ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2005 Справа N 4-29/26-04-889
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 15.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого
акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія
"Автомобільні дороги України"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
29.03.05
у справі N 4-29/26-04-889
господарського суду Одеської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Котовських
електричних мереж
до Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого
акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія
"Автомобільні дороги України"
про стягнення 31 447,02 грн.
В С Т А Н О В И В:
ВАТ ЕК "Одесаобленсрго" в особі Котовських електричних мереж
звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення
і ДП "Одеський облавтодор" заборгованості у розмірі
31 447,02 грн., яка виникла внаслідок перевищення договірної
величини споживання електроенергії.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.01.05
(ухвалою суду від 10.02.05, дата прийняття рішення виправлена з
21.01. на 28.01.05), залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду [...] позов задоволено: стягнуто
з ДП "Одеський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"
на користь позивача - 31019,14 грн. та судові витрати: 310,19 грн.
державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ. Судові акти мотивовано
тим, що відповідачем був фактично перевищений ліміт споживання
електричної електроенергії, а тому, відповідно до Закону України
"Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, відповідач повинен сплатити
п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та скоригованої
договірної величини до рівня фактично оплаченої.
Не погоджуючись зі згаданими судовими актами, відповідач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного
господарського суду України від 29.03.05, рішення господарського
суду Одеської області від 28.01.05, та припинити провадження у
справі. Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що позивач в
односторонньому порядку змінив умови договору, та на те, що в
даному випадку відповідач повинен був би сплатити пеню, а не
п'ятикратну вартість спожитої електроенергії.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами було встановлено, що 20.03.03 сторони уклали договір
N Св/062 на постачання електроенергії, за умовами якого, позивач
(постачальник) зобов'язався постачати електроенергію відповідачу
(споживачу), а відповідач - своєчасно за неї розраховуватись.
Пункт 5 договору передбачає, що договірні величини доводяться
постачальником електроенергії до відома споживача письмовим
повідомленням, що є невід'ємною частиною цього договору, або
додатком "Відомість про обсяги постачання електроенергії
споживачу". Сторони домовились про обсяги постачання
електроенергії, які виклали письмово у відомостях "Про постачання
електроенергії та потужності на 2003 рік". Даний додаток є
невід'ємною частиною договору і додаткових письмових повідомлень
не потребує.
Пунктом 5.2 договору передбачено і те, що за підсумками
розрахункового періоду договірна величина споживання
електроенергії коригується Постачальником до рівня фактично
оплаченого за цей період обсягу. У разі споживання понад договірну
величину, рівень відкоригованої договірної величини споживання
електроенергії письмово доводиться до відома Споживача. При цьому,
коригування може бути проведено як в сторону збільшення, так і в
сторону зменшення, в залежності від рівня відкоригованої
договірної величини. Додатком до договору сторони обумовили, що
споживач 27/28 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює
платіж на наступний розрахунковий період у сумі 100% заявленого
(очікуваною) обсягу споживання електроенергії. Таким чином,
сторони обумовили здійснення 100% попередньої оплати (передоплати)
за очікуване постачання електроенергії.
Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що у разі перевищення
договірної величини споживання електроенергії та потужності,
визначених розділом 5 договору, Споживач сплачує Постачальнику
п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та скоригованої
договірної величини до рівня фактично оплаченої. Аналогічні
положення містяться в статті 26 Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та п. 11 Порядку постачання
електричної енергії споживачам, затвердженої постановою Кабінету
Міністрів України N 475 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
від 09.04.02.
У липні 2003 р. обсяг постачання електроенергії споживачу
доведено 23650 кВт/год. Однак, відповідач, як обумовлено
договором, не уточнив розмір споживання електроенергії на
наступний місяць, і не вніс за неї 100% передплату, тому, йому
було скориговано граничну величину споживання електроенергії до
3151 кВт/год. Відповідач спожив, згідно звітам, 40340 кВт/год, що
на 37189 кВт/год більше, ніж визначено. Крім того, перевищивши
договірну величину, чим вже порушив вимоги закону і умови
договору, не сплатив своєчасно по виставленому йому рахунку за
спожиту ним електроенергію.
За таких обставин, з врахуванням приписів в статті 26 Закону
України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та п. 11 Порядку
постачання електричної енергії споживачам, затвердженої постановою
Кабінету Міністрів України N 475 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
від 09.04.02.,
колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що
господарськими судами попередніх інстанцій був зроблений вірний
висновок про необхідність задоволення позову. Однак, враховуючи
ст. 216, 217 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, беручи до
уваги значний розмір штрафних санкцій, який є предметом позову,
керуючись статтею 233 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд дійшов висновку про
необхідність зменшення суми штрафних санкцій до 10000,00 грн. Тому
судові акти в цій частині підлягають зміні, а в іншій частині -
залишенню без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, пунктом 5
частини 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Одеський
облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна
акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" N 15-1/1144 від
28.04.05 задовольнити частково. Постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 29.03.05 та рішення господарського суду
Одеської області від 28.01.05 у справі N 4-29/26-04-884 в частині
стягнення заборгованості за перевищення договірних величин
електроспоживання змінити, зменшивши розмір цієї заборгованості до
10000,00 грн.; в іншій частині постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 29.03.05 та рішення господарського суду
Одеської області від 28.01.05 у справі N 4-29/26-04-884 залишити
без змін.
Пункт другий ухвали Вищого господарського суду України від
08.06.05 скасувати. Зобов'язати господарський суд Одеської області
видати відповідний наказ.