ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2005 Справа N 7/93
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кочерової Н.О.
суддів: Мележик Н.І., Черкащенко М.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Міжрегіональна компанія "Столиця"
на рішення від 14.03.2005 господарського суду м. Києва
у справі N 7/93
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галафарм"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна
компанія "Столиця"
про стягнення 35 099,84 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Юрчик М.В. дов. від 01.01.2005
від відповідача - Литвиненко О.Є. дов. від 24.06.2005
Лазуренко Ю.В. дов. від 05.05.2005
В С Т А Н О В И В:
В січні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Галафарм" пред'явило в суді позов до товариства з обмеженою
відповідальністю "Міжрегіональна компанія "Столиця" про стягнення
заборгованості, прострочення та збитків за несвоєчасну і неповну
оплату придбаного товару на загальну сумі 35099,84 грн., з яких
31718,78 грн. основний борг, 469,26 грн. 3% річних, 2211,80 грн.
витрати від інфляції, 350,99 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що відповідно до
видаткових накладних поставило відповідачу лікарські засоби та
вироби медичного призначення на загальну суму 31718,78 грн., за
які останній не розрахувався на підставі чого виникла
заборгованість.
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2005 (суддя
Якименко М.М.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ "Міжрегіональна компанія "Столиця" на користь
ТОВ "Галафарм" 31718,78 грн. основного боргу, 469,26 грн. 3%
річних, 2211,80 грн. витрати від інфляції, 700 грн. збитків,
350,99 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з
обґрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
"Міжрегіональна компанія "Столиця" просить скасувати рішення
господарського суду і передати справу на новий розгляд до суду
першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є
в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого
або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу
розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не
повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
Пред'являючи позов ТОВ "Галафарм" зазначила в позовній заяві
адресу ТОВ "Міжрегіональна компанія "Столиця" 02139, м. Київ,
вул. Микитенка, 21.
За вказаною адресою господарським судом і направлялись ухвали
про порушення справи і призначення її до розгляду, а також ухвала
про відкладення слухання справи.
Проте, як вбачається з матеріалів справи у відповідача - ТОВ
"Галафарм" дві адреси, з яких поштова адреса та адреса фактичного
місцезнаходження - 02094, м. Київ, вул. Пожарського, 4 оф. 1 та
місцезнаходження - 02139, м. Київ, вул. Микитенка, 21.
З урахуванням наведеного не можна погодитись з висновком
господарського суду щодо належного повідомлення відповідача про
місце і час слухання справи.
Відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в
господарських судах України ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
, затвердженої наказом
Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 із змінами
та доповненнями ухвала про порушення провадження у справі і
призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день
її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.
Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові
залучаються до матеріалів справи.
В матеріалах справи таке повідомлення відсутнє.
Розглянувши справу у відсутності відповідача, не
повідомленого належним чином, суд порушив ст.ст. 4-2, 4-3
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а
також принципу змагальності.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд приймає тільки ті докази,
які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні
бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відмовляючи у позові, господарський суд першої інстанції не
взяв до уваги вимоги ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
про належність
доказів (справа розглянута по копіям (накладні, акти звірки
взаєморахунків), які посвідчені тільки однією стороною по справі -
позивачем, а оригінали документів які б свідчили про поставлений
товар та розрахунки за нього, судом не були витребувані.
Відповідно з ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, судове рішення не можна визнати
законним, а тому воно підлягає скасуванню.
У відповідності з ч. 2 ст. 111-7 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Враховуючи вимоги ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд не може прийняти докази, надані відповідачем до
касаційної скарги.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати
викладене, витребувати у сторін належні докази в оригіналах і
вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами
справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Міжрегіональна компанія "Столиця" задовольнити частково.
Рішення від 14.03.2005 господарського суду м. Києва у справі
N 7/93 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.