ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2005 Справа N 23/90-04-3106
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Першиков Є.В.
судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
розглянувши касаційні скарги Багатопрофільного приватного
підприємства "Трімекс"
на постанову від 10.11.2004 р. Одеського апеляційного
господарського суду
у справі N 23/90-04-3106 господарського суду Одеської області
за позовом Багатопрофільного ПП "Трімекс"
до Ізраїльської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В судовому засіданні 31.03.2005 р. оголошувалася перерва до
07.04.2005 р.
За участю представників сторін:
позивача - Тимченко А.Б., за довіреністю
відповідача - Притула Г.Л., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Багатопрофільне ПП "Трімекс" звернулося з позовом та
уточненням до нього про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень від 06.02.2004 р. N 0000652301/2/1322 та від
20.04.2004 р. N 0000652301/3/5830, посилаючись на неправомірність
застосування штрафних санкцій по ПДВ у сумі 14350 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від
29.07.2004 р., яке залишене без змін постановою від 10.11.2004 р.
Одеського апеляційного господарського суду, в позові відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що податкова інспекція правомірно
застосувала штрафні санкції по ПДВ на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від
21.12.2001 р. N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Багатопрофільне ПП "Трімекс", не погоджуючись із прийнятими
судовими рішеннями, звернулося із касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову від 10.11.2004 р. Одеського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
Одеської області від 29.07.2004 р. у справі N 23/90-04-3106, і
прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному
обсязі.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, Ізмаїльська ОДПІ здійснила
комплексну планову документальну перевірку фінансово-господарської
діяльності Багатопрофільного ПП "Трімекс" з питань дотримання
вимог податкового та валютного законодавства за період діяльності
з 01.10.2002 р. по 01.07.2003 р., за результатами якої склала акт
N 0034 від 04.11.2003 р.
В ході перевірки встановлені порушення п. 4.1 ст. 4,
п.п. 7.7.1 п. 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
від 03.04.1997 р. N 168/97 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
із змінами та
доповненнями (далі - Закон N 168), які полягали в тому, що
підприємством невірно визначені податкові зобов'язання та
податковий кредит у лютому, травні, жовтні 2002 р. і у січні,
квітні 2003 р., у зв'язку з чим у цих періодах виникла недоплата
ПДВ у бюджет.
ПП "Трімекс" під час проведення документальної перевірки
подано 29.09.2003 р. уточнену декларацію по ПДВ за серпень 2003 р.
та донараховано недоплату по ПДВ у вищевказаних періодах, при
цьому, штраф у розмірі 5% не нараховано.
На підставі акту перевірки Ізмаїльська ОДПІ прийняла
податкове повідомлення-рішення від 06.11.2003 р. N 00006523010/0
про застосування штрафних санкцій у сумі 14994 грн. згідно
п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
за порушення
Закону N 168 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яке було оскаржено в адміністративному
порядку.
За результатами адміністративного оскарження ДПА в Одеській
області прийнято рішення від 23.01.2004 р. N 1006/25-0007, яким
вищевказане податкове повідомлення-рішення частково скасовано на
суму 644 грн.
На підставі цього рішення Ізмаїльська ОДПІ прийняла податкове
повідомлення-рішення від 06.02.2004 р. N 0000652301/2/1322, яким
визначила податкове зобов'язання в сумі 14350 грн., що складають
штрафні санкції по ПДВ. Це податкове повідомлення-рішення залишено
без змін рішенням ДПА України від 09.04.2004 р. N 2714/6/25-1115.
На підставі зазначеного рішення Ізмаїльська ОДПІ надіслала
позивачу податкове повідомлення-рішення від 20.04.2004 р.
N 0000652301/3/5830, яким довела нові граничні терміні для сплати
податкового зобов'язання.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що порядок
застосування штрафних санкцій за порушення податкового
законодавства визначено статтею 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
та
"Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних
санкцій органами державної податкової служби" затв. Наказом
Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 р. N 110
( z0268-01 ) (z0268-01)
і зареєстрованої в Мінюсті України від 23.03.2001 р.
N 268/5459 із змінами та доповненнями (далі - Інструкція).
Згідно п.п. 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 та підпункту 6.1.3
пункту 6 Інструкції ( z0268-01 ) (z0268-01)
у разі коли за даними
документальної перевірки результати свідчать про заниження
платником податку його податкових зобов'язань та контролюючий
орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання, такий
платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми
недоплати за кожен з податкових періодів, але не більше 50% від
такої суми та не менше 170 грн. Якщо за результатами перевірки
виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то штрафні
санкції застосовуються за кожен з таких податкових періодів.
Підпунктом 6.1.10 пункту 6 Інструкції ( z0268-01 ) (z0268-01)
визначено,
що штрафні санкції застосовуються незалежно від стану розрахунків
платника податків з бюджетами, існування податкового боргу чи
переплати платника податків.
Згідно з п. 17.2 Закону України N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків, який до початку його перевірки контролюючим
органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання
повинен:
1) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої
недоплати та штраф у розмірі 5% від такої суми до подання
уточнюючого розрахунку;
2) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з
цього податку, що подається за наступний податковий період,
збільшений на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з
відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з
цього податку.
Згідно ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ПП "Трімекс"
не були виконані вищезазначені вимоги п. 17.2 Закону України
N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
. Уточнена декларація здана 29.09.2003 р., тобто
під час перевірки, яку розпочато 24.09.2003 р., та сума недоплати,
що виникла у підприємства по ПДВ, не була збільшена на суму
штрафу 5% від суми недоплати у вказаних податкових періодах.
Згідно розписки N 346, оригінал якої було надано Ізмаїльською ОДПІ
в судове засідання, директор ПП "Трімекс" одержав повідомлення про
проведення перевірки 01.09.2003 р. (а.с. 120). Цей факт скаржником
не заперечується. 24.09.2003 р. була розпочата документальна
перевірка, про що зроблено запис в журналі реєстрації перевірок
24.09.2003 р. під N 1 і в акті перевірки. Позивач не надав жодного
доказу в підтвердження того, що перевірка почалася 01.10.2003 р.
Виходячи із встановлених по справі обставин, колегія суддів
вважає, що Ізмаїльською ОДПІ правомірно донараховані податкові
зобов'язання по ПДВ за окремі податкові періоди, оскільки уточнена
податкова декларація всупереч вимогам п. 17.2 Закону України
N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, була подана лише під час проведення
перевірки.
Заперечення ПП "Трімекс" стосовного того, що перевірка
закінчилася 04.11.2003 р., а повноваження перевіряючих, згідно
виданих їм посвідчень, значно раніше, судова колегія не приймає до
уваги, оскільки, як встановлено судами, термін дії посвідчення
N 2468, виданого старшому ревізору-інспектору Проценко Л.Ф. був
продовжений до 04.11.2003 р., про що зроблений відповідний запис
на цьому посвідченні (а.с. 120).
Твердження позивача щодо несвоєчасності надіслання податковою
службою податкових повідомлень-рішень суди обґрунтовано не
прийняли до уваги, пославшись на ст. 5 Закону N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
,
якою встановлений термін для розгляду скарг, поданих в
адміністративному порядку, а не для надіслання податкових
повідомлень-рішень. Рішення про результати розгляду скарг
приймалися податковими органами у строки визначені ст. 5 названого
закону.
З урахуванням викладеного, касаційна інстанція зазначає, що
постанова апеляційного суду прийнята у відповідності до чинного
законодавства, а тому підстави для її зміни або скасування
відсутні.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Багатопрофільного приватного підприємства
"Трімекс" залишити без задоволення.
Постанову від 10.11.2004 р. Одеського апеляційного
господарського суду у справі N 23/90-04-3106 господарського суду
Одеської області залишити без змін.