5/175-3/21 Спір про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення на підставі невірного застосування відповідачем п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - Матеріали постанови 01/1507

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові N 0000462630/0/18644 від 10.12.2002 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 2008562,29 грн. та застосування до ВАТ "Львівгаз" штрафних санкцій згідно п.п. 17.1.3 п. 1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14) в розмірі 504044,61 грн.

Постановою від 27.12.2004 Львівського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Львівської області від 04-06.03.2003 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ у м. Львові звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, мотивуючи тим, що вони прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, п. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР) .

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові N 0000462630/0/18644 від 10.12.2004, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2014989,14 грн. та штрафні санкції в розмірі 504044,61 грн.

Господарським судом встановлено, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" при визначенні стану розрахунків з ВАТ "Львівгаз" за природний газ, поставлений у травні 2001 року для промисловості і компобуту помилково за його оплату зарахував кошти, які ВАТ "Львівгаз" були перераховані за природний газ іншим споживачем - населенням. Тому у ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" станом на 31.05.2001 року виникла кредиторська заборгованість перед ВАТ "Львівгаз" за розрахунками зі сплати вартості природного газу, поставленого промисловості і компобуту, що в свою чергу стало підставою відповідно до вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР) надання для ВАТ "Львівгаз" податкової накладної N 970 від 31.05.2001 року за першою подією, зокрема - "попередня оплата за газ".

Оплата природного газу промисловістю і компобутом була проведена в липні 2001 року, а тому відповідно до вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР) господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про правомірне віднесення позивачем до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 44128 грн. 61 коп. в липні місяці 2001 року на підставі податкової накладної N 970 від 31.05.2001 року.

Дана податкова накладна відповідає вимогам п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вищевказаного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР) і віднесення суми податку на додану вартість по ній відповідає вимогам п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Господарським судом також встановлено, що податкові накладні відповідають вимогам п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР) , тому відповідно до вимог п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту в листопаді 2001 року суму 12633,33 грн., в грудні 2001 року суми 1498687,52 грн. та 166666,67 грн. Вказана у накладних сума податку на додану вартість віднесена до податкового зобов'язання контрагентом позивача - ДК "Торговий дім "Газ України", що підтверджується листом останнього від 01.11.2002 року за N 31/18-6214, де зазначається, що податкові накладні N 1999, N 515 і N 6089 з сумами ПДВ відповідно 1498687 грн. 52, 12633 грн. 33 коп., 16666 грн. 67 коп. відображені ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в книзі продажу товарів, а вказана в них сума ПДВ включена до податкових зобов'язань та врахована при розрахунках з бюджетом з ПДВ у відповідних періодах.

Вказані обставини відповідачем не спростовані, доказів, які б спростували твердження позивача, ним не представлено.

Відповідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Позивачем підтверджено належним чином, віднесення до податкового кредиту суми 217781,17 грн. в жовтні 2001 р., на підставі податкової накладної N 1624 від 28.02.2000, виданої ДК ТД "Газ України" НАК "Нафтогаз України, в якій відображено податковий кредит в сумі 339868,44 грн.

Позивачем відображено податковий кредит в сумі 217781,17 грн., тобто сума менша ніж зазначена у вказаній податковій накладній, з огляду на те, що частково за операцією купівлі газу в грудні 2000 року, яка відображена в цій податковій накладній за методом першої події - поставки газу, податковий кредит був відшкодований в попередніх періодах.

Підпункт 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР) визначає дату виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) і не визначає порядку віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" ( 714-14 ) (714-14) встановлено, що до 01 січня 2001 року платники податку, які продають вугілля та вугільні брикети, електричну та теплову енергію, газ надають послуги з водопостачання

( каналізації)

( каналізації), технічного обслуговування ліфтів та систем протипожежної безпеки в житловому фонді, а також надають послуги фізичним особам, не зареєстрованим платниками цього податку, за користування якими цими особами сплачується квартирна плата, плата за користування телефоном, телевізійними і радіомережами та системами охорони житла, застосовують спосіб податкового обліку за яким датою виникнення податкових зобов'язань з продажу зазначених товарів (послуг)

Згідно п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР) визначено "Тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості, визначають базу оподаткування операцій з продажу таких товарів (послуг) за касовим способом.

Господарський суд, дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача щодо заниження позивачем зобов'язань з податку на додану вартість на суму 23037,18 грн. від коштів, що надійшли у 2000-2002 роках в оплату вартості наданих ЛМКП "Залізничнетеплоенерго" послуг з транспортування у січні 2000 року природного газу в сумі 138223,03 грн.

Правомірність визначення позивачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 45627,86 грн. за лютий 2001 року по газифікації з ЛМКП "Львівтеплоенерго" за угодами NN 2866, 2868, 2972, 258 підтверджується також висновком судово-бухгалтерської експертизи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В: