колегії
суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого - судді
[...].
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на
участь свого представника у судовому засіданні касаційної
інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них
фактичних обставин правильність застосування господарським судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція виходить із обставин, встановлених у справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що Гірницькою МДПІ було проведено перевірку
правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу
податкового кредиту ТОВ "Южмаш" з питання взаємовідносин з ТОВ
"Крістіна ЛТД" за період: березень 2002 р., квітень 2002 р.,
травень 2002 р., червень 2002 р., за наслідками якої складено акт
перевірки від 15.11.2004 N 2739/23-1, яким встановлено порушення
позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у зв'язку з віднесенням позивачем
сум податку на додану вартість до податкового кредиту за березень
2002 р. - 4 000 грн., за квітень 2002 р. - 4 706 грн., за
травень - 2002 р. - 6 470 грн., червень 2002 р. - 3 598 грн. на
підставі податкових накладних ТОВ "Крістіна ЛТД" (установчі
документи якого та свідоцтво платника податку на додану вартість
були визнані недійсними з 26.12.2001 рішенням Деснянського
районного суду м. Києва від 24.02.2003 у справі N 2-1228/2003).
На підставі вказаного акту перевірки Гірницькою МДПІ було
прийнято податкове повідомлення-рішення 17.11.2004
N 0002632320/0/21338/10/23-1, яким позивачу визначено суму
податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у
розмірі 28 566 грн. (в т.ч. основний платіж - 19 044 грн., штрафні
санкції - 9 522 грн.).
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд апеляційної інстанції всебічно і повно дослідив
обставини справи і прийшов до правильного висновку щодо
відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено, що податковий кредит - це сума,
на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання
звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного
періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється
включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними
деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт
(послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування
коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено вимоги до змісту
податкової накладної, що надається покупцю платником податку -
продавцем.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом
ДПА України від 30.05.1997 N 165 ( z0233-97 ) (z0233-97)
, яким передбачено,
що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і
копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця
(пункт 6); усі складені примірники податкової накладної
підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати
продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого
платника податку - продавця (пункт 18).
Під час розгляду справи знайшов підтвердження факт визнання
недійсними статуту, установчого договору ТОВ "Крістіна ЛТД",
свідоцтва платника податку на додану вартість 26.12.2001 та
фінансово-господарських документів, виданих від імені ТОВ
"Крістіна ЛТД" і підписаних від імені Зінькевича В.С. за період з
26.12.2001 до набрання рішенням Деснянського районного суду
м. Києва від 24.02.2003 у справі N 2-1228/2003 законної сили.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2003
у справі N 2-1228/2003 встановлено, що на початку грудня 2001 р.
було відкрито розрахунковий рахунок в банківській установі, на час
відкриття якого директором ТОВ "Крістіна ЛТД" виступав громадянин
Зінькевич С.В., який не здійснював господарську діяльність, ніяких
документів від імені товариства не підписував, і вже 26.12.2001
звільнився з посади керівника та передав всі документи і печатку
громадянину С.К. Також в мотивувальній частині рішення зазначено,
що ТОВ "Крістіна ЛТД" здійснювало свою діяльність на підставі
неправдивих даних про директора, місця його знаходження та
проведення операцій на поточному рахунку, відкритому у банківській
установі. З грудня 2001 року права на частку корпоративних прав
ТОВ "Крістіна ЛТД", господарські, установчі документи і печатка
передані невстановленим особам, які використовували їх з метою,
завідомо суперечною інтересам держави і суспільства (в період
здійснення господарської діяльності ТОВ "Крістіна ЛТД" податки не
сплачувало, внаслідок завдало значні збитки державі), що стало
підставою для визнання недійсними з 26.12.2001 статуту,
установчого договору, свідоцтва платника податку на додану
вартість та фінансово-господарських документів, виданих від імені
ТОВ "Крістіна ЛТД" і підписаних від імені Зінькевича В.С.
З врахуванням зазначених обставин, господарські суди дійшли
правомірного висновку, що в господарських операціях з позивачем
від імені ТОВ "Крістіна ЛТД" на стороні продавця діяла особа, яка
не мала законних повноважень на здійснення цих операцій і
підписання документів податкової звітності.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено і
матеріалами справи підтверджено, що зазначене рішення Деснянського
районного суду м. Києва від 24.02.2003 у справі N 2-1228/2003 не
оскаржувалось та набрало законної сили 28.03.2003 (а.с. 89).
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення суду з цивільної справи, що
набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо
фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення
спору.
З огляду на викладене, з врахуванням встановленого
господарським судом факту визнання недійсними установчих
документів та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ
"Крістіна ЛТД" з 26.12.2001, постанова Донецького апеляційного
господарського суду від 31.03.2005 у справі N 34/466а відповідає
вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у
зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Южмаш" залишити без задоволення, а
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
31.03.2005 у справі N 34/466а - без змін.