ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2005 Справа N 20-11/147-9/370
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації
"Украгропромбуд"
на постанову від 31.01.2005 року Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі N 20-11/147-9/370
господарського суду міста Севастополя
за позовом ДП "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд"
до
1. Державної податкової інспекції у Нахімовському районі
м. Севастополя
2. Севастопольського центру професійної, медичної, трудової і
соціальної реабілітації інвалідів
3. Асоціації дитячого і юнацького туризму "Світ дитинства -
XXI вік"
В С Т А Н О В И В:
По справі оголошувалась перерва до 14.07.2005 року до
14-55 годин, після якої, у зв'язку із зміною складу колегії
суддів, касаційний перегляд по даній справі здійснено спочатку.
Рішенням Господарського суду м. Севастополя [...] від
04.11.2004 року, залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду [...] від 31.01.2005 року, по
справі N 20-11/147-9/370 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі та в доповненні до касаційної скарги ДП
"Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд" просить скасувати
ухвалені по справі судові акти і направити справу на новий
розгляд, посилаючись на неправильне застосування норм
матеріального права, а саме: пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 8.2.1
п. 8.2 ст. 8, п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі Закон-2181).
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Відповідач-2 не скористався процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
позивача, заперечення на касаційну скаргу представників
відповідачів-1, 3, перевіривши повноту встановлення обставин
справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення
вимог, передбачених пп. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону-2181
( 2181-14 ) (2181-14)
ДП "Агропромбуд" не була сплачена сума узгодженого
податкового зобов'язання.
Перша податкова вимога N 1/482 про наявність у ДП
"Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд" податкового боргу у
розмірі 60 016,14 грн. була направлена Державною податковою
інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя 30.07.2002
року (вихідний N 11326/24-0) і отримана заявником 19.08.2002 року.
Друга податкова вимога N 2/530 про наявність у ДП "Агропромбуд"
податкового боргу у розмірі 70 344,62 грн. направлена Державною
податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя
18.09.2002 року (вихідний N 11965/24-0) і отримана підприємством
24.09.2002 року.
14 листопада 2002 року податковим керуючим Державної
податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя у
присутності директора ДП "Агропромбуд" [...] та головного
бухгалтера [...] був здійснений опис 3-го поверху
адміністративного будинку, що знаходиться за адресою: місто
Севастополь, вул. Охотська, 8, та належить ДП "Агропромбуд", про
що складений акт опису активів N 24-016/353-2002. Зазначений акт
опису активів був отриманий і підписаний директором ДП
"Агропромбуд" 19 листопада 2002 року і у встановленому порядку
оскаржений не був.
Крім того, постановою правління Корпорації "Украгропромбуд",
що є органом управління Державного підприємства "Агропромбуд", від
27.05.2003 року N 22 дана згода на реалізацію вбудованого нежилого
приміщення третього поверху площею 260,2 кв. м адміністративного
будинку, що знаходиться за адресою: місто Севастополь,
вул. Охотська, 8, за ціною зазначеною відповідно до експертної
оцінки, проведеної МПП "УВитал", за погодженням з податковим
керуючим і направленням коштів від реалізації зазначених активів
на погашення суми податкового боргу.
14 листопада 2002 року Державне підприємство "Агропромбуд"
уклало договір із МПП "УВитал" на проведення грошової оцінки
вбудованого нежилого приміщення третього поверху площею
260,2 кв. м адміністративного будинку, розташованого за адресою:
місто Севастополь, вул. Охотська, 8.
29.10.2003 року відбувся цільовий аукціон із продажу
вбудованого нежилого приміщення третього поверху площею
260,2 кв. м адміністративного будинку, розташованого за адресою:
місто Севастополь, вул. Охотська, 8.
Відмовляючи в позові суди виходили із того, що правові
підстави для визнання недійсним цільового аукціону відсутні, отже,
відсутні і підстави для задоволення позовних вимог ДП
"Агропромбуд" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу
вбудованого нежилого приміщення третього поверху триповерхового
будинку, розташованого за адресою: місто Севастополь,
вул. Охотська, 8, площею 260,20 кв. м, що належить ДП
"Агропромбуд".
Колегія суддів вважає, що право позивача як володільця на
продане на цільовому аукціоні майно порушено з огляду на наступне.
Стаття 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлює
застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права
власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове
відчуження об'єктів права приватної власності може бути
застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на
підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови
попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація
майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках,
обсязі та порядку, встановлених законом.
В силу ч. 5 ст. 48 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
положення щодо захисту права власності поширюються також на особу,
яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного
господарського відання.
Оскільки матеріальні цінності визначаються активами платника
податків, що належать юридичній чи фізичній особі на праві
власності або повного господарського відання, тому вони підлягають
конституційному захисту як об'єкт права власності.
Крім того, в рішенні Конституційного суду України по справі
N 1-9/2005 ( v002p710-05 ) (v002p710-05)
від 24.03.2005 року у справі за
конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо
відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(конституційності) положень п. 1.17 статті 1, статті 8 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(справа про податкову заставу) зазначено, що сутність податкової
застави полягає в запровадженні на певний строк особливого порядку
розпорядження платником податків своїми активами.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що примусове
стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством
України процедура погашення податкової заборгованості платника
податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного
платника податків.
Активами платника податків згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону-2181
( 2181-14 ) (2181-14)
є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що
належать юридичній особі за правом власності або повного
господарського відання.
Статтею 3 вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що активи
платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок
погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин не
вбачається, що примусовий продаж належного на праві повного
господарського відання позивачу майна відбувся за рішенням суду
про звернення стягнення на його активи.
Оскільки визнанню недійсним підлягає не цільовий аукціон, а
протокол проведення цільового аукціону, суду слід з'ясувати чи
відповідає закону обраний позивачем матеріально-правовий спосіб
захисту.
В порушення приписів процесуального закону щодо повноти
встановлення обставин справи, суди першої та апеляційної інстанції
не дослідили обставин укладення спірних договорів купівлі-продажу;
не з'ясували чи входить реалізоване нежиле приміщення до складу
цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке
забезпечує ведення його основної діяльності, і в силу приписів
пп. "е" пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
не може
бути джерелом погашення податкового боргу.
Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим
порушенням ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та виключає можливість
висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування судом
норм матеріального права при вирішенні спору. У зв'язку з цим
постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд. Під час нового розгляду справи
суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій
постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного,
повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і
обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст. 111-9, ч. 1
ст. 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДП "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд"
від 25.02.2005 року N 36 на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 31.01.2005 року у справі
N 20-11/147-9/370 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Севастополя від
04.11.2004 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 31.01.2005 року у справі
N 20-11/147-9/370 - скасувати.
Справу N 20-11/147-9/370 направити до Господарського суду
міста Севастополя на новий розгляд.