ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2005 Справа N А-41/173-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Першиков Є.В.
судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної
податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у
м. Харкові
на постанову від 06.12.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду
у справі N А-41/173-04 господарського суду Харківської
області
за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк
"ПриватБанк" в особі філії "Харківського головного регіонального
управління ЗАТ КБ "ПриватБанк"
до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача - Дорош Г.О., за довіреністю
відповідача - не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Позивач подав позов, в якому просив визнати недійсним
податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з
великими платниками податків м. Харкова N 0000060826/34-6/0 від
31.03.03 р.
В процесі розгляду справи позивач подав уточнення позовних
вимог з проханням визнати недійсним податкове повідомлення-рішення
Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків
м. Харкова N 0000060826/34-6/2 від 28.07.2003 р. про нарахування
збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі
1446,35 грн., у тому числі: суму податку - 510,90 грн., фінансові
санкції - 935,45 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від
26.10.2004 р. в позові відмовлено. Судове рішення обґрунтоване
висновком про те, що постанова Кабінету Міністрів України N 303
( 303-99-п ) (303-99-п)
від 1 березня 1999 року "Про затвердження Порядку
встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього
природного середовища і стягнення цього збору" прийнята на
підставі статті 44 Закону України "Про охорону навколишнього
природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
, якою запроваджено цей збір, і
доручено КМУ встановити його нормативи і порядок стягнення;
суб'єкти сплати визначені Інструкцією про порядок обчислення та
сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища;
вказаний збір відповідно до Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
включений до переліку обов'язкових
загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів)
(далі - податки і збори); пунктом другим постанови Верховної Ради
України від 24 грудня 1998 року N 363-XIV ( 363-14 ) (363-14)
"Про
застосування нормативно-правових актів з питань оподаткування в
Україні" встановлено, що справляння зборів за забруднення
навколишнього природного середовища здійснюється в порядку,
встановленому КМУ.
Постановою від 06.12.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду скасовано рішення господарського суду
Харківської області від 26.10.2004 року по справі N А-41/173-04.
Позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків м.
Харкова N 0000060826/34-6/2 від 28.07.2003 р. з посиланням на те,
що Законодавством України про оподаткування не встановлено об'єкт
збору за забруднення навколишнього природного середовища, ставки
збору та механізм його справляння, а Законом України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
передбачено, що ставки, об'єкт
оподаткування, механізм сплати податків і зборів не можуть
встановлюватися іншими законами України, крім законів про
оподаткування; згідно п. 4.4.1 Закону України N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкова
декларація подається за базовий (звітний) період, який може бути
визначений виключно Законом України з питань оподаткування, але
Законами України не визначені податкові періоди для збору за
забруднення навколишнього природного середовища.
Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від
06.12.2004 р. Харківського апеляційного господарського суду, а
рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2004 р.
у справі N А-41/173-04 залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками
спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків
м. Харкова (надалі - відповідач) була проведена перевірка
дотримання вимог податкового та валютного законодавства філією
"Харківське головне регіональне управління ЗАТ КБ "Приватбанк"
(надалі - позивач) за період з 01.10.00 р. по 31.12.01 р. За
результатами перевірки було складено акт N 94/34-6 від
28.03.03 р., на підставі якого відповідачем винесено податкове
повідомлення-рішення N 0000060826/34-6/0 від 31.03.2003 р. про
нарахування збору за забруднення навколишнього природного
середовища в сумі 1446,35 грн., у тому числі: суму податку -
510,90 грн., фінансові санкції - 935,45 грн.
Підставою для прийняття відповідачем податкового
повідомлення-рішення N 0000060826/34-6/0 від 31.03.2003 р. є
ненадання позивачем Розрахунку збору за забруднення навколишнього
природного середовища за терміном 15.01.2001 р. - за 4-й квартал,
за 2001 р. несплата до бюджету збору за забруднення навколишнього
природного середовища за 4-й квартал 2000 р. та за 2001 р.
Відповідачем 28.07.2003 р. з урахуванням змін згідно з
рішенням ДПА у Харківській області N 3188/7/25-010 від
01.07.2003 р. було винесене податкове повідомлення-рішення
N 0000060826/34-6/2 про нарахування збору за забруднення
навколишнього природного середовища в сумі 1446,35 грн., в тому
числі: сума податку - 510,9 грн., фінансові санкції 935,45 грн.
(з них - 680 грн. - за неподання розрахунку збору у встановлені
строки, 225,45 грн. - за затримку сплати), яке і є предметом
спору.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно
до частини першої статті 2 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
під податком і збором (обов'язковим
платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід
розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або
державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на
умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Збір за забруднення навколишнього природного середовища
запроваджений Законом про охорону природного середовища.
На виконання вимоги частини сьомої статті 1 Закону України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, згідно з якою будь-які
податки і збори, які запроваджуються законами України, мають бути
включені до цього Закону, зазначений збір включено до Закону про
оподаткування (пункт 14 частини першої статті 14 Закону).
Відповідно до статті 44 Закону України "Про охорону
навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
збір за
забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на
основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих
речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.
Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за
забруднення навколишнього природного середовища визначається
Кабінетом Міністрів України.
Наведені положення названого Закону узгоджуються з нормою
пункту другого постанови Верховної Ради України від 24 грудня
1998 року N 363-XIV ( 363-14 ) (363-14)
"Про застосування
нормативно-правових актів з питань оподаткування в Україні",
згідно з якою справляння зборів за забруднення навколишнього
природного середовища здійснюється в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України відповідно до законів України.
На виконання зазначених законодавчих актів нормативи збору і
порядок його сплати встановлені постановою Кабінету Міністрів
України N 303 ( 303-99-п ) (303-99-п)
від 1 березня 1999 року "Про
затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення
навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" та
Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення
навколишнього природного середовища, які є обов'язковими до
виконання.
Отже, оскаржена постанова апеляційного господарського суду
підлягає скасуванню, оскільки не відповідає нормам матеріального
права, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського
суду підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
задовольнити.
Постанову від 06.12.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду у справі N А-41/173-04 скасувати.
Рішення господарського суду Харківської області від
26.10.2004 р. у справі N А-41/173-04 залишити без змін.