ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 06.04.2005                                          Справа N 3/89
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 16.06.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого - судді Кривди Д.С. - (доповідача у справі),
     суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДПІ у м. Полтаві
     на постанову  Харківського  апеляційного  господарського суду
від 07.09.2004
     у справі N 3/88 господарського суду Полтавської області
     за позовом ПП Г.В.І.
     до ДПІ у м. Полтаві
     про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
     за участю представників сторін від:
     позивача Жуков А.М. - за довіреністю від 04.04.2005 N 1500
     відповідача не з'явились
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського    суду   Полтавської   області   від
13.07.2004  (суддя  Бунякіна  Г.І.)  позов   задоволено;   визнано
недійсними податкові    повідомлення-рішення    N    0004541703/0,
N 0004531703/0  та  N  0004521703/0  від  21.11.2003;  стягнуто  з
відповідача   на   користь  позивача  85  грн.  витрат  по  сплаті
державного  мита  та  118  грн.  витрат  на  інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
 
     Рішення мотивовано відсутністю порушень, за які позивачу було
нараховано     фінансові     санкції     спірними      податковими
повідомленнями-рішеннями.
 
     Постановою від     07.09.2004     Харківський     апеляційний
господарський суд  (колегія  суддів  у  складі:  Олійника  В.Ф.  -
головуючого, Гончар Т.В., Істоміна О.А.) рішення залишив без змін,
погодившись з висновками суду першої інстанції.
 
     В касаційній скарзі та доповненні до касаційної скарги ДПІ  у
м.  Полтаві, просить скасувати постанову Харківського апеляційного
господарського суду,  посилаючись на порушення норм  матеріального
та процесуального права, та у позові відмовити.
 
     Позивач у  відзиві  на  касаційну  скаргу  просить  постанову
залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
 
     Колегія суддів,  перевіривши   наявні   матеріали   (фактичні
обставини)  справи  на  предмет  правильності  застосування  судом
апеляційної інстанції норм матеріального і  процесуального  права,
заслухавши  пояснення присутніх в судовому засіданні представників
позивача,  дійшла висновку,  що касаційна  скарга  задоволенню  не
підлягає з наступних підстав.
 
     Відповідно до     вимог     статті    111-7    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна  інстанція
виходить з встановлених у даній справі обставин.
 
     Господарськими судами   першої   та   апеляційної   інстанцій
встановлено,  що ДПІ у м.  Полтаві було прийнято спірні  податкові
повідомлення-рішення  від  21.11.2003  р.,  кожним з яких позивачу
визначено податкове зобов'язання у  вигляді  штрафної  санкції  за
порушення законодавства про патентування у розмірі 700 грн.
 
     Підставою для      прийняття      оспорюваних      податкових
повідомлень-рішень стали акти ДПІ у м. Полтаві перевірок позивача,
якими встановлено порушення ст. 5 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
        ,  а саме:  в
орендованому приміщенні  ВАТ "Полтаваавтотранс" по вул.  <...>,  у
підземному переході по вул. <...> Полтави та у підземному переході
на   перехресті   вулиць  <...>,  що  розташовані  у  м.  Полтаві,
функціонування  гральних  автоматів  з  дитячими   іграшками,   що
належать позивачу, без придбання торгового патенту.
 
     Відповідно до  ст.  5 Закону України "Про патентування деяких
видів  підприємницької  діяльності"  ( 98/96-ВР  ) (98/96-ВР)
           патентуванню
підлягають  операції  з  надання послуг у сфері грального бізнесу,
які здійснюються  суб'єктами  підприємницької  діяльності  або  їх
структурними (відокремленими) підрозділами.
 
     Під гральним  бізнесом  в  цьому  Законі  ( 98/96-ВР  ) (98/96-ВР)
         слід
розуміти  діяльність,  пов'язану  з  влаштуванням  казино,   інших
гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим
виграшем,  проведенням лотерей (крім державних)  та  розиграшів  з
видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.
 
     Відповідно до  технічних умов N ТУ У29.2-2405010394-001-2003,
зареєстрованих  Полтавським  державним   центром   стандартизації,
метрології  та  сертифікації  від 26.05.2003 N 096/002626,  об'єкт
перевірки є автоматом для торгівлі іграшками з елементами гри.
 
     При цьому судами встановлено,  що з огляду на ТУ,  за  своїми
якісними  характеристиками  дані  автомати є новим видом торгового
обладнання в Україні.  За допомогою  автомата  проводиться  продаж
м'якої   іграшки   з  застосуванням  спецефектів  та  електронного
обладнання.  Основною відмінністю даного  автомата  від  зовнішньо
подібних   гральних   автоматів   є  відсутність  поняття  виграшу
грошового  або  майнового.  Відповідно  діючих  правил,  приватним
підприємцем  Г.В.І.  доведена  до  покупця  інформація  про продаж
товару шляхом розміщення на гральному автоматі відомостей про дії,
які  необхідно  робити  покупцю  для  отримання  товару  і про всі
істотні  умови,  притаманні  договору   купівлі-продажу   (предмет
договору, ціна, порядок розрахунків).
 
     З огляду   на   недоведеність   факту   здійснення  позивачем
діяльності у сфері грального бізнесу,  колегія суддів погоджується
з висновками апеляційного суду про неправомірність застосування до
позивача штрафних санкцій.
 
     Окрім того,  штрафні санкції нараховані відповідно до  Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР  ) (98/96-ВР)
          не  можуть  бути   визначені   сумою   податкового
зобов'язання  в  порядку  визначеному Законом України "Про порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
     Зважаючи на  викладене,  підстав  для  задоволення касаційної
скарги та скасування прийнятої у справі постанови не вбачається.
 
     Враховуючи викладене,  керуючись ст.ст.  108,  111-5,  111-7,
п. 1  ч.  1 ст.  111-9,  ст.  111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський суд  України,  -
П О С Т А Н О В И В:
 
     Постанову Харківського  апеляційного  господарського суду від
07.09.2004 у справі N 3/89 залишити без змін,  а касаційну  скаргу
без задоволення.