ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2005 Справа N 6/326-04-8519
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі: <...>, розглянувши
у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу управління
пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
13.12.2004 р. у справі N 6/326-04-8519 господарського суду
Одеської області за позовом суб'єкта підприємницької діяльності
С.В.Д. до: 1. Управління пенсійного фонду України в Приморському
районі м. Одеси, 2. Акціонерного банку "Південний", про
зобов'язання не перешкоджати здійсненню підприємницької
діяльності, за участю представників від: Позивача - не з'явилися,
були належно повідомлені; Відповідача-1 - не з'явилися, були
належно повідомлені; Відповідача2 - не з'явилися, були належно
повідомлені, В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від
18.11.2004 р. у справі N 6/326-04-8519 (суддя <...>) задоволено
позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи С.В.Д. до управління Пенсійного фонду України в Приморському
районі м. Одеси та Акціонерного банку "Південний" про зобов'язання
не перешкоджати здійсненню операцій з купівлі-продажу валют без
сплати збору, передбаченого Законом України "Про збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
.
Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції виходив
з того, що позивач, як суб'єкт малого підприємництва, що сплачує
єдиний податок та займається безпосередньо видами діяльності, які
занесені до свідоцтва про сплату єдиного податку, не повинен
сплачувати збір з окремих видів господарських операцій,
запроваджений Законом України "Про збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
, зокрема збір з операцій
купівлі-продажу валюти.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
13.12.2004 р. у справі N 6/326-04-8519 (колегія суддів у складі:
<...>) рішення господарського суду Одеської області залишено без
змін. Постанова апеляційного господарського суду мотивована
посиланнями на ті ж обставини справи та норми права, що і рішення
господарського суду першої інстанції.
Не погоджуючись із прийнятими судовими актами по справі
управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі
м. Одеси подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду
України. У своїй касаційній скарзі заявник просить скасувати
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
13.12.2004 р. та рішення господарського суду Одеської області від
18.11.2004 р. у справі N 6/326-04-8519 та прийняти нове рішення по
справі.
Обґрунтовуючи касаційні вимоги, скаржник вказує на порушення
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального права при ухваленні судових актів по справі.
Зокрема, заявник зазначає, що об'єкт оподаткування, коло платників
збору, ставки і порядок справляння збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування врегульовані Законом України "Про збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
.
Посилання суду на Указ Президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, на думку скаржника, не є підставою для
незастосування положень, передбачених Законом України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
та Законом України "Про збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки питання щодо
об'єкту збору і ставок його справляння врегульовані саме цими
законами. Крім того, скаржник у своїй касаційній скарзі вказує на
те, що при колізії положень закону та підзаконного нормативного
акту застосовуються положення закону, як такого, що має вищу
юридичну силу.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав:
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що 02.11.2004 р. виконавчим комітетом Одеської
міської ради позивача зареєстровано як суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичну особу (свідоцтво про державну реєстрацію
N 25560000000003562).
05.11.2004 р. у ДПІ в Приморському районі міста Одеси
позивачем отримано свідоцтво платника єдиного податку, пунктом 3
якого визначені види діяльності позивача, а саме: оптова торгівля
та посередницькі послуги.
04.11.2004 р. позивач відкрив рахунок в Акціонерному банку
"Південний".
09.11.2004 р. позивача акредитовано як суб'єкта
зовнішньоекономічної діяльності на Чорноморській регіональній
митниці, про що було видано картку обліку та акредитації суб'єкта
ЗЕД N 50005/10/04/00603.
08.11.2004 р. між позивачем та компанією "SARGO LLC" (США)
було укладено контракт N 18/1104, згідно з яким компанія
зобов'язалася поставити на адресу позивача різноманітний товар,
тобто позивач займався оптовою торговою діяльністю, згідно
свідоцтва про сплату єдиного податку.
09.11.2004 р. між позивачем, компанією "SARGO LLC" (США) та
ПП "Причілокуспіх" (Україна) укладено договір поруки б/н від
09.11.2004 р., згідно якому позивач (поручитель) зобов'язався
відповідати перед компанією "SARGO LLC" (постачальник) за
виконання ПП "Причілокуспіх" (покупець) своїх зобов'язань за
контрактом N 18/1104 від 08.11.2004 р., укладеного між
постачальником "SARGO LLC" та покупцем ПП "Причілокуспіх". Судами
встановлено, що даний договір поруки відноситься до посередницьких
послуг, що теж являються одним з видів діяльності позивача, як
вбачається зі свідоцтва про сплату єдиного податку.
Крім того, судами встановлено, що для оплати товару, який
надходив за вказаним контрактом N 18/1104 від 08.11.2004 р.
позивачем здійснювалися операції з придбання та продажу іноземної
валюти.
Відповідно до пп. 17 ст. 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування належить до загальнодержавних податків та зборів,
ставки та механізм справляння яких не можуть встановлюватися або
змінюватися іншими законами України, крім законів про
оподаткування.
Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються Законом
України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"
( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
.
Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
встановлено перелік осіб, що є
платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Зокрема, відповідно до пунктів 1, 3 статті 1 вказаного Закону,
платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є
суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності,
їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та
організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також
фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які
використовують працю найманих працівників; фізичні особи -
суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю
найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні
нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької
діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням
доходу.
Крім того, пунктом 5 статті 1 Закону України "Про збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування є юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з
купівлі-продажу валют. Відповідно до п. 4 ст. 2 зазначеного Закону
об'єктом оподаткування для платників збору, передбачених п. 5
ст. 1 Закону є сума операцій з купівлі-продажу валют. Ставка збору
на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 1,5% від
суми операції з купівлі-продажу валют.
Аналізуючи наведені вище норми Закону України "Про
обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
, можна
зробити висновок, що обов'язковість сплати збору на
загальнообов'язкове пенсійне страхування з операції
купівлі-продажу валют не пов'язується із статусом платника податку
як суб'єкта підприємницької діяльності.
Одночасно, колегія Вищого господарського суду не погоджується
із висновком господарського суду апеляційної інстанції про те, що
суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи не є
платниками збору з операцій купівлі-продажу валют відповідно до
п. 5 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
, оскільки у вказаній нормі
поняття фізичної особи вживається в широкому розумінні і включає в
себе поняття фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає за необхідне зазначити, що стаття 6 Указу Президента
України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
встановлює пільги,
зокрема, звільнення від сплати збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування суб'єкта малого підприємництва тільки в сфері
його підприємницької діяльності. Визначення поняття
"підприємницька діяльність" дається у статті 42 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
. За змістом цієї норми права,
підприємницька діяльність - це безпосередня самостійна
систематична, на власний ризик діяльність по виробництву
продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання
прибутку.
Операції, пов'язані з купівлею та продажем валют, не входять
до сфери безпосередньої підприємницької діяльності суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи С.В.Д. Таким чином,
вказані операції не підпадають під правовідносини, що регулюються
Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, а
є об'єктом регулювання іншого правового акту - Закону України "Про
збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
.
Названий же Закон ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
не встановлює такої пільги,
як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування з операцій купівлі-продажу валют для суб'єктів
підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему
оподаткування.
Крім того, є юридично неспроможним і висновок господарських
судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Указ Президента
України ( 727/98 ) (727/98)
має пріоритетне значення стосовно Закону
України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"
( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
, оскільки він суперечить конституційному принципу
верховенства права.
З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського
суду дійшла висновку про необхідність скасування прийнятих по
справі судових актів, як таких, що прийняті із неправильним
застосуванням норм матеріального права.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 2 ч. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в
Приморському районі м. Одеси від 10.02.2005 р. N 1056/07
задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
13.12.2004 р. у справі N 6/326-04-8519 та рішення господарського
суду Одеської області від 18.11.2004 р. у справі NN 6/326-04-8519
скасувати.
Прийняти нове рішення. В позові відмовити.