ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2005 Справа N 2/111
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 08.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової
інспекції Закарпатської області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
11.11.2004 р.
у справі N 2/111
за позовом Хустської об'єднаної державної податкової
інспекції Закарпатської області
до Приватного підприємця Б...
про стягнення 3647,10 грн.
за зустрічним позовом Приватного підприємця Б...
до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції
Закарпатської області
про стягнення податкового боргу у сумі 3647,10 грн.
Хустська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до
господарського суду Закарпатської області з позовом до Приватного
підприємця Б... про стягнення податкового боргу у сумі
3647,10 грн., який виник в результаті невиконання ним рішення
Хустської ОДПІ від 25.12.2001 року N 362-17 "Про застосування та
стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум
податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення
податкового та іншого законодавства". Позовні вимоги обґрунтовані
тим, що станом на 22.04.2004 року за підприємцем рахується
заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість,
прибутковому податку та по застосованим штрафним фінансовим
санкціям і пені. Податковим органом здійснювались заходи,
передбачені Законом України від 21.12.2000 року N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами", які не призвели
до погашення податкового боргу підприємства, тому цей борг
підлягає стягненню на підставі статті 3 вказаного Закону.
Приватний підприємець Б... подав до господарського суду
Закарпатської області зустрічний позов до Хустської об'єднаної
державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання
недійсними рішення Хустської об'єднаної державної податкової
інспекції від 25.12.2001 року N 362-17 та податкових повідомлень
від 25.12.2001 р. N 0000461740/0 і N 0000451740/0. Позов
мотивований тим, що підприємець здійснював свою діяльність
(проведення вечорів для молоді, весіль тощо) на підставі
придбаного ним спеціального торгового патенту, що звільняє
суб'єкта підприємницької діяльності від подання податкових
декларацій; факти, викладені в акті перевірки інспекції, на
підставі якого прийняте спірне рішення, не відповідають дійсності;
крім того, з акта перевірки не вбачається, які відомості
використовувались інспекцією для проведення відповідних
нарахувань.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від
01.07.2004 року в задоволенні позовних вимог Хустської об'єднаної
державної податкової інспекції відмовлено, зустрічний позов
задоволений, визнані недійсними рішення Хустської об'єднаної
державної податкової інспекції від 25.12.2001 року N 362-17 та
податкові повідомлення від 25.12.2001 року N 0000461740/0 і
N 0000451740/0. Приймаючи рішення, суд виходив з того, що
спеціальний торговий патент засвідчує право суб'єкта
підприємницької діяльності на спеціальний порядок оподаткування, а
здійснювана підприємцем діяльність є діяльністю по задоволенню
особистих потреб громадян, що визначається як побутова в розумінні
змісту Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, тому прийняття
інспекцією рішення від 25.12.2001 року N 362-17 є незаконним. Крім
того, суд відзначив, що в підтвердження одержаних приватним
підприємцем доходів від діяльності, на яку не розповсюджується дія
спеціального торгового патенту, податковим органом представлені
лише пояснення громадян, які отримали послуги по проведенню
весілля, тобто інспекцією не дотриманий встановлений податковим
законодавством порядок при визначенні доходу суб'єкта
підприємницької діяльності.
За апеляційною скаргою Хустської об'єднаної державної
податкової інспекції Закарпатської області судове рішення
переглянуте в апеляційному порядку і постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 11.11.2004 року залишене без
змін з тих же підстав.
Хустська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
11.11.2004 року, в якій просить постанову та рішення
господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про
задоволення позовних вимог інспекції, відмовивши в задоволенні
позовних вимог приватного підприємця. Скаржник посилається на те,
що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми
статті 3-1 Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
при визначенні діяльності
приватного підприємця як такої, що відноситься до діяльності з
надання побутових послуг; судом не враховані положення Переліку
послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню,
затв. Постановою Кабінету Міністрів України N 576 ( 576-98-п ) (576-98-п)
від
27.04.1998 року. У вказаному переліку відсутні послуги по
проведенню весіль, а отже, на думку скаржника, ці послуги не
підпадають під дію вказаного Закону.
Приватний підприємець не скористався своїм правом на надання
відзиву на касаційну скаргу податкової інспекції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи, повноти їх встановлення в рішенні господарського суду
Закарпатської області та постанові Львівського апеляційного
господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи в
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції
норм матеріального і процесуального права.
Господарським судом Закарпатської області з'ясовано та
підтверджено під час здійснення апеляційного провадження, що
Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської
області була проведена документальна перевірка Приватного
підприємця Б... з питань дотримання вимог законодавства про
оподаткування за період 1999-2000 рік, за результатами якої
складено акт від 24.12.2001 року N 1010/17. В акті перевірки
зазначено, що підприємець в порушення вимог пунктів 1, 2 статті 19
Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
декларації про отримані доходи від надання
послуг громадянам, пов'язаних з проведенням весіль у приміщенні
диско-бару "Дружба" не подавав, прибутковий податок від отриманих
доходів не сплачував.
На підставі акта перевірки податковою інспекцією було
прийнято рішення про застосування та стягнення сум штрафних
(фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого
законодавства N 362-17 від 25.12.2001 року, яким Приватному
підприємцю Б... донараховано 919,83 грн. податку на додану
вартість та 434,46 грн. штрафних санкцій; 1060 грн. штрафу за
неподання податкових декларацій з податку на додану вартість;
1025,91 грн. прибуткового податку та 340 грн. штрафних санкцій.
Також Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією
25.12.2001 року прийняті податкові повідомлення N 0000461740/0 про
донарахування 2474,20 грн. податку на додану вартість, в тому
числі 1554,46 грн. штрафних санкцій та N 0000451740/0 про
донарахування 1365,91 грн. прибуткового податку, в тому числі
340 грн. штрафних санкцій. Підставою нарахування податків та
застосування штрафних санкцій зазначено одержання приватним
підприємцем протягом 1999-2000 років доходів від діяльності, яка
не охоплюється сферою застосування спеціального торгового патенту,
а саме: надання послуг від проведення весіль.
Попередні судові інстанції також встановили, що приватний
підприємець Б... здійснював підприємницьку діяльність у диско-барі
"Дружба" згідно із придбаним спеціальним торговим патентом, який
застосовувався на території Хустського району відповідно до Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
та Постанови Кабінету Міністрів України "Про
затвердження переліку територій, на яких у порядку експерименту
застосовується спеціальний торговий патент від 08.06.1998 року
N 826 ( 826-98-п ) (826-98-п)
та відповідних рішень Хустської міської ради.
Законом України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
(пункт 5 статті 7-1
Закону про який йдеться, в редакції чинній у 2001 році)
передбачено звільнення осіб, які придбали спеціальний торговий
патент від обов'язку ведення обліку доходів та витрат щодо
підприємницької діяльності для здійснення якої придбано
спеціальний торговий патент та звільнено суб'єктів підприємницької
діяльності від обов'язку подання декларацій (частина 3 пункт 5
статті 7.1 Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності").
Спеціальний торговий патент - це державне свідоцтво, яке
засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий
порядок оподаткування.
Згідно статті 3-1 Закону України "Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
патентуванню
підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється
суб'єктами підприємницької діяльності, або їх структурними
/відокремленими/ підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях,
їх частинах, так і за їх межами.
Під побутовими послугами у цьому Законі ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
слід
розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для
задоволення особистих потреб замовника.
Доводи органу податкової служби, щодо відсутності виду
послуг, які надавались приватним підприємцем у переліку, затв.
Постановою КМУ від 27.04.1998 року "Про затвердження переліку
послуг, що належить до побутових і підлягають патентуванню"
( 576-98-п ) (576-98-п)
не можуть бути підставою для скасування ухвалених у
дані справі рішень, оскільки здійснювана приватним підприємцем
діяльність (проведення вечорів для молоді, весіль тощо) полягає в
задоволенні особистих потреб громадян, тобто відноситься до
побутової в розумінні статті 3-1 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, що і
встановили попередні судові інстанції при розгляді справи.
Оскільки підприємцем було отримано спеціальний торговий
патент на право здійснення торгівельної діяльності та діяльності з
надання побутових послуг господарські суди дійшли вірного висновку
про неправомірність визначення податковою інспекцією донарахувань
за порушення вимог Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
Львівським апеляційним господарським судом дана правильна юридична
оцінка встановленим обставинам справи при прийнятті оскаржуваної
постанови, постанова відповідає нормам матеріального права, а тому
підстав для її скасування не вбачається.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Закарпатської області від
01.07.2004 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 11.11.2004 року у справі N 2/111 залишити
без змін, а касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної
податкової інспекції Закарпатської області - без задоволення.